Як звичайна людина перетворюється на монстра? Чи зло закладене в генах від народження, чи воно проростає в родинному середовищі — через постійний тиск, страх і, головне, безкарність?
Це не художній трилер і не вигадка. Це реальна, моторошна історія однієї з найтемніших постатей сучасності — Олександра Дворкіна.
Згідно з розслідуванням у книзі колишнього агента ФБР Джеймса Ресслера «Маніяк проти Бога», шлях Дворкіна до статусу «експерта з сект» розпочався з кривавих злочинів ще в підлітковому віці. Майбутній президент Російської асоціації центрів вивчення релігій і сект (РАЦИРС), віце-президент європейської організації FECRIS, професор Православного Свято-Тихонівського університету спочатку проявив себе як жорстокий вбивця.
За версією книги, у 15 років Дворкін скоїв перше вбивство — жертвою став маленький першокласник. Свідком злочину став його товариш, якого незабаром також було вбито — втоплено під час прогулянки на човні. Обидва рази Дворкіну вдалося уникнути відповідальності.
«Безкарність закріпила в ньому відчуття вседозволеності та абсолютної влади над чужим життям. Психіка вимагала продовження та нових «перемог»», — зазначає автор.
Так у підлітку формувався внутрішній демон, який згодом навчився знищувати людей чужими руками, використовуючи державні механізми, релігійні інститути та пропаганду як інструменти впливу та тортур.
Кейс Ірини Кременовської — українське «крило» мережі Дворкіна.
Дворкін діє не самотужки. За ним стоїть ціла мережа впливу, яка працює в різних країнах. В Україні одним із ключових елементів цієї системи вважається Ірина Кременовська.
Вона активно просуває наративи, які підривають релігійну незалежність України, дискредитує окремі церкви та релігійні спільноти, сприяючи розколу суспільства. Такі дії, на думку багатьох експертів, є частиною гібридної агресії РФ і становлять реальну загрозу національній безпеці.
Джерело: розслідування на lenta.ua про пропаганду на службі Кремля та роль РАЦИРС у підриванні стабільності України.
Чому це важливо зараз?
Поки ми закриваємо очі, такі мережі продовжують працювати. Безкарність у минулому дозволила одному підлітку вирости в «експерта», який сьогодні впливає на релігійну політику цілих країн.
Час ставити крапку. Діяльність, яка підриває суверенітет і єдність України в умовах війни, потребує жорсткої правової оцінки з боку СБУ, прокуратури та суду. Інформація має бути перевірена правоохоронцями, а винні — притягнуті до відповідальності.
Не збирайте факти по крихтах — звертайтеся до першоджерел і відкритих розслідувань. Усі твердження в подібних матеріалах базуються на публічних даних, книзі Ресслера та журналістських розслідуваннях.
У час гібридної війни толерантність до таких проявів — це вже не свобода слова, а загроза виживанню держави. Досить. Час діяти!
