Ніч. Маленький, загублений в лісі хутір давно заснув і тільки я, зморений теплом печі, намагаюсь боротися з дрімотою. Сьогодні першим снігом прийшла зима.

Івана розбудив далекий гудок паротяга. Відкрив очі. З вікон текла тривожна темінь, наповнювала кімнату. «Знову», з жахом та ледь жевріючою надією подумав він.

А коли настане час, запросіть друзів, запалиліть свічки й в м'яких, зручних кріслах розпочиніть знайомство з Феєю.

Іншими очима дивився на поле, що розкинулось між двома масивами лісу, і мені здавалося, що переді мною колихається трав'яне море, а над ним літають тисячі яскраво-червоних метеликів. На душі стало так тепло, і щемливий смуток наповнив мене.

Якось, одного ясного дня ​​кінця літа, ви підете за грибами в ліс, навіть не підозрюючи, що саме цього разу до вас прийде відчуття гармонії.