Дуже часто кожен з нас годує себе «сніданками». Ми щиро обіцяємо собі зробити ту чи іншу справу на наступний день, через тиждень, через рік, тощо. А в підсумку, забуваємо про це і знову даємо собі порцію чергових обіцянок.
Відкладаючи справи в довгий ящик, ми не помічаємо, що їх скупчується величезна кількість, і ми просто не встигаємо реалізувати задумане. Зрештою, до нас приходить розчарування в тому, що ми не здатні нічого зробити. А це вже веде до низької самооцінки.
В чому ж полягає причини відходу від справ? І як позбутися звички «годувати» себе і інших постійними обіцянками?
Ми відкладаємо справи з декількох причин:
1. Страх.
Саме страх є однією з головних причин нашого небажання зайнятися справою. Багато людей бояться опинитися в дурному положенні. Нам здається, що у нас нічого не вийде. Тим самим страх впливає не тільки на наші дії (у даному випадку - бездіяльності), але і на наші думки: боячись опинитися незрозумілими, ми відкидаємо всякі думки про те, що пора почати щось робити.
2. Очікування негайних приємних відчуттів.
Звичайно, набагато простіше і зручніше повалятися на дивані, ніж прогулятися по парку. Проблема полягає ще і в тому, що, не докладаючи особливих зусиль, ми хочемо досягти всього й одразу.
3. Переоцінка власних дій.
Найчастіше, відкладаючи справи в довгий ящик, ми думаємо, що в майбутньому у нас буде більше часу і можливостей зайнятися цим. Насправді, це не так. Вислів «завтра не настане ніколи» тут доречний, як ніколи.
Щоб перестати відкладати справи в довгий ящик необхідно слідувати деяким простим, але дуже ефективним порадам:
1. Почніть день із найприємнішого завдання.
Взявшись за складне завдання, яке давно вже пора б зробити, ви відчуєте бажання продовжити процес виконання справ: адже найскладніше залишилося позаду і можна продовжити виконання інших, більш простих справ. Головне - нічого не випускати з уваги. Якщо у вашому списку важливих справ давно залежалось якесь термінове завдання, почніть свій робочий день саме з нього.
2. Виконуйте складні завдання порційно.
Існують такі справи, які неможливо встигнути зробити в один день - настільки вони масштабні. Проаналізуйте обсяг роботи і розділіть його на більш маленькі порції. Так і робота буде просуватися швидше, та й сам процес аналізу допоможе вам частково впоратися з роботою.
3. Заохочуйте і лайте себе.
Нерідко людина робить щось тільки тому, що наслідки невиконання цього завдання будуть неприємними. Яскравий приклад з дитинства: багатьох з нас мама не випускала гуляти / грати в ігри, тощо до тих пір, поки ми не зробимо уроки / приберемо в своїй кімнаті.
Навчіться хвалити і винагороджувати себе за виконане завдання, а за невиконання, навпаки, - лаяти і обмежувати в чому-небудь. Методика «батога і пряника» діє безвідмовно.
4. Просто зроби це!
Поставте собі за мету - зробити справу протягом n-ї кількості часу. Загнавши себе в жорсткі тимчасові рамки, ви будете так поспішати зробити завдання вчасно, що захопитеся ним і не захочете зупинятися навіть після заданого часу.
Окрему увагу хочеться приділити особливому закону. Він звучить так: обсяг роботи зростає настільки, наскільки це необхідно, щоб зайняти час, виділений на її виконання. У листопаді 1955 року в одному з лондонських журналів була опублікована стаття про закон, відкритим професором Паркінсоном.
Його закон дійсний у всі часи. Напевно, хтось вже про нього чув або навіть спостерігав закон у дії: наприклад, за півгодини до приходу гостей можна виконати такий же обсяг справ, як і за весь день. Було б бажання. А решта додасться.
Для тих, хто вважатиме всі перераховані вище поради малоефективними, можу запропонувати почитати книгу Брайта Паркінсона «Закон Паркінсона, або шлях Прогресу». Можливо, вона допоможе вам перестати відкладати справи в довгий ящик.
Початок - це вже пів справи.
