Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

Якби я став письменником


Я називався Андрій Петров, і я був письменником. Я писав про те, що бачив і відчував. Я писав про життя і смерть. Я писав про любов і ненависть. Я писав про себе і про інших. Я писав правду.

Я народився у Бахмуті на зламі тисячоліть. Мій батько був таксистом, а мати — домогосподаркою. Вони не любили мене і не дбали про моє виховання. Вони хотіли, щоб я навчався добре і став успішною людиною. Вони не знали, що у мене на думці.

Я навчався у школі номер 5, де мене не любили і не поважали. Я був слабим і некрасивим. Я був самотнім і нещасним. Я не вмів спілкуватися з людьми і не мав друзів. Я читав книжки і мріяв про інший світ. Я хотів бути письменником.

Я почав писати у підлітковому віці. Я писав вірші і оповідання. Я писав на папері і на комп'ютері. Я писав вдень і вночі. Я писав для себе і для нікого. Я не показував свої твори нікому. Я не знав, що вони варті.

Я закінчив школу і поступив до Варшави в вищий навчальний заклад економіки на факультет логістики. Я думав, що це допоможе мені втекти від проблем і бідності. Я помилявся. Я не навчався добре і не цікавився предметами. Я не слухав викладачів і не виконував завдання. Я продовжував писати свої твори. Я продовжував писати правду.

Я кинув університет через кілька років і виїхав до Києва. Я хотів знайти роботу і видати свої твори. Я не знайшов ані одного, ані другого. Я працював на різних низькоплачених роботах: офіціантом, кур'єром, вантажником. Я жив у гуртожитках і хостелах. Я пив і курив. Я співав з різними жінками і не любив жодну з них. Я продовжував писати свої твори. Я продовжував писати правду.

Я помер від передозування наркотиками, коли мені було трохи більше двадцяти років. Я був сам у своїй кімнаті. Поруч зі мною лежали мої рукописи. Ніхто їх не читав. Ніхто їх не видав. Ніхто не знав, що я був письменником.

Я був письменником.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Andr Pet
Andr Pet@andrpet

15Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 30 травня

Вам також сподобається

  • 1958

    - Ти куди це? А ну стій я тобі сказав! Куди це ти з мотузкою подався? Ти що це надумав? Степан зупинися, накоїш лиха! От чортів син, коли потрібно він мене звісно не бачить та не чує, а коли я нишком у хаті хочу вкрасти окраєць хліба, так одразу Домовик, Домовик.

    Теми цього довгочиту:

    Історія України
  • Хто такий Олекса Арестович ?

    Так , я знаю що ви знаєте хто такий Арестович , в цьому пості я хочу розібрати його як особистість , як політичного діяча . В принципі цей Довгопис це власна думка і висновки які я зробив знаючи його біографію і подивившись його інтерв'ю .

    Теми цього довгочиту:

    Політика

Коментарі (1)

Засновано на реальних подіях? Цікаво просто чи то автор насправді це пережив чи зміг відчути себе на місці героя свого оповідання.

Вам також сподобається

  • 1958

    - Ти куди це? А ну стій я тобі сказав! Куди це ти з мотузкою подався? Ти що це надумав? Степан зупинися, накоїш лиха! От чортів син, коли потрібно він мене звісно не бачить та не чує, а коли я нишком у хаті хочу вкрасти окраєць хліба, так одразу Домовик, Домовик.

    Теми цього довгочиту:

    Історія України
  • Хто такий Олекса Арестович ?

    Так , я знаю що ви знаєте хто такий Арестович , в цьому пості я хочу розібрати його як особистість , як політичного діяча . В принципі цей Довгопис це власна думка і висновки які я зробив знаючи його біографію і подивившись його інтерв'ю .

    Теми цього довгочиту:

    Політика