Гарантувати справедливу та гідну працю для всіх європейців шляхом гармонізації трудових прав у всьому ЄС та усунення розривів у захисті між державами-членами.
Створити рамки для Європейського соціального союзу, який захищає права працівників, забезпечує рівний доступ до добре оплачуваних і значущих робочих місць та зміцнює соціальну згуртованість через кордони.
Підвищувати продуктивність праці та можливості працевлаштування через використання нових технологій — автоматизації, ШІ та зелених технологій — забезпечуючи працівників необхідними навичками та освітою для адаптації та отримання вигоди від інновацій.
Сприяти гнучким та інклюзивним моделям праці, включно з дистанційною роботою, одночасно гарантувати справедливу оплату, безпечні умови праці та передбачувані трудові контракти.
Вирішувати проблему гендерної нерівності на ринку праці шляхом політик, що скорочують розрив у зарплатах, зменшують навантаження неоплачуваної домашньої праці та забезпечують рівну участь жінок у високоплатних посадах та процесах ухвалення рішень.
32 Європейський соціальний союз
Розвивати справжній Європейський соціальний союз, використовуючи нове Міністерство фінансів ЄС (див. Шлях до Процвітання та Закон про Реформу ЄС) як координаційний орган, а також утричі збільшений бюджет ЄС для інвестицій, усунення соціальних дисбалансів та захисту від економічних спадів:
Запровадити Європейський базовий дохід (ЄБД) за принципом від’ємного податку: люди з доходом нижче певного порога отримують виплати замість сплати податків. Це забезпечує соціальний захист та стимулює працю, допомагаючи людям вийти з пасток бідності. Міністерство фінансів ЄС має здійснювати такі виплати з бюджету ЄС, коригуючи їх для кожного регіону до рівня щонайменше 500 стандартів купівельної спроможності, що є доходом, достатнім для покриття базових життєвих потреб.
Стимулювати держави-члени зменшити кількість податкових вирахувань на користь нижчих ставок податку на доходи та скоротити кількість податків для спрощеної системи, забезпечуючи при цьому гідне життя громадян за допомогою Європейського базового доходу.
Визначити та забезпечити, у координації з державами-членами, регіонально скориговані стандарти мінімальної зарплати або високий рівень охоплення профспілками, що гарантує неможливість використання ЄБД як заміни гідної оплати праці.
Гармонізувати податкові процеси для зниження бар’єрів для роботи та проживання у різних країнах ЄС.
Забезпечити спільну базу оподаткування для прямих національних податків, запровадивши мінімальні ефективні ставки для податків на дарування, спадщину та багатство на рівні ЄС, використовуючи Європейський Центральний Реєстр Фінансового Багатства (див. Шлях до Процвітання).
33 Добробут для всіх
Вирівняти соціальні системи у ЄС через гармонізацію пенсійних схем, лікарняних, страхування по безробіттю та допомоги по догляду за дітьми.
Забезпечити універсальну дитячу опіку, спільну батьківську відпустку та передавальні пенсійні права.
34 Права працівників
Гармонізувати європейське трудове право, запровадивши стандартний трудовий контракт.
Захищати права працівників гіг-економіки на рівні з працівниками на повну зайнятість, надавати їм еквівалентний або подібний захист у сферах охорони здоров’я, пенсій і страхування по безробіттю.
Активно забезпечувати дотримання прав працівників за «Блакитною картою» через європейський механізм моніторингу порушень на робочих місцях для громадян та мігрантів.
Сприяти впровадженню заходів з гендерної рівності.
Запровадити етичні принципи підбору персоналу, включно із забороною зловживань і зборів за рекрутинг, та поліпшити доступ працівників до інформації про права, профспілки, механізми скарг і захисту.
Гарантувати захищене право на відключення від роботи поза робочим часом.
35 Захист віддаленої роботи
Забезпечити, щоб роботодавці погоджувалися на запити про віддалену роботу, якщо немає обґрунтованої та справедливої причини відмови.
Оновити регулювання, щоб віддалена робота з будь-якого місця в ЄС була юридично та фіскально простою.
Впровадити спеціальні норми для захисту права дистанційних працівників на відключення.
36 Освіта 21-го століття
Узгодити європейський підхід до освіти, просуваючи STEAM та «Життєві компетенції і відповідальність» згідно з Законом про Спільне Процвітання:
Створити програму навчання підприємництву та фінансовій грамотності у школах по всьому ЄС.
Збільшити увагу до розвитку цифрових навичок у початковій та середній школі, включаючи медіаграмотність, базові ІТ-науки, інформаційні навички та обчислювальне мислення (включаючи розуміння роботи ШІ), прискоривши виконання «Digital Education Action Plan».
Для підвищення європейської продуктивності через локальне виробництво сталих споживчих товарів і цінності технічної освіти створити Європейські середні школи з профільною підготовкою з ремесел, фінансовані ЄС та за підтримки промисловості, що спрямовують учнів 10–12 років на розвиток професійних навичок, стажування, спеціалізацію та створення фінального майстер-проєкту, забезпечуючи технічно обдарованим учням привабливу освітню траєкторію без академічної стигми.
37 Перекваліфікація та перепідготовка
Створити Європейський фонд навичок для:
Субсидування навчання на робочому місці для працівників компаній, що впроваджують зелені та автоматизаційні технології.
Надання всім європейцям гранту раз на три роки для акредитованого перенавчання з класним і практичним навчанням/стажуванням.
38 Демократія на робочому місці
Демократизувати робоче місце через участь працівників у радах великих компаній.
Сприяти профспілковій діяльності, захищаючи право на колективні переговори та усуваючи бар’єри для нових підзвітних профспілок і форм представництва.
Створити гармонізований статус кооперативних компаній, що надає адміністративну підтримку та податкові стимули. Просувати цей статус у ключових секторах економіки для забезпечення того, щоб фінансовий капітал залишався на ринку ЄС.
Як ми це зробимо?
Європейська економіка має забезпечувати добробут і економічну безпеку всіх громадян ЄС. Законодавство ЄС повинно відображати цю мету через створення та оновлення нормативних актів, передбачених цим Законом.
Цей Закон окреслює правові амбіції щодо Європейського базового доходу, податкової реформи, європейської мінімальної зарплати та колективних переговорів, а також створення Європейського соціального союзу. Запровадження Європейського базового доходу потребує глибоких змін, оскільки наразі ЄС не має прямої компетенції у сфері соціального забезпечення. Стаття 153 ДФЕС дозволяє Європейському парламенту приймати підтримуючі заходи для досягнення фундаментальних соціальних прав. Новий протокол міг би надати ЄС повноваження для розробки та фінансування системи базового доходу.
Гармонізовану податкову базу ЄС для оподаткування дарування, спадщини та багатства, а також мінімальні ставки можна досягти шляхом прийняття директив, аналогічних директивам щодо ПДВ. Запровадження податків ЄС потребує, серед іншого, внесення змін до статті 311 ДФЕС, що регулює систему власних ресурсів ЄС. Необхідна зміна Договору для надання ЄС права на прямий збір податків.
Ми забезпечимо, щоб Європейський Союз отримав компетенцію щодо збору податків і випуску боргових зобов’язань. Потенційні непрямі податки, такі як цифровий або вуглецевий податок, можуть бути визначені в новому протоколі за одностайної згоди держав-членів. Директива (ЄС) 2022/2041 щодо адекватних мінімальних зарплат у ЄС уже існує, але потребує зміцнення. Для встановлення європейських мінімальних зарплат та забезпечення транснаціональних колективних переговорів застосовується стаття 153 ДФЕС. Ця норма дозволяє координовані дії щодо умов праці та соціального захисту.
Додавання нового розділу до ДФЕС, який явно адресує цілі та принципи соціального союзу, забезпечить правову основу для співпраці з повагою до автономії держав-членів.
Ціна й доходи
Загальні витрати цього Закону, що складаються з витрат на впровадження та щорічних витрат протягом п’яти років, становлять €1.290.559.000.000.
Витрати на впровадження — €20.929.000.000.
Щорічні витрати — €253.926.000.000.
Приклади витрат на впровадження: розробка політичної та правової бази, підготовка та навчання (нового) персоналу, створення ІТ або фізичної інфраструктури, кампанії з підвищення обізнаності.
Приклади щорічних витрат: зарплати та пільги, адміністративні витрати, утримання інфраструктури, витрати на реалізацію запропонованих політик.
Загальні витрати повної програми зазначені окремо від загального доходу.
