🇺🇦🤜🏻☭Ярослав Стецько — Архітектор Антибільшовицького блоку народів: як українець кинув виклик лівому тоталітаризму?

5 липня 2026 року минає 40 років від дня смерті Ярослава Семеновича Стецька – одного з найвідоміших діячів українського націоналістичного руху, президента Антибільшовицького блоку народів та символу антикомуністичної боротьби поневолених націй.

Походження та молоді роки

Ярослав Стецько народився 19 січня 1912 року в Тернополі в родині греко-католицького священника. Ім'я отримав на честь князя Ярослава Мудрого. Навчався у Тернопільській українській гімназії, а згодом вивчав право та філософію у Львівському та Краківському університетах.

У 1930 році став членом Організації українських націоналістів та окружним провідником ОУН у Тернополі. У цей період редагував підпільні видання «Бюлетень» і «Юнацтво», а також брав участь у таємних зборах націоналістичної молоді, де обговорювалися ідеологічні, філософські та практичні питання українського націоналізму.

Про одного з головних ідеологів українського націоналізму Дмитра Донцова Стецько згадував:

«Дмитра Донцова ми радо читали… Але нас захоплювала його віра, фанатизм, його безоглядна афірмація національної ідеї та апотеоза Батьківщини».

Погляди Донцова справили великий вплив на молодого Стецька, який залишався прихильником інтегрального націоналізму до кінця свого життя.

Революційна діяльність та боротьба за незалежність

У 1930-х роках Ярослав Стецько неодноразово перебував у польських тюрмах за свою революційну діяльність. Після звільнення у 1937 році він стрімко просувався в Організації українських націоналістів.

У 1938 році, незадовго до своєї трагічної загибелі, полковник Євген Коновалець доручив Стецьку підготувати Великий збір ОУН, який відбувся у Римі в 1939 році.

Під час розколу ОУН у лютому 1940 року Стецько підтримав прихильників Степана Бандери та вступив до лав ОУН(р).

Акт відновлення Української Держави

30 червня 1941 року у Львові Ярослав Стецько організував Українські Національні Збори та зачитав Акт відновлення Української Держави.

На вимогу нацистської влади відкликати Акт він відповів категоричною відмовою, за що був ув'язнений у концтаборі Заксенгаузен, у політичному бункері «Целленбау», де перебував до вересня 1944 року.

Формування міжнародного антикомуністичного фронту

Після звільнення Стецько оселився в Мюнхені та почав активно встановлювати міжнародні контакти для продовження антирадянської боротьби. Серед його співрозмовників були словацький політик Фердинанд Дюрчанський, грузинський аристократ Ніко Накашідзе та латвійський державний діяч Альфредс Берзіньш.

Саме ці контакти стали одним із підґрунтів для формування Антибільшовицького блоку народів (АБН), створення якого було підтримано на конференції ОУН(б) 22 листопада 1943 року. А вже 16 квітня 1946 року Ярослав Стецько став президентом АБН.

До 1948 року організація діяла конспіративно. Згодом були встановлені контакти з британськими колами, а демонстрація, організована АБН у Мюнхені в квітні 1949 року, привернула увагу західних політичних та розвідувальних структур, зацікавлених у боротьбі проти радянського блоку.

У липні 1951 року Стецько відвідав американське консульство в Лондоні, де обговорював питання підтримки поневолених народів.

Міжнародна діяльність та співпраця з антикомуністичними силами

У 1950-х роках він активно розбудовував міжнародну мережу АБН. Були створені осередки організації у Великій Британії, встановлено співпрацю з Іспанією Франциско Франко та іншими антикомуністичними рухами Європи.

Завдяки підтримці іспанських кіл вдалося створити українські культурно-просвітницькі громади та забезпечити діяльність українського студентського середовища в Іспанії.

Водночас Стецько послідовно виступав за розпад не лише СРСР, а й усієї російської імперської системи.

У 1955 році він мав аудієнцію у Франциско Франко, а того ж року відвідав Китайську Республіку на Тайвані, де зустрівся з Чаном Кайші. Підсумком переговорів стало встановлення офіційної співпраці між урядом Китайської Республіки та АБН.

У 1957 році на Тайвані було створено місію АБН, а згодом почала діяти радіостанція «Голос справедливості», яка транслювала антикомуністичні передачі для народів Сибіру та Далекого Сходу.

Один із лідерів світового антикомуністичного руху

У жовтні 1966 року в Сеулі відбулася конференція Азійської антикомуністичної народної ліги, контакти з якою дали змогу вже наступного року створити Всесвітню антикомуністичну лігу.

Перша конференція відбулася в Тайбеї з 25 вересня по 1 жовтня 1967 року за участю представників понад 170 антикомуністичних організацій із більш ніж 60 країн світу.

Завдяки своєму міжнародному авторитету Ярослав Стецько став одним із провідних діячів світового антикомуністичного руху.

Після подій «Празької весни» 1968 року АБН закликало світову спільноту жорстко відреагувати на радянське вторгнення до Чехословаччини.

У 1969 році Стецько різко критикував політику розрядки у відносинах із СРСР, заявивши:

«Краще гинути у вогні, ніж жити під російським ярмом!»

У 1972 році британська газета The Daily Telegraph процитувала його слова:

«Епоха імперій минула. Чому ж тоді ми повинні захищати російську колоніальну імперію в Європі та Азії?»

Останні роки життя

У 1970–1980-х роках АБН активно підтримував дисидентський рух у Радянському Союзі та сприяв міжнародному розголосу боротьби поневолених народів.

Новий етап діяльності організації розпочався з приходом до влади у США Рональда Рейгана, який послідовно підтримував антикомуністичні сили у світі.

У липні 1983 року під час Тижня поневолених народів президент Рейган особливо відзначив Україну як один із найсильніших осередків спротиву радянському режиму.

Постійна політична діяльність, багаторічний стрес та важка хвороба підірвали здоров'я Стецька. Навесні 1986 року його госпіталізували, однак він до останнього прагнув продовжувати свою боротьбу.

5 липня 1986 року Ярослав Семенович Стецько помер у Мюнхені у віці 74 років. Він не дожив лише п'яти років до розпаду Радянського Союзу.

Його справу продовжила дружина – Слава Стецько, яка стала однією з провідних постатей українського націоналістичного руху в період відновлення незалежності України.

Спадщина

Ярослав Стецько залишив по собі не лише пам'ять про борця за українську державність, але й приклад міжнародної політичної діяльності, спрямованої на об'єднання поневолених народів у боротьбі проти комунізму та російського імперіалізму.

Слава видатному українському націоналісту і всім борцям Антибільшовицького фронту! Слава всім, хто боровся і бореться проти московського експансіонізму, в ім'я Бога.

Матеріал підготовлено для авторської колонки в рамках медіаресурсів Історичного клубу «Хоругва». Редакція може не поділяти всіх оцінок та висновків автора.