В останні роки Пакистан стратегічно змінив акцент своєї зовнішньої політики з геополітики на геоекономіку, приділяючи пріоритетну увагу економічній співпраці, торгівлі та енергетичним партнерствам, зокрема з країнами Центральної Азії (КЦА).
Цей курс узгоджується з ширшою візією Пакистану стати регіональним торговим та енергетичним хабом, використовуючи свою стратегічну локацію, а також забезпечуючи безпосередній доступ до Аравійського моря для безвихідних країн Центральної Азії. За останні два роки спостерігається зростання дипломатичних контактів, торговельних угод та інфраструктурних проектів, які зміцнили зв'язки Пакистану з КЦА та Азербайджаном, підкреслюючи прогрес у переході до геоекономіки.
Геоекономіка та стратегічна візія Пакистану
Поворот Пакистану до геоекономіки став відповіддю на нагальну потребу країни в економічному зростанні, регіональній стабільності та енергетичній безпеці. Завдяки своїй геостратегічній локації, що з’єднує Південну Азію, Центральну Азію та Західну Азію, Пакистан позиціонує себе як ворота для торгівлі та енергії, особливо через ініціативи, такі як Економічний коридор Китаю та Пакистану (CPEC). Основою цієї стратегії є поліпшення зв’язків з Центральною Азією та Азербайджаном, ресурсно багатим регіоном, зацікавленим у виході на світові ринки.
Країни КЦА—Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан та Таджикистан—разом з Азербайджаном пропонують Пакистану можливість зміцнити регіональну інтеграцію та відкрити нові економічні коридори. Ця візія підкріплюється бажанням КЦА та Азербайджану зменшити залежність від традиційних північних торгових маршрутів та отримати прямий доступ до Аравійського моря через порти Пакистану, зокрема порт Гвадар.
Останні дипломатичні контакти з країнами Центральної Азії:
У минулі роки Пакистан суттєво розширив свої дипломатичні контакти з КЦА та Азербайджаном, закладаючи основу для довгострокових економічних та стратегічних партнерств.
Відносини Пакистану та Узбекистану
Узбекистан став на передньому плані геоекономічних зусиль Пакистану в Центральній Азії. Важливою подією став візит президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Пакистану в липні 2024 року. Прем’єри обох країн підтвердили свою відданість багатостороннім відносинам, обіцяючи розширити співпрацю в торгівлі, транспорті, обороні, безпеці, культурі та контактам між народами. Угоди про транзитну торгівлю між Пакистаном та Узбекистаном є важливим елементом двосторонніх відносин, що надає Узбекистану доступ до портів Пакистану. На восьмій зустрічі міжурядової комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва в лютому 2024 року Узбекистан і Пакистан підписали угоду на суму 1 мільярд доларів США. Посол Узбекистану Ойбек Ариф Усманов зазначив, що за останні чотири роки торгівля між Узбекистаном і Пакистаном зросла на 50-60%, обсяг двосторонньої торгівлі в минулому році становив 300-400 мільйонів доларів США. Він також підкреслив потенціал для зростання та регіональної взаємозв'язності між Центральною Азією та Пакистаном. Трансафганський коридор—це вже підписаний проект залізниці на 4,8 мільярда доларів США між трьома країнами, що з'єднує Пакистан, Афганістан та Узбекистан. Він передбачає 573-кілометрову залізничну колію, яка з'єднає Центральну Азію з портами Пакистану.
Відносини Пакистану та Казахстану
Відносини Пакистану з Казахстаном також стали міцнішими за останні два роки. Підписання угоди про транзитну торгівлю між Казахстаном та Пакистаном стало значною віхою, яка ще більше закріпила роль Пакистану як торговельного посередника для експорту з Центральної Азії. Посилені двосторонні відносини між Казахстаном і Пакистаном досягли нових горизонтів завдяки співпраці KZT Express, дочірньої компанії Казахстанської залізниці, та QazTrade Center for Trade Policy Development Company з Національною логістичною корпорацією Пакистану (NLC), що призвело до запуску нового торгового маршруту.
Відносини Пакистану та Туркменістану
Енергетичне співробітництво з Туркменістаном залишається критично важливим для Пакистану. У липні 2024 року міністр закордонних справ Ісхак Дар провів переговори з міністром закордонних справ Туркменістану Рашидом Мередовим, де вони домовилися про посилення спільних зусиль для подальшого розширення та поглиблення двостороннього співробітництва в обороні, економіці та політичній сферах. Газопровід Туркменістан–Афганістан–Пакистан–Індія (TAPI) залишається пріоритетом, при цьому Пакистан та Туркменістан підтвердили свою відданість прискоренню його будівництва. TAPI очікується, що забезпечить Пакистан 33 мільярди кубічних метрів природного газу щорічно, значно підвищуючи енергетичні можливості країни. Туркменістан готовий стати першою країною Центральної Азії, яка використає порт Гвадар у рамках Економічного коридору Китаю та Пакистану (CPEC), знижуючи торгові витрати на 30%, оскільки проект угоди між портом Гвадар та портом Туркменбаші наразі перебуває на розгляді на рівні кабінету.
Відносини Пакистану та Азербайджану
Відносини Пакистану з Азербайджаном помітно зміцнилися, зокрема за останні два роки. Азербайджан, ключовий гравець у Каспійському регіоні, має спільні стратегічні інтереси з Пакистаном, особливо в сфері енергетики та оборони.
Під час візиту президента Ільхама Алієва до Пакистану в липні 2024 року обидві країни поглибили свої двосторонні зв'язки, підписавши кілька угод. Серед них були угода про преференційну торгівлю (PTA) та угода про транзитну торгівлю (TTA) для посилення торгівлі. Інші ключові сфери співпраці зосереджені на енергетиці, туризмі та обороні. Лідери також домовилися про збільшення двосторонніх інвестицій, встановивши ціль у 2 мільярди доларів США, і підкреслили стратегічну важливість їхньої тристоронньої співпраці з Туреччиною. Під час візиту Шаріфа до Азербайджану в червні 2023 року було досягнуто угоди, яка дозволила Державній нафтовій компанії Азербайджану (SOCAR) постачати зріджений природний газ (LNG) енергетичній компанії Pakistan LNG (PLL) за зниженими цінами протягом року, з LNG, отриманим від третіх постачальників. Крім того, обидві країни планують створити спільний інвестиційний портфель з орієнтовною вартістю 2 мільярди доларів США для фінансування спільних бізнес-проектів. Шаріф додав, що угоди щодо цих проектів будуть готові до підписання до листопада під час його візиту до Баку на конференцію ООН зі зміни клімату 2024 року.
Відносини Пакистану та Киргизстану
CASA-1000 є проектом на 1,16 мільярда доларів США, який наразі будується, і дозволить експортувати надлишкову гідроелектрику з Киргизстану та Таджикистану до Афганістану та Пакистану. Проект розроблений для передачі 1300 МВт електроенергії з Киргизстану та Таджикистану до Афганістану та Пакистану. Енергетичне співробітництво залишається ключовим напрямком у відносинах Пакистану з Центральною Азією. Урочисте закладення першого каменю проекту відбулося за участю президента Таджикистану Емомалі Рахмона, генерального виконавця Афганістану Абдулли Абдулли, прем'єр-міністра Киргизстану Сооронбая Жеенбекова та прем'єр-міністра Наваза Шаріфа в 2016 році. Посол Киргизстану в Пакистані Уланбек Тотуаєв заявив, що CASA-1000 буде завершено до кінця 2024 року.
Висновок
Поворот Пакистану до геоекономіки набрав значного імпульсу, особливо в контексті його заглиблених зв'язків із країнами Центральної Азії та Азербайджаном. За останні два роки високопрофесійні дипломатичні візити, торговельні угоди та проекти енергетичної співпраці стали центральними, узгоджуючи цілі Пакистану стати регіональним торговим хабом. Від Трансафганського залізничного проекту до трубопроводу TAPI та проекту електромережі CASA-1000, економічне майбутнє Пакистану все більше переплітається з Центральною Азією та Азербайджаном.
Хоча виклики залишаються, зокрема в забезпеченні регіональної стабільності та залученні інвестицій для інфраструктурних проектів, еволюція відносин Пакистану з КЦА та Азербайджаном обіцяє змінити регіональну динаміку та подальше закріплення його ролі як ключового гравця в регіональній економічній інтеграції.
