1. Багаторазова серветка для демакіяжу. Серветка чи рушничок (напевно, в залежності від розміру) в мене марки Makeup Eraser, чорного кольору, м’якенький та неймовірно приємний на дотик. Я рідко фарбую обличчя, але спеціально для випробувань робила яскравий жирненький макіяж. Серветка все добре змиває! З “міцною” косметикою на кшталт водостійкої туші треба витратити більше часу, але все одно все змивається. Якщо макіяж виявиться суперстійким, серветку можна використовувати із звичним для обличчя “миючим засобом”: пінкою, гелем чи тоніком. Серветку легко прати, можна як руками, так і кинути в пральну машинку. Сохне швидко. Для мене користь від неї така: не треба використовувати одноразові серветки для демакіяжу та ватні тампони, не треба брати із собою в дорогу засоби для вмивання, достатньо взяти цю штуку, засоби для вмивання витрачаються повільніше. Тобто це все економніше та екологічніше, користь для гаманця та планети.
Особисто я мінусів не помітила, але мені сказали, що для чутливої шкіри ця серветка може виявитись надто жорсткою, вона має ефект пілінгу, це не всім підходить.
2. Кристалічний дезодорант. Алуніт, квасцевий камінь – це симпатичний кристал, який можна використовувати як дезодорант. Я була дуже здивована, дізнавшись про його існування і вирішила спробувати, бо ідея терти під пахвами камінчиком, щоб не пахнути потом здалась мені чарівною. Принцип роботи такого дезодоранту простий – він створює на поверхні шкіри антибактеріальну плівку, яка не дає бактеріям розмножуватись. І все. Ви будете продовжувати пітніти, але піт не буде смердіти. Він абсолютно не шкідливий для здоров’я (на відміну від антиперспірантів), не містить в собі жодних домішок. Так, це тупо кусок каменюки (точніше, солі), який треба змочувати та прикладати до шкіри. Він неймовірно повільно витрачається у порівнянні з іншими дезодорантами чи антиперспірантами.
Не знаю, як надовго його вистачить, але, думаю, мінімум на рік. Кажуть, що якщо він перестав діяти, то треба краще помити або навіть пройтись пилкою по поверхні, бо вона могла забитись часточками сала та шкіри. Мінуси: треба возитись із нанесенням. Пахви мають бути ідеально чистими, кристал треба мочити водою, потім краще зачекати, аби мокра шкіра трішки підсохла, а не все одразу витерти футболкою. Кристал не заважає пітніти, плями на одязі будуть. Він слабкіший за хімічні дезодоранти та антиперспіранти і в спеку може не впоратись із своєю роботою (в мене поки такого не було).
3. Менструальна чаша. В мене була одна з аліка, друга вже місцевого бюджетного бренду – facelle, і вона зовсім крихітка. Facelle належить німецькій мережі косметики та побутової хімії Rossman.
За життя жінка може використати більше 10 000 прокладок. Це неймовірна кількість сміття, яке буде дуже погано розкладатись, бо містить купу пластику. Окрім того, що це купа грошей (майже усюди жінки мусять витрачати на ці та інші засоби гігієни власні кошти), одноразові прокладки (як для менструацій, так і щоденні) мають багато мінусів: в них чудово розмножуються шкідливі бактерії, вони пахнуть, “парять” шкіру, що особливо неприємно та некорисно у спекотну погоду, а також можуть викликати подразнення та молочницю. Тампони ще гірші. Вони кепські і для екології і для здоров’я – вкладиші про Синдром Токсичного Шоку в коробочки кладуть не просто так. У менструальної чаші купа переваг, але є і мінуси. В принципі, ідеальних засобів для менструації не існує, але бути інформованою, аби зробити вибір. Плюси менструальної чаші:
- Вартість. Однієї чаші вистачає приблизно на п’ять років, тому вона швидко окупає себе;
- Гігієнічність: нічого не пахне, бактерії не розмножуються, все чистенько та гарно;
- Чаша не відчувається, чи майже не відчувається, при відсутності болю можна забути про менструацію;
- Можна користуватись вдень і вночі, під час занять спортом та при плаванні. Я її спокійно використовували під час занять йогою в повітрі, навіть із висінням догори дриґом все було окей;
- Екологічність (інакше я б тут про неї не писала). Мало матеріалу, немає сміття;
- Компактність. Вона займає значно меньше місця, ніж пачка прокладок чи навіть тампонів;
- Чаша може знаходитись в тілі дванадцять годин без шкоди для здоров’я;
Перейдемо до мінусів! Найбільший мінус у тому, що треба вчитись нею користуватись. Вставляти чашу не супер зручно, а на початку ще й не дуже приємно. Плюс в тому, що це можливість краще познайомитись із своїм тілом, але все ще – це не те, що приклеїти прокладку чи навіть ввести тампон. Якщо виділень не дуже багато, то можно вставляти чашу зранку а потім змінювати її вдома після навчання чи роботи, але це варіант не для всіх, тому треба трошки планувати свій день. Можуть бути проблеми у польових умовах, хоча, думаю, на природі із чашею буде впоратись простіше, ніж в поїзді.
4. Багаторазові прокладки. В мене марки Selenacare. Багаторазові прокладки в мене завжди викликали асоціації із страшними маминими байками про радянські часи, тому я опиралась ним до останнього. А потім взяла одну спробувати по знижці і втягнулась. Плюси – вони суперприємні. Шкіра дійсно дихає, все сухо та гігієнічно, комфортно, утримують запах. В мене чорні, виглядають естетично. Всі ці сучасні супер тканини та мембрани дуже легко прати, вони буквально вихтовхують бруд.
Мінуси: треба прати й сушити. Проблематично поміняти поза домом (але для форс-мажору є герметичний зіп-пакетик, тому можна викрутитись). Тільки однієї прокладки на всю менструацію не вистачить.
5. Менструальні труси. Також бюджетні від facelle. Все як у багаторазових прокладок, тільки без прокладок. Вони, як і чаші, дають змогу забути про менструацію, тому що ти буквально просто вдягаєш труси без нічого. З ними я також займалась йогою, все було добре, комфортно. У мене бюджетна модель, але вистачає з головою. Більша частина тканини в білизні звичайна бавовна, але широка та велика ластовиця зроблена окремо з тих самих мембранних матеріалів, які поглинають, висушують, дихають та нічого не пропускають. Мінус в тому, що, так, їх треба прати. Можна і в машинці, але перед машинкою треба все одно прополоскати вручну. Не можна використовувати із кондіціонером для одягу (як з усіма матеріалами такого типу, вони від цього починають втрачати свої властивості до поглинання та псуватись).
Однієї пари трусів на всю менструацію вам не вистачить. Особисто я комбіную чашу, прокладки та труси. Такого комплекту мені вистачить на кілька років. Все, звісно, індивідуально, але добре, що існують різні продукти, з яких можна обирати.
6. Капсули для посудомийної машини. Конкретно в мене зараз марки domol від того ж Rossman, але я вже не вперше беру еко-таблетки такого плану. Екологічність заключається, як я розумію, переважно в тому, що вони позбавились пластикової упаковки та перестали додавати зайву хімію, яка робить продукт привабливішим для покупця – барвники та ароматизатори. Ці таблетки майже не пахнуть, не містять прикольного додатку у вигляді гелю і т.д. Все мінімалістично. Паперова коробка, яку можна переробити. Для мене найголовнішим було, аби вони могли впоратись із брудом… і їм це було під силу! А коштують вони навіть дешевше звичайних аналогів! Гарний вибір. Дуже часто буває так, що еко-хімія розчаровує, вона нічого не миє і не чистить як слід.
Але тут не той випадок. Використання посудомийної машини, до речі, екологічніше, ніж мити посуд руками (і приємніше). Цікавий факт: винахідницею посудомийки є жінка, це зробила пані Джозефіна Кокрейн у 1887 році, за що їй низький уклін.
7. Пральний засіб у листочках (пральні смужки). Я вирішила спробувати від Сleanly. Ціна не була дуже висока, приблизно як на звичайний рідкий засіб. Гіпоалергенні, без зайвої хімії, пахне чимось мильним. Приємні на дотик білі смужки схожі на пластик… чи на мило, розчиняються від води майже одразу. Ну… Як мило.
Як засіб для прання вони не дуже сильні, але не для надбрудної білизни підійде. Як я розумію, основне “еко” йде за дизайн – паперовий пакетик, та скорочення витрат ресурсів під час логістичних операцій. Там, де треба возити фурами тонни порошку або рідкого засобу можна перевозити значно дешевше та екологічніше ці пакетики у величезних кількостях.
8. Тефлоновий папір для запікання. Це як папір для запікання, але багаторазовий. Взяла собі чисто з цікавості, а лишилась дуже задоволена. Він у мене вже більше двух років точно, папір за цей час купила два рази, другий раз – треба було для крафту. До нього нічого не липне. В мене немає деко для випічки, тому я просто кладу цей папір на решітку і цього достатньо для більшості всього, що я запікаю (для решти є скляні та керамічні форми). Легко миється, можна і в посудомийці (але простіше протерти вологою губкою, можна навіть без мила). Дуже класна штука, окупила себе мільйон разів. Виявився значно зручнішим силіконового килимка. Не поглинає запахів, після миття водою нічим не пахне та не масний (навіть якщо таким виглядає).
Мінуси: з часом починає виглядати потворно. Не можна згинати (утворюються заломи), не зробити, як звичайним папером “стіночки” у формі.
9. Екоторби з бавовни. Я обожнюю шопери! Придумала купувати їх у місцях подорожей, як сувеніри, тому вони ще й слугують нагадунням для моїх мандрів.
Якщо активно і грубо використовувати один шопер, то його вистачає десь на півроку, якщо їх кілька, то надовго. Їх дуже зручно тягати з собою, бо ніколи не знаєш, коли вони стануться у нагоді! Шопер можна постелити на мокру лавочку, щоб посидіти, якщо втомилась, чи на камінь в лісі. Якось я набрала туди моху та рослинок із лісу. А от плетена “авоська” (до речі, винайдена в Чехії) не така зручна, як шопер, проте більш універсальна. Я в ній ношу кавуни.
