Рух #MeeToo, що заснувала в 2006 році Тарана Берк і що набув розголосу в 2017 після твіта Алісси Мілано, після доленосної для Гарві Вайнштайна статті журналісток Джоді Кантор і Меґан Туей, поруч із хештегом мільйонів жінок, які мовчали роками, викликав жорстку реакцію тих, хто називає це новим «полюванням на відьом». Чоловіки, мовляв, опинилися під тиском масової істерії. «Сьогодні достатньо сказати жінці комплімент — уже можуть звинуватити в чіплянні». То що таке насправді домагання? Де завершуються залицяння і починається насильство?
Почнімо з того, що насильство — це все, що загрожує фізичній або психологічній цілісності. Шантаж, залякування, погроза, натяк на можливе вчинення насильства, маніпуляція, ігнорування, ізоляція, приниження, образа в будь-якій формі, газлайтинг, штурхан, нависання, ляпас, побиття, викрадення, обмеження пересування, домагання, стеження, зґвалтування, убивство, присвоєння майна, роздягання, примушування, зокрема примус спостерігати за вчиненням насильства над іншими, втягування в кримінальну діяльність, вимагання, перехоплення дзвінків і повідомлень, контроль — це насильство. Що не є насильством? Усе решта.
Упізнати насильство в обличчя — складне завдання, коли його старанно приховують, а культура, у якій ми живемо, має специфічні уявлення про дозволене до людини ставлення. Я свідома того, що ще складніше довести або спростувати факт насильства юридично. Тому пропоную відштовхуватися від того, що якщо я відчуваю тиск із боку людини — це насильство; та зосередитися в цій статті на тому, як полегшити завдання нашого світу в ідентифікації насильства. А саме — просити, отримувати, давати згоду(відмову) завжди й усюди. Навчитися принципу згоди як правилу, невід‘ємного від почуття безпеки.
Усі ми бачили фільми, у яких секс відбувається так раптово й бурхливо, що наслідками є роздертий одяг і поламані меблі. А також ми знаємо, як виглядає секс у порно, де людина без питань готова до будь-якої практики. Як наслідок, секс із підготовкою, секс з уточненнями видається нам нудним і недолугим. Та реальність у тому, що тільки такий секс мінімізує рівень насильства.
Чудово, якщо я читаю думки своєї/го партнерки(а) й вгадую, чи хоче та якого сексу вона(він) хоче. Але якщо це не так? Чи готова я ризикнути задоволенням, почуттям безпеки, ресурсом партнерки(а)? За словами журналістки та однієї з авторок Pussypedia Зої Мендельсон, «річ не в тому, щоб згода була сексуальною. Вона вже й без цього збіса сексуальна».
Як працює згода? Коли просите, керуйтеся правилом чаю: ви можете запропонувати людині чай, і вона погодиться. Далі варто розпитати, який саме чай вона хоче, з якими додатками, водою якої температури… Є сенс уточнювати, чи додавати туди лимон перед тим, як ви це робите. Можливо, людина відразу відмовиться від вашої пропозиції. А може статися, що спершу вона погодиться, але, поки ви готуватимете, скаже, що чаю вже не хоче. Так само в сексі — людина має право відмовитися в будь-яку мить і не пояснювати причини своєї відмови.
Я знаю кейс, у якому чоловік говорив жінці, як його дивує, що вона дозволяє йому поцілунки й пестощі, але відмовляється від проникнення. Проте мої межі — це мої межі. І лише я можу дати про них знати. Так само жорстоким є переконання: «Ну ж бо! Ти ж уся змокріла!» Жорстоким і хибним, адже змазка може нічого не говорити про бажання зараз займатися сексом із людиною — на відміну від моєї чіткої вербальної згоди.
До речі, світ БДСМ, який часто уявляють як бездумні витівки й найбільш ризиковані варіянти сексу, розробляє слушні правила згоди на секс. Серед них, наприклад, система 4Cs: Consent (згода), Communication (комунікація), Caring (турбота), Caution (обережність).
Достатньо потужним інструментом для вивчення своїх кордонів і їхньої комунікації дають так звані Yes, No, Maybe So списки. Це структуровані сексуальні практики, що можуть бути для вас бажаними, не бути такими, а також ви можете ймовірно розглядати такий варіянт у майбутньому. Подібні списки — не лише чудова розвага, а й засіб створення безпеки сексуальних стосунків. Одним із них є Yes, No, Maybe So: A Sexual Inventory Stocklist, який ви можете знайти на Scarleteen.
Насамкінець хочу зазначити, що якщо людина вчиняє (будь-яке)насильство, вона робить це лише тому, що вірить, наче має на це право. Саме тому ані алкоголь, ані імпульсивність, ані важкий досвід не можуть бути причиною насильства. Причиною є хибні переконання, які людина змінює дуже важко. Тож просіть про згоду. Говоріть про згоду. Захоплюйтеся згодою та ще більше захоплюйтеся відмовою. І як тільки наштовхнетеся на невизнання відмови — не вагайтеся. Ідіть.
Наша команда:
Авторка: Євгенія Зарицька (@ye_zarytska) — студентка, психологиня.
Редактор: Денис Лукін (@deni_look_in) — історик, письменник.
Дизайнерка: Соловей Марія (@soloveymary) — студент-архітектор, мандрівниця, бойкиня.
Наше медіа працює саме завдяки твоїй підтримці. Вподобай цей допис, пошир його серед друзів і подруг, напиши нам схвальний чи не дуже відгук, бо це мотивує нашу команду продовжувати й покращувати власну діяльність.
Твій донат сьогодні є внеском у майбутнє кожного й кожної з нас. Євгенія зможе організувати багато цікавих трансформаційних ігор для охочих. А ви б не хотіли отримувати винагороду за старанну щоденну працю?
https://next.privat24.ua/send/b5k77
