Статтю підготовлено спеціально для Telegram-каналу «Паляниця від Бужі».
Уявіть «Відьмака 3» без історії Кривавого Барона. Без Філіпа Стенґера, який спочатку здається черговим місцевим тираном, а потім розповідає Ґеральту про родину, яку багато в чому зруйнував власними руками. Без Анни й Тамари, потерчі та однієї з тих історій, де гра не пропонує зручної відповіді на запитання, хто тут правий, а хто винен.
А тепер уявіть гру без «Останнього бажання» — квесту, в якому Ґеральт і Єннефер нарешті можуть розібратися у власних почуттях. Згадайте «Острів Туманів» і взагалі подорож Цірі, більшість квестів якої, за власними спогадами, написала одна сценаристка.
Додамо сюди весілля з «Сердець із каменю»: Вітольда фон Евереца в тілі Ґеральта, його спроби залицятися до Шані, випивку, танці та зовсім незвичного для нас відьмака, який раптом перетворився на душу компанії. Або «Відлуння» з «Крові та вина» — історію проклятої вихти, яка десятиліттями сидить сама за накритим столом і вже майже забула, що колись була людиною.
І навіть якщо ваш Ґеральт вирішив одночасно зізнатися в коханні Трісс і Єннефер, після чого обидві чарівниці влаштували йому незабутній вечір із дещо несподіваним фіналом, — за цю ідею теж слід дякувати їй. Кароліні Стахирі.
Вона прийшла до CD PROJEKT RED під час розробки «Відьмака 3», брала участь у наративному дизайні основної сюжетної лінії та написала діалоги більш ніж для 40 квестів. Потім були «Серця із каменю», «Кров і вино», ГВИНТ і «Кровна війна». У 2016 році Стахира залишила CDPR, а майже десять років потому повернулася.
Але почнімо з часів, коли ніякого Кривавого Барона ще не існувало.
Від польської філології до CD PROJEKT RED
Ігрова індустрія не була професією, до якої Кароліна готувалася з дитинства. За освітою вона філологиня: Стахира вивчала польську філологію, а її академічні інтереси були пов'язані, зокрема, з історією книги та критичними виданнями старих текстів.
До ігрової індустрії вона потрапила через CD PROJEKT RED. У 2012 році її чоловік Пшемек побачив оголошення про те, що студія шукає двох сценаристів, і запропонував спробувати. Першим із них став Якуб Шамалек, а приблизно за місяць до команди приєдналася Кароліна.
Але спочатку потрібно було пройти відбір. Стахира отримала тестове завдання і, побачивши, скільки часу залишилося на його виконання, вирішила попередити чоловіка, що того вечора на заняття з іспанської вже не піде. Тільки замість «Переслати» випадково натиснула «Відповісти», і повідомлення «Ну все, сьогодні на іспанську не йду» полетіло безпосередньо рекрутерам CD PROJEKT RED.
На щастя, Кароліна Коссі, яка займалася її наймом, мала почуття гумору й поставилася до помилки з розумінням. На цьому пригоди на співбесідах не закінчилися. З перекладачем Борисом Пугачем-Мурашкевичем вони обговорювали команду чоловіка Кароліни з даунхілу, яка мала чудову назву The Old Pricks. З провідним сценаристом Себастьяном Стемпенем розмова несподівано перейшла на чеську літературу та живопис — але не на фентезі. Потім була співбесіда з керівником студії Адамом Бадовським.
Згодом Стахира згадувала, що практично одразу відчула: це її місце. І наступні кілька років так воно й було.
Так у 2012 році CD PROJEKT RED став її першим місцем роботи в ігровій індустрії, а сама Кароліна розпочала кар'єру з посади Junior Writer — молодшої сценаристки.
Що саме вона робила у «Відьмаку 3»
Коли Кароліна приєдналася до команди, основна історія «Дикого Гону» вже була значною мірою спланована, тому спочатку її робота була зосереджена на розвитку менших історій, побічних та інших окремих завдань.
Але «сценарист» у величезній RPG — це далеко не лише людина, яка пише репліки. Стахира згадує, що, крім сценаріїв, займалася діалогами, фрагментами внутрішньоігрових книг і сувоїв, листами, підказками, картками персонажів та іншими текстами, необхідними для конкретних завдань.
Особливо їй подобалося писати записки людей, які замерзають на смерть. Зрештою, цілком очевидно: коли людина розуміє, що ось-ось помре від холоду, найважливіше для неї — докладно все записати.
За кілька років роль Кароліни значно зросла. Починала вона як молодша сценаристка, а залишала студію вже старшою сценаристкою.
У власному професійному портфоліо Стахира описує свій внесок у «Відьмака 3» так: наративний дизайн основної сюжетної лінії та діалоги більш ніж для 40 квестів, включно із сюжетною лінією Кривавого Барона.
Тут важливе саме це формулювання. Кароліна не стверджує, що одноосібно написала 40 квестів: ідеться про наративний дизайн основної історії та діалоги більш ніж для 40 завдань. Повного переліку цих квестів вона публічно не наводила.
Проте у 2025 році, через десять років після виходу гри, Стахира спробувала сама пригадати деякі з них. Окрім історії Кривавого Барона, вона назвала «Останнє бажання», яке завершує романтичну лінію Ґеральта та Єннефер, і «Острів Туманів». Ба більше, Кароліна вважає, що написала більшість квестів, пов'язаних із Цірі.
Це цікаво ще й з іншої причини. З усіх героїв «Відьмака» саме Цірі Стахира вважає найближчою до себе. У книзі Збишека Янковського Wilczym śladem вона навіть розповідала, що в ігровій Цірі досить багато від неї самої.
Але найвідомішим творінням Стахири у «Відьмаку 3» усе одно стала зовсім інша історія.
Як із комедії про кусючих повій вийшов Кривавий Барон
Сьогодні історію Кривавого Барона складно уявити комедією, але колись вона справді була саме такою. Сама Стахира розповідала, що спочатку це мала бути кумедна історія про чудовисько, через яке місцеві жінки легкої поведінки починали кусати людей Барона, коли ті приходили до них за послугами.
Кароліні задум не сподобався. Разом із квест-дизайнером Павлом Саско вони почали шукати інший підхід, і поступово маленька комедійна історія поступилася місцем значно серйознішій сімейній драмі.
Так з'явилися Стенґери: Філіп — місцевий правитель, солдат і алкоголік, який хоче повернути родину, але сам роками завдавав їй болю; Анна — його дружина, яка пережила руйнівні стосунки з чоловіком і спробувала почати інше життя; Тамара — донька, яка більше не хоче мати з батьком нічого спільного; і ненароджена дитина Анни, що перетворилася на потерча.
Саско займався квест-дизайном і реалізацією цієї історії, а сценарна частина належала Стахирі. Згодом Саско говорив про Кароліну цілком прямо: усю сценарну роботу над сюжетною лінією Кривавого Барона виконувала вона.
Одним із завдань було не перетворити Філіпа Стенґера на звичайного лиходія. Барон робив жахливі речі, й гра не намагається цього приховувати чи виправдовувати. Але водночас перед нами людина, здатна кохати, шкодувати, боятися, відчувати провину й відчайдушно намагатися повернути те, що сама ж допомогла зруйнувати.
Сила цієї історії для Стахири полягала саме в її неоднозначності. Замість простого поділу на хороших і поганих вийшла родина, стосунки всередині якої руйнувалися роками, доки рішення кількох людей не привели всіх у ситуацію, з якої вже практично неможливо вибратися без нових втрат.
Була у Кривавого Барона й ще одна функція: Філіп мав стати своєрідним віддзеркаленням Ґеральта. Перед нами двоє батьків, які втратили доньок і намагаються їх знайти. Але Ґеральт шукає Цірі, яка сама вважає його родиною й хоче до нього повернутися, тоді як Барон шукає Тамару, яка свідомо від нього втекла. Саско згодом окремо згадував, що команда хотіла провести саме цю паралель між двома батьками.
Над нюансами історії він і Стахира працювали разом, а Матеуш Томашкевич і Марцін Блаха давали їм зворотний зв'язок та пропонували ідеї. Маленька комедійна історія поступово перетворилася на величезну сімейну драму, а у 2015 році сюжетна лінія Кривавого Барона отримала Golden Joystick Award за найкращий ігровий момент.
Але Барон був далеко не єдиною помітною історією Кароліни в основній грі.
Цірі, Єннефер та «Останнє бажання»
Через десять років після виходу «Дикого Гону» Стахира окремо згадала «Останнє бажання» — квест Єннефер на Скелліге.
Єннефер хоче знайти джина й скасувати магію, якою колись Ґеральт пов'язав їхні долі, щоб нарешті отримати відповідь на запитання, яке переслідує обох багато років: чи існують їхні почуття самі по собі, чи є лише наслідком того самого бажання відьмака?
Саме тут гравець отримує можливість остаточно обрати Єннефер або сказати їй, що після зникнення закляття почуття Ґеральта змінилися. Для одних із найважливіших стосунків у всій відьмацькій сазі це фактично точка, в якій гравець сам визначає подальшу долю пари.
Ще тісніше Стахира була пов'язана із Цірі. Окрім «Острова Туманів», вона, за власними спогадами, написала більшість завдань персонажки. І саме Цірі Кароліна назвала героїнею, з якою ототожнює себе найбільше.
На традиційне запитання «Трісс чи Єннефер?» вона тому відповідає зовсім не так, як від неї очікують: «Цірі».
Але до знаменитої суперечки між прихильниками двох чарівниць Кароліна все-таки доклала руку. І доволі своєрідним способом.
Трісс чи Єннефер? Краще обидві!
Стахира розповідала, що в книжках Сапковського їй, імовірно, була ближчою Трісс, тоді як під час роботи над грою вона більше писала про Єннефер. Саме ж нескінченне суперництво між двома героїнями її завжди дратувало — можливо, тому, що Кароліна взагалі не любить суперництва.
Саме тому вона придумала знамениту сцену для надто велелюбного Ґеральта.
Якщо гравець зізнається в коханні і Трісс, і Єннефер, обидві жінки зрештою пропонують відьмаку зустрітися втрьох. Здається, що Ґеральту нарешті неймовірно пощастило: вино, дві чарівниці, ліжко...
А потім його приковують до нього кайданками й залишають самого до ранку.
Тож одним із найвідоміших покарань гравця за спробу всидіти на двох стільцях ми теж завдячуємо Кароліні Стахирі.
«Серця з каменю»
Після «Дикого Гону» Кароліна продовжила працювати над першим великим доповненням — «Серця з каменю». В офіційних титрах вона вказана як сюжетна дизайнерка, а у власному портфоліо описує свою роботу докладніше: наративний дизайн основної сюжетної лінії та діалоги кількох квестів.
Один із них Стахира називає окремо — «Хто сіє вітер...», фінал «Сердець з каменю». Ґонтер о'Дімм приходить по душу Ольґерда фон Евереца, а Ґеральт опиняється перед вибором: дозволити Панові Люстерко отримати обіцяне чи ризикнути власною душею та кинути йому виклик. Стахира працювала над діалогами цього завдання — фінальної точки в історії Ольґерда та о'Дімма.
Але улюбленим квестом самої Кароліни став інший. Причому спочатку він їй теж не сподобався.
«І я там був, мед-пиво пив»
Ідею запропонував квест-дизайнер Ґжеґож Садзінський: привид вселяється в тіло Ґеральта й вирушає веселитися на весілля. Кароліна поставилася до задуму доволі скептично, але цього разу вирішила не замінювати ідею, а подивитися, наскільки хорошу історію з неї можна зробити.
Сценарій вона писала разом зі своїм другом і наставником Аркадіушем Боровиком. Так з'явився Вітольд фон Еверец. Покійний брат Ольґерда отримує можливість на кілька годин скористатися тілом відьмака й негайно починає надолужувати все, чого був позбавлений після смерті: п'є, танцює, фліртує з Шані, бере участь у весільних розвагах, лізе в халепи й змушує тіло Ґеральта робити те, чого справжній Ґеральт практично ніколи собі не дозволяє.
Робота над сценарієм теж проходила доволі незвично. Перша версія Стахири та Боровика вийшла дуже сміливою, і безпосередні керівники попросили їх трохи все приглушити. Вони послухалися, але потім нову версію побачило вище керівництво й запитало приблизно протилежне: а чому все стало таким обережним і прісним? Сценаристи повернулися до початкового задуму й зробили його ще божевільнішим.
Попри всю комедійність завдання, за Вітольдом поступово відкривається доволі сумна історія. Перед нами давно померлий чоловік, якому дали лише кілька годин, щоб знову відчути себе живим. Він може пити, танцювати, фліртувати й веселитися, але потім йому все одно доведеться піти.
Саме поєднання шаленої комедії з трагедією персонажа зробило цей квест улюбленим відьмацьким завданням самої Стахири серед тих, над якими вона працювала.
Є в цієї любові ще один контекст, про який Кароліна розповіла до десятиріччя гри. «Серця з каменю» створювалися невеликою командою одразу після неймовірно успішного релізу «Дикого Гону». За її словами, буквально за один день розробники перетворилися на команду, якій довіряють, і отримали значно більше творчої та організаційної свободи. Стахира згадує ці кілька місяців як особливо приємний період роботи.
«Кров і вино»
Останньою великою роботою Кароліни над «Відьмаком 3» стало доповнення «Кров і вино». На той момент вона вже була старшою сценаристкою CD PROJEKT RED. У титрах доповнення Стахира вказана як — сценаристка, а її власне портфоліо знову дає точніший опис: наративний дизайн основної сюжетної лінії та діалоги кількох квестів.
Один із них названий безпосередньо — «Відлуння».
Ґеральт і Регіс намагаються знайти Детлаффа. Для спеціального зілля їм потрібна слина плямистої вихти, і пошуки приводять відьмака до покинутого маєтку. Усередині він знаходить порожній будинок, накритий стіл і вихту, яка знову й знову намагається їсти, але не може насититися.
За чудовиськом приховується історія Марлени — жінки, яку багато років тому прокляв жебрак після того, як вона відмовила йому в гостинності. Гравець може просто отримати необхідний інгредієнт, а може звернути увагу на деталі, зрозуміти механізм прокляття й спробувати його зняти.
Тоді замість убивства чергового монстра Ґеральт повертає людську подобу старій жінці, яка провела десятиліття на самоті й пережила практично всіх, кого колись знала. Навіть після цього гравцеві залишають ще одне невелике рішення — дозволити Марлені залишитися жити в Корво Б'янко.
Є в історії й знайомий слід: жебрак, який її прокляв, продавав дзеркала. Ім'я Ґонтера о'Дімма не вимовляється, але після «Кам'яних сердець» натяк доволі прозорий.
Кладовище Мер-Лашез
Слід Стахири в Туссені можна знайти й у значно менш очевидному місці. На кладовищі Мер-Лашез стоять десятки надгробків з іменами та епітафіями, і, за словами Павла Саско, більшість цих епітафій написала Кароліна.
Дрібниця, яку значна частина гравців навіть не прочитає, але хтось має написати і її. І це непогано показує, з якої кількості подібних деталей насправді складається робота сценариста величезної RPG.
І Кароліну можна не лише читати
У титрах «Відьмака 3» у Стахири є ще один доволі несподіваний рядок. Окрім сценарної роботи, вона стала однією з дев'яти учасниць RED Witches Choir — жіночого хору, який брав участь у записі музики для гри. В офіційних титрах саундтреку зазначені Кароліна Кузя, Пауліна Лук'євська, Кароліна Невенґловська, Магдалена Орач-Хомюк, Агнешка Патик, Кароліна Стахира, Ева Стіллер, Агнешка Шостак і Дарія Завада.
І найцікавіше тут те, що за цими іменами ховається практично маленький зріз самої CD PROJEKT RED тих років — сценаристки, квест-дизайнерки, аніматорки, графічні дизайнерки, PR-фахівчині та представниці інших напрямів. А професійні шляхи деяких учасниць хору через одинадцять років знову дивним чином перетнулися зі світом «Відьмака».
Кароліна Стахира на той час була сценаристкою «Відьмака 3»: працювала над наративним дизайном основної сюжетної лінії та діалогами більш ніж 40 квестів, зокрема над історією Кривавого Барона. У 2016 році вона залишила CDPR, а тепер, майже через десять років, повернулася до студії вже як експертка зі сценаріїв.
Кароліна Кузя, нині Кароліна Кузя-Рокош, починала в CDPR із тестування, а під час створення «Відьмака 3» уже працювала квест-дизайнеркою. Після CDPR вона стала однією з розробниць Seven: The Days Long Gone, а згодом — директоркою з дизайну The Thaumaturge. Нині Кузя-Рокош працює у Fool's Theory як директорка творчого бачення і знову займається світом «Відьмака». Тож дві Кароліни, які у 2015 році опинилися разом у RED Witches Choir, у 2026-му знову працюють із тією самою франшизою.
Дарія Завада, нині Дарія Бури-Завада, працювала в CD PROJEKT RED у 2010–2017 роках і була старшою аніматоркою «Відьмака 3». Тепер вона працює провідною аніматоркою у Rebel Wolves — студії Конрада Томашкевича, де разом з іншими ветеранами CDPR займається The Blood of Dawnwalker.
Пауліна Лук'євська працювала в CD PROJEKT RED із 2012 до кінця 2021 року в напрямі маркетингового графічного дизайну, згодом ставши старшою графічною дизайнеркою. Вона займалася рекламними матеріалами, мерчем та виданнями студії, а пізніше працювала над візуальними матеріалами Cyberpunk 2077, зокрема колекційним виданням та артбуком. Після CDPR вона продовжила працювати у сфері дизайну.
Кароліна Невенґловська прийшла до CD PROJEKT RED ще у 2011 році як бета-тестувальниця, а згодом займалася технічною підтримкою та роботою з гравцями. У 2026 році вона відзначає вже 15 років у компанії та обіймає посаду директорки з досвіду та безпеки гравців.
Ева Стіллер також залишилася в CD PROJEKT RED. Її професійний шлях у компанії був пов'язаний із тестуванням, управлінням проєктами та продюсуванням, а нині вона працює старшою продюсеркою. Тобто ще одна учасниця RED Witches Choir через одинадцять років продовжує працювати в тій самій студії.
Агнешка Шостак працювала PR-фахівчинею у CD PROJEKT RED і займалася комунікаціями навколо проєктів студії. Згодом вона залишила компанію та заснувала власну PR-агенцію PR Outreach, орієнтовану на роботу з розробниками відеоігор.
Агнешка Патик у титрах «Відьмака 3» зазначена як стажерка відділу графічного дизайну CD PROJEKT RED. Надійних актуальних відомостей про її подальшу кар'єру знайти не вдалося.
Нарешті, Магдалена Орач-Хомюк також зазначена в офіційному складі RED Witches Choir. Однак відкриті джерела поки не дозволяють так само надійно встановити її конкретну посаду в команді того часу та простежити подальшу кар'єру.
У результаті RED Witches Choir виглядає зовсім не як звичайний запрошений вокальний колектив. В одному хорі опинилися люди з абсолютно різних частин розробки: сценаристка Кривавого Барона, квест-дизайнерка, старша аніматорка, графічні дизайнерки, PR-фахівчиня та інші співробітниці, пов'язані з CD PROJEKT RED.
І особливо цікаво дивитися на цей список через одинадцять років. Стахира знову працює в CD PROJEKT RED, Кузя-Рокош знову займається «Відьмаком» у Fool's Theory, Бури-Завада створює нову RPG разом із ветеранами «Відьмака 3» у Rebel Wolves, а Невенґловська та Стіллер досі працюють у CDPR.
Тож Кароліна Стахира залишила свій слід у «Відьмаку 3» не лише в діалогах і квестах. Її голос також став частиною музичного оформлення гри — разом із голосами колег, багато з яких самі стали помітною частиною історії польського геймдеву.
Сама Стахира, до речі, після релізу спробувала пройти «Відьмака 3» лише одного разу й до кінця не дійшла: окремі квести за роки розробки їй довелося проходити надто багато разів. Зате її чоловік Пшемек, який раніше мав звичку пропускати ігрові діалоги, настільки захопився, що пройшов гру, здається, двічі — й уже нічого не пропускав.
Стахира вважає це своєю особистою перемогою.
Відьмацькі комікси
Є в її біографії й робота з коміксами. Для польського видання «Відьмак: Дім зі скла» (The Witcher: House of Glass) Кароліна разом із Кароліною Невенґловською працювала над польським текстом/локалізацією.
Але є в неї і справжня сценарна робота в коміксах. Стахира брала участь у створенні історії «Відьмак: Прокляття воронів» (The Witcher: Curse of Crows) разом із Полом Тобіном і Борисом Пугачем-Мурашкевичем. Історія особливо цікава тим, що в ній разом подорожують Ґеральт і Цірі, а ігрова версія їхньої історії продовжується вже після подій «Дикого Гону».
ГВИНТ
Коли CD PROJEKT RED уперше представила самостійний «ГВИНТ: Відьмак. Карткова гра», плани на нього помітно відрізнялися від гри, яку ми знаємо сьогодні. Однією з найважливіших складових мали стати повноцінні одиночні сюжетні кампанії — не просто ланцюжки карткових матчів, а подорожі мапою з персонажами, діалогами, рішеннями та наслідками. Практично невеликі RPG, побудовані навколо карткових битв.
До роботи над ними залучили людей із сюжетної команди «Відьмака 3», зокрема Кароліну Стахиру. У власному професійному профілі вона описує свою роботу над ГВИНТОМ так: сюжети кампаній, діалоги та наратив.
Однією з цих історій мала стати кампанія королеви Меви. Але поступово вона ставала дедалі більшою і в якийсь момент перестала бути просто кампанією ГВИНТА.
«Кровна війна: Відьмацькі історії»
Так з'явилася «Кровна війна: Відьмацькі історії». Історія королеви Лірії та Рівії Меви під час Другої Північної війни перетворилася на окрему сюжетну RPG із дослідженням світу, рішеннями та картковими битвами.
У титрах гри Кароліна Стахира вказана як старша сценаристка. Тому називати її головною сценаристкою всієї «Кровної ворожнечі» було б неправильно, але її робота над цим напрямом почалася ще за часів початкових сюжетних кампаній ГВИНТА, для яких вона займалася історіями, діалогами та наративом.
На цьому перший період Кароліни в CD PROJEKT RED добіг кінця. У листопаді 2016 року вона залишила студію.
«Не стався до своїх літер як до дітей»
Озираючись на перші роки в CD PROJEKT RED десятиліття потому, Стахира визнавала, що сьогодні поводилася б спокійніше. Як і багато молодих розробників, вона болісно сприймала ситуації, коли її ідеї відхиляли або просили переписати діалоги. А якщо Кароліна злилася, за її власними словами, про це знала половина студії.
З часом ставлення змінилося. Тепер своїм студентам вона передає правило, яке хотіла б пояснити самій собі часів «Відьмака 3»:
«Не стався до своїх літер як до дітей, а до їхньої критики — як до особистої поразки».
Тому що це всього лише літери.
Змінилося й розуміння того, як узагалі народжуються величезні ігри. За словами Кароліни, у великих проєктах у виробництво часто потрапляє не обов'язково найкращий варіант, а той, який встигли підготувати до наближення дедлайну. Те, що зрештою отримує гравець, стає результатом безлічі бажань, компромісів і виробничого графіка.
Водночас Стахира пишається тим, що брала участь у створенні проєкту, який, на її думку, змінив уявлення про RPG. Вона згадує людей, які сприймали розробку не як звичайну роботу з десятої до шостої, а як щось справді важливе. Але через роки робить суттєве застереження: така захопленість легко може перетворитися на кранч і роботу на межі можливостей, а цього вона категорично не схвалює.
Сім із половиною років у Techland
Наступним місцем роботи стала інша велика польська компанія — Techland. Але туди Кароліна прийшла вже зовсім в іншому статусі: CDPR колись був першим роботодавцем, якому їй ще належало довести, що вона взагалі здатна писати для ігор, а тепер за її плечима були «Відьмак 3», Кривавий Барон і два доповнення.
У Techland вона стала провідною наративною дизайнеркою й отримала можливість зайнятися тим, чого раніше практично не робила: будувати новий всесвіт із нуля. Не продовжувати світ Сапковського, де вже існують книжки, десятки відомих персонажів і безліч усталених правил, а створити новий світ, нового головного героя та нову історію.
Стахира розповідала, що робота починалася зі світу та протагоніста. Потім велика історія розбивалася на окремі пригоди, з'являлися персонажі, завдання й діалоги, а слідом — книжки, листи, записки, описи місць і безліч інших деталей, які змушують вигаданий всесвіт здаватися живим.
Приблизно через чотири роки на цій посаді Кароліну підвищили до наративної директорки. Разом із нею над новим фентезійним IP працював старий знайомий — Аркадіуш Боровик, який став наративним керівником. Той самий чоловік, разом із яким колись було написане весілля Вітольда.
Dying Light 2
Паралельно досвід Стахири використовували під час створення Dying Light 2: Stay Human, але тут важливо не приписувати їй чужої роботи. Кароліна не була головною сценаристкою гри.
У власному портфоліо вона описує свій внесок як консультації щодо основної сюжетної лінії та наративу гри, а в титрах значиться як керівниця наративних консультантів.
Її основною роботою в Techland залишався інший наративний напрям і новий фентезійний IP. Загалом у студії Кароліна провела близько семи з половиною років.
Cliffhanger і робота з іншими студіями
Після Techland Стахира продовжила працювати з різними розробниками. Разом з Аркадіушем Боровиком вона створила Cliffhanger — компанію, що спеціалізується на сценаріях, наративному дизайні та консультаціях для ігор, кіно й телебачення.
У її професійній біографії згадується співпраця з Bloober Team, Fool's Theory, Wooden Alien і Cygames. Для The Thaumaturge від Fool's Theory Кароліна виступала консультанткою квест-дизайнерів, а для тактичної RPG Space Prison студії Wooden Alien працювала над сюжетною лінією банди Hypernova Gang.
Крім того, Стахира почала викладати курс зі створення відеоігор у Варшавській кіношколі. І студентам вона тепер може розповідати не лише про те, як написати хороший квест, а й про те, чому не варто сприймати кожен викреслений зі сценарію рядок як особисту трагедію.
А потім у її кар'єрі з'явилася ще одна велика східноєвропейська студія.
GSC Game World
Після Techland Кароліна близько року обіймала посаду Narrative Director в українській GSC Game World — студії, відомій за серією S.T.A.L.K.E.R. Співпраця завершилася в червні 2026 року.
Тут, однак, потрібно зробити важливе застереження. У деяких публікаціях Стахирі вже приписують безпосередню роботу над S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl, але надійного первинного підтвердження цьому знайти не вдалося. Відома хронологія її роботи в GSC до того ж починається вже після початкового релізу S.T.A.L.K.E.R. 2.
Тому записувати цю гру до портфоліо Кароліни поки не будемо. Ми знаємо, що вона обіймала в GSC посаду наративної директорки, але над яким саме проєктом або контентом вона працювала, публічно не розкривалося.
А далі історія зробила практично повне коло.
Повернення до CD PROJEKT RED
У лютому 2026 року Кароліна знову почала співпрацювати з CD PROJEKT RED, спочатку як консультантка. Так тривало кілька місяців, а в серпні співпраця переросла в повноцінне повернення: майже через десять років після звільнення Кароліна Стахира знову стала штатною співробітницею CD PROJEKT RED.
Тепер її посада — експертка зі сценаріїв.
Вийшло доволі вражаюче кар'єрне коло. У 2012 році вона прийшла до CDPR нікому не відомою молодшою сценаристкою, випадково надіславши рекрутерам повідомлення, призначене чоловікові. Попереду були тестове завдання та перша робота в ігровій індустрії.
Тепер за її плечима — участь у створенні основної історії «Відьмака 3», діалоги більш ніж 40 квестів, уся сценарна робота над лінією Кривавого Барона, «Останнє бажання», «Острів Туманів» і більшість завдань Цірі, Ольґерд і Ґонтер о'Дімм, весілля Вітольда, Туссен, ГВИНТ, «Кровна війна», сім із половиною років у Techland, керівництво наративним напрямом, створення нових світів і робота з цілою низкою інших студій.
А ще десь серед усього цього — один прикутий до ліжка Ґеральт, який вирішив, що зізнатися в коханні одразу двом чарівницям було чудовою ідеєю.
Не дивно, що повернення Стахири практично одразу почали пов'язувати з «Відьмаком 4». Тим паче зараз CD PROJEKT RED збирає велику команду для нової відьмацької саги, а повернення однієї зі сценаристок «Дикого Гону» виглядає особливо примітно.
Але тут поки закінчуються факти й починаються припущення. Доступна інформація про нову посаду Кароліни не вказує, над яким саме проєктом CD PROJEKT RED вона працює, тому стверджувати, що авторка Кривавого Барона тепер пише «Відьмака 4», ми поки не будемо.
У 2016 році Кароліна Стахира залишила CD PROJEKT RED старшою сценаристкою. Майже через десять років вона повернулася туди вже експерткою зі сценаріїв.
І тепер залишається лише дочекатися моменту, коли ми дізнаємося, для якої саме історії CD PROJEKT RED знадобилася людина, яка колись перетворила невелику комедію про кусючих повій на історію Кривавого Барона.
👉 Велике прохання — якщо вам сподобалася стаття, напишіть свій коментар на цю тему, щоб ми знали, що переклади та матеріали навколо ігор CD PROJEKT RED вам цікаві!
