Для пастора Марка Бернса віра — це не просто релігійна приналежність, а спосіб життя, в центрі якого стоїть любов. Він переконаний: саме любов є найвищим прикладом Ісуса Христа, який віддав своє життя за всіх людей, незалежно від їхньої віри чи світогляду.
Ця позиція визначає його служіння в найрізноманітніших куточках світу. В Україні, де він став свідком руйнувань і страждань, Бернс каже: «Я годую тебе і захищаю, незалежно від того, як ти називаєш Бога». Для нього найважливіше — допомогти людині тут і зараз, не нав'язуючи богословських дискусій.
Він наводить приклад з Біблії: притчу про Доброго самарянина. Той, хто не належав до громади, все ж зупинився, щоб допомогти нужденному. І саме його серце виявилося праведним. Бернс підкреслює: можна ходити до храму або мечеті, але залишатися злим людиною. І навпаки — справжня цінність проявляється в вчинках, продиктованих любов'ю.
Ця філософія дозволила йому будувати мости навіть там, де здається, що діалог неможливий. В Індії він проводив час з мусульманами, в Південній Африці виступав у мечеті, в США говорить про право молитися вільно, незалежно від конфесії.
За словами пастора, теологія — це лише людська інтерпретація слів Бога. Але справжнє християнство — це любов. Любов до ворогів, друзів, сусідів і всіх, кого Бог посилає на шляху. Саме тому він називає себе не політиком і не проповідником доктрин, а «голосом любові», здатним об'єднувати людей.
