Передмова

Так, я вам представляю невелику художню історію двома мовами, а саме українською та англійською. При цьому ви побачити повну англомовну версію твору, повна ж українська версія буде відредагована трохи з часом, дякую за прочитання!

Також виражаючи подяку, зауважу що ця історія була написана завдяки ідеї-довгочиту авторки “Біла Птаха”.

In addition to expressing my gratitude, I would like to acknowledge that this narrative was crafted owing to the concept of a long-read by the author of “White Bird”.


Версія українською мовою

Колись жив собі дворянин, якого звали Роберт Блейк та вивчав він стародавні та маловідомі легенди давно забутого міста Тран. Це місто було побудовано нащадками великої, невідомої раси, яка прилетіла з глибокого космосу на Землю в часи, коли наш світ тільки почав формуватися.

Минав час, та зі стародавніх мітів він дізнався, що колись на цих землях жили величезні людиноподібні титани зі сріблястими крилами.

Та після цього все що він знаходив у давно забутих бібліотеках, навіть не згадувало про щось таке. І він зрозумів що тепер йому потрібно щось більш екзотичне.

І тут одного дня він знайшов книгу під назвою “Semita Mortis” невідомого автора та прочитавши її, він вирушив до Трана. Як виявилося це не місто біля океану на заході як він спочатку гадав, а місце заховане далеко в надрах Землі.

Він відправився до того місця шукаючи щось, що могло б познайомити його з тими істотами. І Роберт шукаючи, знайшов крізь незліченні рівні скелі прірву яка роззявила перед ним свою пащу. Він міг бачити лише її дно, і здавалося що там не міг жити ніхто, настільки віяло звідти страхом, мором та холодом.

Він почав спускатися туди дуже повільно через холод та страх, до поки не досяг рівня, де залишився лише лід та кам’яні плити. Через декілька годин, коли він продовжував опускатися все нижче і нижче в нескінченну яму, раптом за краєм прірви з'явилося світло.

Придивившись він побачив дивний виступ каміння з льодяної поверхні, на ньому щось лежало що так дивно світилося та притягувало до себе. Він підійшов туди та побачив що там лежить дивна сфера, а в її центрі була ще одна менша блакитна сфера що пульсує, вона і випромінювала світло, а навколо неї було три кільця як у далекої планети.

Блейк хотів забрати цей механізм з собою, але тільки він протягнув руку до нього як відчув зі своєї спини вітер.

Блейк обернувся, а за ним була істота якої ще ніхто не бачив на Землі. Тіло було схоже на поєднання багатоніжки та краба, кожна з його пари клешень була майже як сам Блейк. Воно дивилося на нього, та в останню мить він побачив що це створіння так само світиться як сфера та що з його пащі йде дивний слиз.

Блейк вже думав що ця істота вб'є його, але воно почало спілкуватися з ним, але без голосу, не наче вся мова йде через простір у його думки. І ця істота розповіла йому що цю сферу створили боги з крилами перед смертю, бо вже не могли оберігати цю сферу, що містить в собі усі таємниці Землі, від минулого першого життя до майбутнього кожної живої істоти.

І після всіх слів істота полетіла у нову безодню, ще нижче. Блейк, був наляканий тим що почув й взяв із собою сферу, та навіть не дивлячись на слова істоти повернувся у рідне містечко Камден.

Пройшло декілька місяців як він оговтався, та він почав розшифрувати два надписи що були на більшій та найменшій сфері. Він дізнався що надпис на більшому кільці це — “Сонце”, а на найменшому “Місяць”.

Та одного весняного дня під час робіт, його охопили дивні почуття, він підійшов та почув голоси що йшли від сфери.

Його рука прогорнула кільце сонця, та він побачив як весь простір навколо нього та його час йде назад. Він дивився як розбудувався його дім, як авто зникали з доріг, військові шли на захід та так аж до моменту коли тут був лише безлюдний ліс.

Роберт зрозумів що накоїв, як опинився в минулому. Він прогорнув кільце назад та нічого не відбулося…


Версія англійською мовою

Not all those who wander are lost.
— J.R.R. Tolkien

Once upon a time, there was a nobleman named Robert Blake who studied the ancient and little-known legends of the long-forgotten city of Tran. This city was built by the descendants of a great, unknown race that came from deep space to Earth at a time when our world was just beginning to be formed.

As time moved on, and he learned from ancient myths that giant humanoid titans with silver wings once lived in these lands.

But after that, everything he found in forgotten libraries didn’t even mention anything like that. And he realised that now he needed something more exclusive.

And then one day he found a book called “Semita Mortis” by an unknown author and after reading it, he set off for Tran. As it happened, it was not a city near the ocean in the west, as he had thought at first, but a place hidden far in the bowels of the Earth.

He went to that place looking for something that could introduce him to those creatures. And Robert searched and found an abyss through myriad smooth rocks that opened its mouth before him. He could only see the bottom of the abyss, and it seemed that no one could live there, it was so full of fear, darkness, and cold.

He started to descend very slowly due to the cold and fear, until he reached a level where there was only ice and stone slabs. After a few hours, as he continued to sink lower and lower into the endless pit, suddenly a light appeared over the edge of the abyss.

Looking carefully, he saw a strange protrusion of stones from the ice surface, on which something was lying, glowing strangely and attracting him. He approached it and saw that there was a strange sphere lying there, and in its centre was another smaller blue sphere that was pulsating, it was radiating light, and around it there were three rings like a faraway planet.

Blake wanted to take the mechanism with him, but as soon as he reached out for it, he felt a wind blowing off his back.

Blake turned around and behind him was a creature no one on Earth had ever seen. Its body looked like a cross between a centipede and a crab, each of its pairs of claws almost as big as Blake himself. It stared at him, and at the last moment he saw that it was as glowing as a sphere and that it was oozing a strange mucus from its mouth.

Blake thought that this creature was going to kill him, but it began to communicate with him, but without a voice, as if all the speech was coming through space into his thoughts. And this creature told him that this sphere was created by the gods with wings before they died, because they could no longer protect this sphere, which contains all the secrets of the Earth, from the past of the first life to the future of every living being.

And after all the words, the creature flew into a new abyss, even deeper. Blake was frightened by what he heard and took the sphere with him, but despite the creature’s words, he returned to his home town of Camden.

It took him a few months to recover, but he started to decipher the two inscriptions on the larger and smaller spheres. He found out that the inscription on the larger ring was “Sun” and the smaller one was “Moon”.

But one spring day, while he was working, he was overcome with strange feelings, he came up and heard voices that came from the sphere.

His hand flipped through the ring of the sun, and he saw the whole space around him and his time going backwards. He watched as his house was built up, as cars disappeared from the roads, as the military marched west, and so on until there was only a wild forest.

Robert realised what he was doing when he found himself in the past. He turned the ring back, but nothing happened…

Плани на майбутнє, або куди я зник?

Трохи історії. Цю історію повноцінно писати я почав 17 липня, та пізніше процес був поставлений на паузу через мій день народження та подальшу поїздку до Ворохти та Говерли, та вже з 4 серпня я повноцінно почав дописувати цю історію.

Мої плани. По-перше, я нарешті дійшов до кінцевої зміни образу змінивши аватар та назву МІФ на МІТ. Окрім цього я точно збираюсь продовжувати серію Мітична Скандинавія третьою частиною (ps Що вийде вже за тиждень).

Важливо! Але ще я хочу запитати у вас що б ви хотіли побачити від мене, чи почути. Також мені цікаво чи цікава вам ідея онлайн зустрічі з читачами?


Бонус, для тих хто дочитав до кінця! Фото до історії створені ШІ.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
міт
міт@myth_ua

Про міти й дещо інше 🤫

9.7KПрочитань
34Автори
95Читачі
На Друкарні з 14 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Сніговик

    Три снігові кульки можуть налякати? Який сміх. Процес ліплення сніговика викликає радість, відчуття свят. Але навіть цей усміхнений товстун здатний принести лихо.

    Теми цього довгочиту:

    Жахи
  • Парк Слави

    Вийди до нас. Боляче буде зовсім недовго, я обіцяю. Твоє життя тобі самому не потрібне — це твої думки. То віддай його нам.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • здатися?

    Часом хочеться просто опустити руки і покірно тонути в усьому цьому лай...

    Теми цього довгочиту:

    Художній Твір

Коментарі (5)

Тикання — то фу.

Вам також сподобається

  • Сніговик

    Три снігові кульки можуть налякати? Який сміх. Процес ліплення сніговика викликає радість, відчуття свят. Але навіть цей усміхнений товстун здатний принести лихо.

    Теми цього довгочиту:

    Жахи
  • Парк Слави

    Вийди до нас. Боляче буде зовсім недовго, я обіцяю. Твоє життя тобі самому не потрібне — це твої думки. То віддай його нам.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • здатися?

    Часом хочеться просто опустити руки і покірно тонути в усьому цьому лай...

    Теми цього довгочиту:

    Художній Твір