Напівпровідники, мікрочіпи - це основа сучасного техногенного світу, вони працюють повсюдно і відповідають практично за всі процеси, які супроводжують наше життя. Інакше висловлюючись, сучасну цивілізацію без мікросхем уявити не можна. Крім того, саме те, які мікрочіпи доступні в тій чи іншій країні, багато в чому визначає сьогодні рівень її технічного розвитку та загальну успішність.
Тому цікаво подивитися, якими методами США та Європа відрізають Росію та Китай від доступу до сучасних мікрочіпів. Але якщо з Росією все просто і зрозуміло (самі вони нічого не вміють), то з Китаєм, треба сказати, вийшов справжній дуже цікавий детектив. Адже там американці мали вирішити надзвичайно важливе завдання: обмежити доступ КНР до ключових технологій, необхідних у різних секторах економіки.
7 жовтня 2022 року США завдали по китайській IT-галузі удару, який можна порівняти хіба що з атомним ударом на полі бою. Вашингтон ввів санкції, які обмежили постачання напівпровідників та обладнання для виробництва мікросхем 28 китайським компаніям. Заборона влади США на використання американських чіпів та технологій просто паралізувала напівпровідникову галузь у материковому Китаї. По суті, американські постачальники технологій, компонентів та послуг з виробництва чіпів пішли відразу, припинивши надавати у Китаї всі свої послуги.
Обмеження торкнулося не тільки компаній із США, а й будь-яких інших фірм, які використовують американські технології. Багатьом американським інженерам та висококваліфікованим фахівцям, які працювали на виробництві чіпів у Китаї, довелося обирати між звільненням чи втратою громадянства. В результаті американські керівники та інженери, які працювали в Китаї на виробництві напівпровідників на багатьох передових фабриках, підприємствах та в дослідницьких лабораторіях (AMAT, Yangtze, HLMC, ICRD, CXMT DRAM, Hedgehog Lab та багатьох інших), почали масово подавати у відставку, паралізувавши цілу галузь країни.
У більш-менш довгостроковій перспективі це означає, що постраждати можуть усі залежні від мікроелектроніки галузі промисловості Китаю. Наприклад, уповільниться випуск смартфонів та безпілотних автомобілів китайськими компаніями. Дії влади США завдали серйозної шкоди китайській високотехнологічній промисловості, і ця шкода виявилася набагато сильнішою і дієвішою, ніж раніше накладені санкції на окремі китайські компанії.
Справді, сталося щось безпрецедентне: Джо Байден одним своїм рішенням паралізував напівпровідникову промисловість Китаю за одну ніч. Один раунд санкцій з боку Байдена завдав більших збитків, ніж усі чотири роки санкцій при Дональді Трампі.
Однак це ще далеко не кінець. Теоретично китайці могли б підготувати своїх фахівців, а нове обладнання для випуску мікросхем створити самостійно або купити на світовому ринку. Однак тут, як завжди, є нюанс. Цей нюанс полягає в тому, що практично все найскладніше унікальне обладнання для виробництва чіпів сучасного рівня у світі випускає лише одна компанія, яка «прописана» у Нідерландах.
Це ASML, яка виготовляє виробничі лінії для технології EUV-літографії (поточне покоління) та вдосконаленої DUV-літографії (попереднє покоління). Експорт до Китаю установок першого типу заборонив ще Трамп у 2019 році, а другого – зовсім недавно Байден. Мова звичайно про материковий Китай: тайванський TSMC продовжує купувати такі технології.
Кумедний момент у всій цій історії: керівництво ASML виступило проти заборони на експорт до Китаю, але зовсім не тому, що втрачає прибуток. Наразі ситуація на ринку така, що ASML свої гроші все одно отримає. Компанія боїться конкуренції. Раніше, коли та сама китайська корпорація SMIC спокійно могла купити установки для випуску чіпів у Нідерландах, спроби їх скопіювати були рідко і не дуже активно. Але тепер, коли високотехнологічний імпорт заборонено, китайці різко наростили зусилля у сфері промислового шпигунства та зворотного інжинірингу.
Звичайно, треба розуміти, що установка EUV-літографії ASML, м'яко кажучи, складніша за смартфон або автомобіль. Обладнання транспортується чотирма Boeing-747, важить 180 тонн, складається із понад ста тисяч частин. Завдання не з простих, але затяті китайці рано чи пізно копіюють все. Особливо, якщо Компартія наказала. А вона – наказала.
Але одними Нідерландами інтрига не обмежилася. Прямо зараз у Німеччині уряд Олафа Шольца опрацьовує різні варіанти обмежень на експорт до Китаю хімікатів, які використовуються для виробництва напівпровідників. Німеччина планує продовжувати розпочату США політику обмеження доступу Китаю до товарів та послуг, необхідних виробництва передових напівпровідників.
Незважаючи на зусилля лідера Франції, відносини Китаю та Європи стабільно погіршуються. Якщо раніше європейські чиновники лише на словах висловлювали побоювання щодо сильної залежності регіону від постачання товарів з Китаю, то з лютого 2022 року, коли Китай не зробив різких кроків та заяв щодо агресії Росії проти України, європейські країни починають робити конкретні санкційні кроки.
Хоча у Німеччині немає власних передових технологій виробництва мікросхем, Merck та BASF забезпечують компанії по всьому світу критично важливими хімічними речовинами, необхідними для виробництва напівпровідників. Продукція або послуги Merck використовуються майже у кожному чіпі у світі, а BASF – лідер ринку у Європі та Азії. Без поставок від Merck і BASF Китай може зіткнутися з великими проблемами у розробці передових технологій мікросхем, і навіть його можливості з виробництва напівпровідників можуть сильно постраждати.
Втім, американці та європейці не лише блокують розвиток мікропроцесорної промисловості у Китаї. Вони ще й інтенсивно інвестують у випуск мікрочіпів у своїх країнах. Так, наприклад, у Євросоюзі сукупні витрати на Chips Act становитимуть 43 млрд євро. Мета цього – до 2030 року збільшити частку Європи у світовому виробництві напівпровідників у два рази – до 20%. Зараз ЄС переважно займається чіпами для автопрому, процесори для смартфонів і ПК майже не виробляють. Це також підлягає радикальному перегляду у рамках Chips Act.
Однак цих коштів – замало для завоювання ринку. Схожий американський план передбачає вкладення понад $400 млрд. І ці гроші підуть не тільки на розвиток промисловості США, а й на переманювання європейських виробників. Звичайно, Євросоюз має «козир у рукаві»: голландська компанія ASML Holding. Це, як я вже казав, чи не єдиний у світі виробник обладнання, необхідного для виробництва чипів останніх поколінь.
