Запалюючи світи

Такі уже у нас часи,

Що собою ми запалюєм світи.

А люди падають, як листя восени,

І багато із них вже не стріне весни.


Такі уже у нас часи,

Люди згорають немов сірники.

Їх вітер кидає, мов попіл у світ,

Та знов пророста із попелу цвіт.


Ми кров'ю нашою підписуєм скрижалі,

Щоб цілий світ зміг жити далі.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Julia Roy
Julia Roy@Julia_Roy

Така

455Прочитань
3Автори
16Читачі
На Друкарні з 9 червня

Більше від автора

  • Нуль

    Ніколи не любила цифри, як підсумки

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Відлік

    Кожен рік — ніби реінкарнація

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Тонка грань

    Я торкаюсь

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається