Це неймовірно. Я чисто випадково натрапила на уривок твору в тік ток. Спойлер: мене зацікавило. Тонке почуття гумору авторки змусило мене підняти свою ліниву дупу та зайти в пошуковик. Я не пожалкувала. На годиннику була вже майже дванадцята, але знаєте, кого це взагалі цікавить якщо мова йде про симпатичного, вихованого та загадкового вампіра.
Ось кілька цитат, які я не вважаю спойлерами та вони зможуть розвалити ваше бажання прочитати цей твір (посилання прикріплюю нижче)
https://archiveofourown.org/works/51355192/chapters/129768229
• Бабця в себе в кімнаті дивилася детективний серіал про маніяків. Я хотіла приєднатися до неї, але потім згадала, що ображаюсь. Зі всіх людей довкола від неї я підстави не очікувала!
• У мене був робочий дзвінок. Навіть мухи по хаті літали беззвучно — бабця за цим простежила. Олега вона припахала до борщу.
— Я бізнес-леді, а ти кухар.
— Леді не жеруть сало, поки камера вимкнена.
• Можливо, варто було облишити його в спокої, як підказував мені здоровий глузд, та хто він такий, той глузд, щоб я його слухала?
• Через два дні, близько одинадцятої вечора я вийшла в літню кухню — там томилися беззахисні котлети, на які я планувала вчинити замах. Моїм жорстоким планам не судилося здійснитися: під світлом місяця городом скрадалася постать.
• — Олежику, Лесюню, ви чого такі смутні?
— Говорю Лесьці, щоб не сумувала через свого Олега. Перевернеться і на її вулиці вантажівка із засмаглими брюнетами.
— Вона бліденьких любить, — підморгнула мені бабця.
