Запалюючи світи

Такі уже у нас часи,

Що собою ми запалюєм світи.

А люди падають, як листя восени,

І багато із них вже не стріне весни.


Такі уже у нас часи,

Люди згорають немов сірники.

Їх вітер кидає, мов попіл у світ,

Та знов пророста із попелу цвіт.


Ми кров'ю нашою підписуєм скрижалі,

Щоб цілий світ зміг жити далі.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Julia Roy
Julia Roy@Julia_Roy

Така

305Прочитань
3Автори
13Читачі
На Друкарні з 9 червня

Більше від автора

  • Те, що ми шукаємо в інших, ми повинні дати собі самі

    Роздуми про те, як випадкова фраза може стати каталізатором змін , яка риса може стати двигуном всього життя та інструментом для його наповнення. І про мене)

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • Листи до Асканії

    Це подорож через наївність і дорослішання, де кожне написане слово стає кроком до розуміння справжнього значення щастя і сили зв’язків, які неможливо розірвати. Їхня дружба, народжена у безтурботному дитинстві, проходить випробування часом, відстанню та війною.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Я -вітер

    Ти сприймай мене ніби я вітер!!

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається