Які ознаки раку сечового міхура зустрічаються у літніх?

Рак сечового міхура — онкологічне захворювання, яке найчастіше виявляють саме у людей старшого віку. За даними світових медичних досліджень, середній вік постановки діагнозу раку сечового міхура — 73 роки.

Для літніх людей симптоми цієї хвороби можуть бути неочевидними, тривалий час маскуватися під інші урологічні або вікові проблеми. Саме тому важливо розібратися, на які ознаки потрібно звертати увагу, щоб не пропустити небезпечної патології та своєчасно звернутися до лікаря.

Чому сечовий міхур у зоні ризику у літньому віці?

Основними факторами ризику є тривалий вплив токсичних речовин (зокрема, тютюнопаління), контакти з хімікатами, хронічні запалення сечової системи, професійні шкідливості (робота з фарбами, гумою, металом), а також вікові зміни слизової сечового міхура.

З роками захисна функція органу знижується, імунна система слабшає, у сечових шляхах можуть виникати застійні явища, що створює сприятливі умови для злоякісної трансформації клітин.

Найчастіші симптоми раку сечового міхура у людей старшого віку

Особливість цієї локалізації полягає у тому, що початкові прояви часто не викликають сильного болю, не порушують роботу інших органів, а тому можуть залишатись непоміченими. Тим не менш, саме ці “слабкі сигнали” мають стати приводом для уваги.

1. Гематурія — наявність крові у сечі
Найбільш типова і водночас наймасовіша ознака. Часто кров не змінює вигляду сечі (“мікроскопічна гематурія”) і виявляється при аналізі. Якщо ж сеча набуває рожевого або червонуватого відтінку, особливо без болю — це дуже дзвінкий сигнал! Уважно звертайте увагу на будь-які, навіть незначні зміни забарвлення сечі.

2. Порушення сечовипускання
Літні люди часто звикають до нічних вставань у туалет, ослаблення струменя сечі, відчуття неповного випорожнення міхура. Але якщо на фоні знайомих вікових змін з’являються нові симптоми — частішає сечовипускання, приєднується різь, дискомфорт, з’являються імперативні позиви, потрібно звернутися до лікаря.

3. Біль або печіння при сечовипусканні
Подразнення слизової зростає із ростом пухлини. Особливо насторожливим є “сухий дискомфорт” — без ознак циститу чи бактеріальної інфекції.

4. Часті інфекції чи помилкові діагнози “цистит”
Якщо повторні призначення антибіотиків не дають ефекту, а симптоми повертаються — це привід для дообстеження.

5. Біль у нижній частині живота або попереку
На пізніх стадіях біль стає постійним, нерідко іррадіює у промежину, крижову ділянку.

Чому не можна ігнорувати “легкі” симптоми?

Безболісна гематурія завжди вважається потенційно онкологічною. Як підкреслює уролог онкологічного центру Спіженка: “понад 80% пухлин сечового міхура при виявленні крові у сечі ще мають локалізований характер і можуть бути повністю вилікувані при своєчасному зверненні”. І навпаки, ігнорування навіть разового появи крові у літньому віці може призвести до запізнілої діагностики і ускладненого перебігу.

З чим можна переплутати ці симптоми?

У літніх пацієнтів майже кожен із вищезгаданих проявів може бути симптомом інших частих урологічних розладів:

1. Передміхурова залоза у чоловіків (доброякісна гіперплазія, простатит)

2. Хронічний пієлонефрит

3. Сечокам’яна хвороба

4. Вікові нейрогенні порушення випорожнення міхура

5.  Діабет, серцево-судинні патології

Проте, саме поява гематурії без температури, при нормальних аналізах крові та відсутності болю, повинна особливо насторожити.

Що має насторожити і коли до лікаря?

• Помітили навіть епізодичне забарвлення сечі у червоний/коричневий колір — не відкладайте візит до уролога.

• Змінилася частота або характер сечовипускання, з’явився стійкий дискомфорт чи біль у нижній частині живота — невідкладна консультація і обстеження.

• Періодично мучить відчуття “залишку” сечі в міхурі, різке збільшення нічних вставань, змінюється прохідність струменя — це не завжди “лише вік”.

Що входить до сучасної діагностики?

1. Загальний та біохімічний аналіз сечі — для виявлення гематурії та запалення.

2. УЗД органів сечовидільної системи — дозволяє виявити пухлину або її підозру.

3. Цистоскопія — ендоскопічний огляд слизової міхура, найінформативніший метод.

4. КТ або МРТ малого таза — для деталізації, уточнення стадії і метастазування.

5. Цитологічне дослідження сечі — визначення атипових клітин.

Дуже важливо! Здавати аналізи і проходити огляд потрібно навіть у відсутність сильних скарг — профілактика і раннє виявлення мають вирішальне значення.

Особливості перебігу у жінок і чоловіків

У чоловіків рак сечового міхура зустрічається частіше (співвідношення 3:1), але жінки, на жаль, звертаються до лікаря уже з пізніми стадіями, оскільки скарги часто трактують як “проблеми по-жіночому” (цистит, гормональні зрушення, клімакс тощо). В обох статей важлива настороженість і періодичне скринінгове обстеження.

Практичні поради для людей поважного віку та їх родин

1. Помічайте будь-які зміни у сечі: колір, запах, прозорість мають значення. Краще пересвідчитись зайвий раз — і це врятує здоров’я!

2. Ведіть “щоденник симптомів” — записуйте епізоди дискомфорту, кольору сечі, больових відчуттів.

3. Не звикайте до частих циститів, не займайтесь самолікуванням! Після 60 років самолікування небезпечне.

4. Не відкладайте УЗД органів малого таза мінімум раз на рік.

5. Якщо серед родичів були випадки раку сечового міхура чи тривалий контакт із хімікатами — про це обов’язково повідомляйте лікаря!

6. Не соромтесь ставити питання, вимагати дообстеження у разі затяжних симптомів.

Що робити, якщо є підозра/виявлені симптоми?

Найперше — не панікувати. Своєчасне звернення до лікаря (уролога, онколога) та проходження базових аналізів часто дозволяє запобігти розвитку важких форм хвороби. Як стверджує уролог клініки Спіженка: “У більшості випадків, за раннього звернення, пухлини сечового міхура не потребують об’ємних операцій, можна обійтися малоінвазивними втручаннями без втраченого якості життя”. Тому не відтягуйте час!

Пропонуємо Вам переглянути наступне відео до теми: