Забери мене, не їх.
Облиш, облиш
Пусти свій ніж.
Між небом і землею
Все стелю й стелю
Апокрифом блаженним
Знайдуть шляхи Орфея
Навіки, (не)живі.
Без помину, без подиху
І кожен з них без погляду.
Перед кінцем у вічності
Подивиться назад.
Забери мене, не їх.
Облиш, облиш
Пусти свій ніж.
Між небом і землею
Все стелю й стелю
Апокрифом блаженним
Знайдуть шляхи Орфея
Навіки, (не)живі.
Без помину, без подиху
І кожен з них без погляду.
Перед кінцем у вічності
Подивиться назад.
Сонце давно почорніло.
Я дуже хотів написати вірша про любов...
Про тебе мовчатиму кожної миті,
Кохання спалює тебе до останньої молекули, якщо живеш не собою, а для чиїхось очікувань. Краще зникнути, ніж жити чужим образом. Краще вмерти чесно, ніж вигинатись під чийсь ідеал.
Кохання спалює тебе до останньої молекули, якщо живеш не собою, а для чиїхось очікувань. Краще зникнути, ніж жити чужим образом. Краще вмерти чесно, ніж вигинатись під чийсь ідеал.