“ Повернення “
Повернення до міста, в якому залишилося те, - що заставляє пригадати минулі вади, та відкрити людину поглядом іншим
Повернення до міста, в якому залишилося те, - що заставляє пригадати минулі вади, та відкрити людину поглядом іншим
Привіт усім читачам, це невелика художня підбірка віршів і начерків творів. Якщо цікаво, тисніть на заголовок
На годиннику була вже майже дванадцята, але знаєте, кого це взагалі цікавить якщо мова йде про симпатичного, вихованого та загадкового вампіра.
Згадуй! Кімната, куб, блядські полігони. Камера спрямована на тебе, світло налаштоване, сцена готова. Скажи мені, що буде далі? Ти зможеш вийти? Залишити цю кімнату? Двері відкриті? Я не поставив характеристику дверей? Це ти називаєш безсмертям? Ти уривок чийогось життя.
Так, я вам представляю невелику художню історію про те, як людина та її велика подорож можуть змінити все в розумінні звичного нам Всесвіту.
Розділ перший “Допит” В Україні -енних років трапилася загадкова подія, котра змінила хід історії. Разом з персонажами твору, ми намагатимемося розібратися в усіх деталях цієїї справи.
Оповідка про двох людей, які шукають примар зі своїх фантазій в реальних людях. Зустріч.
Оповідка про двох людей, які шукають примар зі своїх фантазій в реальних людях. Частина за нього. Розділ II
Оповідка про двох людей, які шукають примар зі своїх фантазій в реальних людях. Частина за неї. Розділ I
Я знайшов дещо спільне між людиною та соняшником. Проте, сухі факти іноді нудні чи не так? Тому ось вам, моя невеличка розповідь.
Я називався Андрій Петров, і я був письменником. Я писав про те, що бачив і відчував. Я писав про себе і про інших. Я писав правду.
Візьми мої спогади бо я хочу спати. Мені вже не треба пам'ятати ті стіни, людей і то небо. Більше за це я хотів би тільки не пам'ятати себе.
Про міти й дещо інше 🤫