Як підтримати бійця

Цей пост буде складатися з двох частин: в одній я розповім про те, чого варто уникати в розмовах із захисником.
А в наступній – які слова та поведінка будуть справжньою підтримкою для нього.
🔶 Що не слід говорити близькій людині, яка зараз на фронті

- Докоряти і звинувачувати, кричати. «Чому ти мене покинув, он інші чоловіки вдома сидять», «Мені важно з дітьми, що ти такий за батько», «Як ти міг» і т.п. подібні репліки говорять лише про одне – вам справді важко і боляче зараз.
Однак рішення вже прийняте. І тепер вам треба усвідомити цей факт. В будь-якому випадку ваше голосіння навряд чи змусить бійця повернутися і жити так, ніби нічого й не було.

- Плакати і жалітися на життя, розказувати, які страшні новини ви читали, бачили. Як ви тепер переживаєте і не спите.
Перед тим як розповідати про свій емоційний стан, зробіть глибокий видих та подумайте: як і чим людина на фронті може вам зараз допомогти?.. Своїми жалощами ви тільки розриваєте серце бійцю. Він буде хвилюватися, думати, переживати, а емоції на війні – це зайва річ. Вони можуть коштувати йому життя. Є такий відоми вираз “Емоційний солдат - мертвий солдат”

- Допитуватися про його самопочуття, настрій, як спав і що їв. Турбота, звісно, приємна, але вона має свої межі.

- Настирливо питати «Коли ти приїдеш», причитати «Коли це все скінчиться». Запитання на зразок «А тобі страшно», «А ти вже вбивав» і т.п. - теж недоречні. При можливості і бажанні боєць вам сам про все розкаже.

- Забути про фразу «Все буде добре». Ви не можете цього знати. Не треба давати примарні надії. Але якщо у вас близькі і довірливі стосунки, ви розумієте один одного з півслова, то фраза “все буде добре” може дійсно підбадьорити.

🔷То як усе-таки підтримати дорогу людину?

- Можна казати: «Ми тобою пишаємося», «Ми в тебе віримо», «Ми всі молимося за тебе», «Дякую тобі за мужність». Бажайте, щоб ніч пройшла спокійно і йому вдалося відпочити.

- Запитати, як бійці піднімають собі настрій. Можливо, вам ті історії здадуться не смішними, але для них там – це справжня віддушина.

- Пригадати якісь теплі і веселі моменти з вашого спільного минулого. - Розповідати про свої справи можна (хтось захворів, хтось поїхав, виросли ціни в магазинах, що одній вам складно і незвично…), але без сильних емоцій, сліз і печалі. І завжди додавайте: але ми тут справляємося. По-різному буває, і ми робимо все, що можемо. Ми справляємося, наскільки це можливо.
Коли боєць буде знати, що його рідні в безпеці, живі, йому буде спокійніше і він краще виконуватиме свої обов’язки: виконати наказ і залишитися живим.
.
І пам’ятайте: тільки ви двоє знаєте, коли і про що говорити, як підтримати, що буде доречним. Все дуже індивідуально.
Бережіть один одного.