Записала подкаст про замок Паланок - архітектурну перлину Закарпаття. Але все ж таки більше про людей і легенди, ніж про саму будівлю.
Вважається, що Мукачівський замок був побудований за часів Київської Русі. Тоді це було частокольне ("паланка" – італійське означає "частокіл") дерев'яне укріплення, і звідси воно отримало свою назву. Але звісно, точної дати заснування не існує.
Природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений. Ще коли замок був дерев'яний, у 1089 р. його впродовж 50 днів намагався захопити половецький хан Кутєшко, так і відступивши без усякої надії на успіх.
Замок розташований на висоті 68 м на недіючому вулкані і займає величезну площу майже в 14 тисяч квадратних метрів. Існує легенда, що гора, на якій стоїть замок, зведена вручну тисячами людей. Ця робота приносила їм нестерпні муки. Від цього і пішла назва міста Мукачеве.
Замок Паланок став кам'яним наприкінці XIV століття у власності подільського князя Федора Коріатовича, який значно відбудував та оновив оборонний комплекс. Крім іншого, він будував довгі вузькі проходи, один з яких називався пасткою, або коридором смерті. Якщо ворог проникав у місто і входив у цей прохід, вхід і вихід перекривали металевими воротами, а кип'яченою водою та гарячою смолою обливали захопленого ворога через отвори у стелі.
Замок складається зі 130 різних кімнат зі складною системою підземних ходів, що їх з'єднують. За того ж Коріятовича була викопана криницю на подвір'ї замку. Ймовірно, колодязь має вихід до річки Латориці: у часи тривалих і важких облог захисники замку підтримували через нього зв'язок за межами мурів.
Тривалий час Замком Паланок володів Жигмонд Баторі, який є близьким родичем «кривавої леді» Баторі. Найбільш тривала облога випала на долю Замку Паланок у 1685 році. Ілона Зріні, яку історики вважають натхненницею національно-визвольного руху Хорватії, три роки утримувала облогу. Чисельність австрійських військ була вдвічі більше ніж захисників.