З досвіду.
Історія давня, але може пригодиться кому.
Купили ми сину зимове взуття темно коричневого кольору. Походив він до школи пару разів, може 4-5 днів.
Приходить і каже:
- завтра я поб'ю ХХ. Щоб ви були в курсі.
Ну такий ,,курс,, мене не влаштовував, тож довелося з'ясувати, чому і як сильно.
З'ясувала я наступне: однокласник дуже хотів бути лідером. Для цього він постійно принижував інших. Особливо діючих лідерів чи відмінників. Вони билися з ним. Він перемагав.
Моєму сину він сказав, що його взуття кольору 💩. Всі сміялися, аби не стати жертвою.
Пояснила я сину, що і до чого. Вирішили ми наступне: завтра, коли ХХ знову так скаже, аби спровокувати бійку, син мав дочекатися, поки всі пересміються і сказати одну фразу.
Завтра все було так, як я передбачала: ХХ вже у класі висловився про взуття мого сина. Всі засміялися. Потім син зауважив чітко і голосно:
- бачу, ти так добре в 💩 розбираєшся, і зробив ,,правильний" вираз обличчя.
Однокласники з синового зауваження аж вили від "сміху". ХХ не знав, що сказати, змовк і сам пішов додому. Більше сина не займав. Були інші ситуації, але то в інший раз.
Важливо не ,,запускати, бо само ся вирішить", а вчасно зреагувати. Іноді ( не завжди) слів достатньо.
Звісно, дай Бог, щоб таких ситуацій не було і ми всі ще з малку були гідними людьми .
©️оксанапотопник
#виховання #булінг #школа #діти
