Евакуяція
Після аварії 49,400 людей з величезним запізненням на цілу добу, яка коштувала багатьом здоров'я і років життя - все ж таки евакуювали з небезпечного міста. Після цього Прип'ять закрили, обнесли парканом з колючим дротом під напругою і почали роботи над дезактивацією та очищенням міста від радіаційного забрудення.
Дезактивація
І ось тут розпочинається саме цікаве. Мало хто знає, але ще кілька років після аварії & евакуації - у перші декілька тижнів у Прип'яті постійно проживало <1,000 людей (ліквідаторів, співробітників комунальних служб, лікарі, міліція та завідуючі магазинів), іще стільки ж приїжджали сюди на дезінфекційні роботи кожен рік до 1990 року.
У Прип'яті до 1995 року було опалення, світло, працювали водопроводи
Якого хуя?
Всього за 2км від ЧАЕС, у небезпечному для життя забрудненому йонізівним випромінюванням, день у якому забирав роки життя, отак тижнями жили люди - хороше питання. Мабуть совєтська влада знає на нього відповідь. Крім того:
У це важко повірити, але у місті ще ходив транспорт і багато чого ще не було закинутим. Наприклад - кінотеатр "Прометей" ще до 1988 використовувався солдатами, а басейн “Лазурний" до 1998 року використовувався ліквідаторами за призначенням . Готель “Полісся” пропрацював до 1988 року, там жили науковці, а на першому поверсі була їдальня. Були відкриті лабораторії в яких розробляли нові та ехвективніші методи дезактивації
Нагадую, що завдяки тому що в місті досі було ПОСТІЙНЕ населення, добре підтримувався оборонний периметр і до 1988 року всі цінні та дуже радіоактивні речі городян залишалися в їх квартирах
Зневіра
У 1988 році всі нарешті вже почали розуміти що місто не повернути, бішено радіоактивний плутоній занадто сильно в'ївся в Прип'ять. Тому якщо у минулому році з квартир викидали тільки холодильники з зіпсованими продуктами, в 1988 з вікон почало летіти все. Подальша доля більшості працівників зони, які жили там після аварії чомусь прихована (мда) Ближче до 1990 все було згорнуто, оборонний периметр був послаблений і в Прип'ять з новою силою кинулись мародери, яких тепер ніщо не зупиняло.
