Привіт
Мене звати Тетяна і я…класно обіймаюся🤗 До чого тут шибарі, обіймашки і що взагалі тут коїться??
Що ж, давайте здалеку - з історичної довідки що воно таке.
Шибарі - це давнє японське мистецтво зв‘язування людини мотузками.
Спочатку техніки зв‘язування «ходзьодзюцу» застосовувалися для тортур та знерухомлення злочинців і полонених. Кожну людину треба було пов’язати з урахуванням його статури, соціального статусу, особливостей одягу, професійних навичок. Тому були розроблені спеціальні прийоми зв’язування для придворних аристократів, самураїв, селян, торговців, ремісників, ченців, жебраків тощо. Крім того, були враховані відмінності анатомічної будови чоловіків і жінок.
Після Другої світової війни в Японії з‘явилося театралізоване шоу «театр Шибарі», в ході якого використовували не тільки стародавні обв‘язи ходзьодзюцу, а і нові - розроблені спеціально під виступи.
Я дізналася про шибарі як про один з видів бондажу.
Довго кружляла навколо - мені дуже подобалася естетика обв‘язів, проте в голові було «ой та це щось на збоченому». Але це не заважало насолоджуватися розгляданням фото і бажанню спробувати та дізнатися як воно відчувається.
Така нагода трапилася зі мною рік тому - я буквально «на своїй шкурі» відчула, що там в сплетіннях мотузок. Теплі турботливі руки, шурхіт мотузок, моя зосередженість виключно на собі і своїй тактильності. І цей досвід підштовхнув мене в «я хочу навчитися».
Та змінив мій погляд на шибарі - що ця практика не тільки сексуально-еротична, а й тілесно-терапевтична.
Війна попаскудила мені плани, але я не здалася - і знайшла собі наставницю, щоб навчатися. Таку, чий погляд на шибарі збігався з моїм.
Я вже закінчую навчання і кайфую від мотузок. Людина, яку я обв’язую, для мене партнер, з яким ми тут і зараз в моменті. Ця взаємодія - перш за все можливість обійняти, огорнути теплом, дати можливість відпустити контроль та розслабитися.
От тому і обіймашки, просто з додатковим інструментом - мотузкою.
А ще це дуже естетично і відкриває широкий простір для експериментів.
