Те, що русня не змогла і те, що ми зупинили.
Вступ
Значення терміну
Термін "Бліцкриг" (нім. Blitzkrieg, що буквально перекладається як "блискавична війна") використовується для опису військової тактики, яка передбачає швидку та координовану атаку на ворожі позиції, з використанням маневреності та переваг техніки. Ця стратегія була вперше використана німецькими військами під час Другої світової війни і спричинила значні збитки для країн, які стали жертвами таких нападів. Основними принципами "Бліцкригу" є швидкий рух танків та авіації, активне використання артилерії та сил спеціального призначення, таких як диверсійні підрозділи та розвідка, а також здатність координувати дії військ для максимально ефективного використання їх потужності.
Історичний контекст виникнення та використання
Термін "Бліцкриг" став популярним в контексті Другої світової війни, але його ідеї були розроблені та використовувалися ще в XIX столітті. Військові стратегії того часу намагалися вдосконалити техніку та тактики для максимально ефективного використання сил на полі бою.
Проте саме в Німеччині в період між обома світовими війнами була розроблена та впроваджена ідея "Бліцкригу". Цю тактику стали вдосконалювати на основі німецьких військових досліджень та впроваджувати у практику під час іспанської громадянської війни, де вони змогли перевірити її ефективність.
Під час Другої світової війни нацистська Німеччина використовувала "Бліцкриг" для швидкої та ефективної атаки на Польщу, Францію та СРСР. Німецькі війська вдосконалили техніку та тактики, що дозволило їм перемогти чисельніші війська противника.
Сценарій «Бліцкригу»
Сценарій взято з Вікіпедії, там сценарій відповідно до ДСВ, тож я буду проводити паралелі до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
А ще якщо вас попросять коротко розповісти як поляки відмічали день знань німецької мови, то просто прочитайте всі етапи «Бліцкригу».
Етап І
Після ретельно виконаної розвідки бомбардувальники атакують ворожі аеродроми, транспортні вузли, мости, населені пункти та ключові (з політичної та військової точки зору) місця(згадуємо перші дні повномасштабної війни). Якщо характер військової операції дозволяє, то десант повинен захопити найважливіші військові об'єкти та транспортні вузли(висадка російського десанту в Гостомель). Це дозволить вивести з ладу систему управління військами противника, а також унеможливить спротив ворожої авіації(саме тому наші за декілька годин до початку підняли всю авіацію). А на додачу — викличе паніку в місцевих жителів, хаотичне переміщення та евакуація яких заважатиме руху армії в секторі оборони(згадуємо пробки в Києві на самому початку), а також створить перешкоди для успішної мобілізації сухопутних військ(ну з цим у нас проблем не було, були буквально черги добровольців). Артилерійський обстріл зупинить ворожі сили, а пікірувальні бомбардувальники (Junkers J-87) завдадуть ударів по місцях скупчення військ і командних пунктах.
Етап ІІ
Танкові дивізії перетнуть ворожий кордон за масованої підтримки інших видів військ(згадуємо кілометрові колони техніки). Причому — в найслабших місцях ворожої оборони (тобто більш ніж в одному місці одночасно). І просуватимуться вглиб окупованої території. Головна мета на цьому етапі — завдавання нищівного удару по головних пунктах оборони супротивника, ліквідація його командних пунктів та запобігання концентрації ворожих сил. Одночасно пікірувальні бомбардувальники «Штук» підтримують сухопутні війська численними бомбардуваннями позицій противника. В ході нальоту будуть знищені пункти компактної дислокації, атаковані командні пункти і перекриті шляхи вірогідного відступу. Психологічний тиск на ворога безперервно підтримується за допомогою військово-повітряних сил: літаки по черзі повертаються на свої авіабази, заправляються, беруть на борт бомби і знову підіймаються у повітря, щоб атакувати цілі, про які їх інформують авіанавідники сухопутних військ(і знову пішли флешбеки).
Етап ІІІ
Після вдалого прориву піхота окуповує ворожу територію і просуватиметься за наступом танкових підрозділів. Долаючи на своєму шляху всякий спротив, танки прорвуться через укріплені лінії оборони в глиб ворожої території. Потім вони оточуватимуть і знищуватимуть ворожі частини, відбиваючи при цьому можливість контратаки. Після цього будуть оточені й знищені точковими бомбометаннями стаціонарні оборонні укріплення супротивника; остаточно придушать ворожий опір піхотні частини. У паузах між операціями буде здійснюватися поповнення палива, боєприпасів і продовольства, розподіл яких координуватимуть командири на місцях.
Етап IV
У разі успіху операції війська отримають нові пункти дислокації, введуть в експлуатацію аеродроми, а танки продовжать наступ — для досягнення нових цілей. Тим самим часом командування налагодить додаткове забезпечення військ — щоб зберегти наступальний характер операції.
З цього можна вивести, що запорукою успіху «Бліцкригу» є ефект несподіванки, розвідка і домінування в повітрі, не перевага, а домінування оскільки ворожа авіація та ППО мають боятися висунути носа з укриттів, а ідеалі бути повністю знищеними.
Початок Другої світової війни та застосування "Бліцкригу"
Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року, коли нацистська Німеччина під проводом Адольфа Гітлера напала на Польщу. Німецькі війська використовували "Бліцкриг" для швидкої та ефективної атаки на Польщу, що дозволило їм захопити територію країни за декілька тижнів.
Після цього Німеччина використовувала "Бліцкриг" для швидкого захоплення Франції у 1940 році. Німецькі війська застосували комбіновану тактику, включаючи масовий використання танків та повітряних настирів, що дозволило їм здолати французькі війська за 6 тижнів.
Після Франції наступив черговий етап війни - війна на Східному фронті проти СРСР. Німецькі війська застосували "Бліцкриг" в битві за Москву у 1941 році, а також в битві за Київ та Сталинград у 1942-1943 роках. Проте, з часом "Бліцкриг" втратив свою ефективність, і німецькі війська почали зазнавати поразок.
Загалом, використання "Бліцкригу" дозволило нацистській Німеччині зайняти значну територію в Європі протягом перших років війни, проте це вимагало значних витрат людських ресурсів та матеріальних ресурсів. Негативні наслідки "Бліцкригу" включали руйнування міст та будівель, знищення населення, що привело до значних людських втрат та деградації місцевої інфраструктури.
Вплив "Бліцкригу" на технології та військову стратегію
Розвиток танків та авіації
Під час Другої світової війни танки та авіація відіграли важливу роль у веденні війни. Обидва ці види зброї розвивалися протягом війни, щоб забезпечити більшу ефективність ведення бойових дій.
Танки використовувалися для атаки та оборони на землі, та з часом вони стали більш мобільними та важкозброєними. Німецькі танки, такі як "Panther" та "Tiger", були дуже важкими та міцними танками з потужним озброєнням та бронею. Союзники також розробляли нові танки, такі як американський M4 "Sherman", який був більш маневреним та швидким за німецькі танки.
Авіація також розвивалася протягом війни, з практично кожною стороною розробляла та випускала нові й більш потужні винищувачі та бомбардувальники. Наприклад, німецький "Messerschmitt Bf-109" був одним з найкращих винищувачів на початку війни, але з часом його замінили нові моделі, такі як "Focke-Wulf Fw-190". Бомбардувальники також розвивалися, з більшими та потужнішими моделями, такими як американський B-29 "Superfortress".
Розвиток танків та авіації значно вплинув на хід війни, дозволяючи більш ефективно вести бойові дії та здійснювати швидкі та точні атаки на ворога. Однак, це також привело до значного збільшення витрат на виробництво та підтримку цих засобів бойової техніки.
Зміна стратегічного мислення
Розвиток "Бліцкригу" та нових видів зброї, таких як танки та авіація, привів до зміни стратегічного мислення ведення війни. Раніше, до винаходу танків та авіації, основним видом військової техніки були піхота та кіннота, і стратегії ведення війни були орієнтовані на перемогу за рахунок чисельності та маневреності цих військових формувань.
Однак з появою нової техніки, яка мала більшу мобільність та вогневу потужність, стратегії ведення війни змінилися. Тепер основним завданням стало знищення ворожих танків та забезпечення повітряної переваги. Ідея полягала в тому, щоб за допомогою потужних танків та авіації прориватися через лінії оборони ворога, виконувати швидкі наступи та наносити удари в найвразливіші точки. Це дозволяло б швидко переміщувати війська на фронті та забезпечувати більшу ефективність ведення війни.
Таким чином, стратегії ведення війни змінилися з орієнтації на чисельність та маневреність військових формувань на орієнтацію на використання нової техніки та принципи "Бліцкригу". Однак, це також привело до збільшення витрат на виробництво та підтримку цих засобів бойової техніки, що змушувало країни вкладати більше коштів у військову техніку та розвиток нових видів зброї.
Посилення ролі шпигунства та розвідки
У зв'язку зі зміною стратегічного мислення та використання нових видів техніки військового призначення, таких як танки та авіація, посилилася роль шпигунства та розвідки.
Шпигунство стало важливою складовою військової стратегії ведення війни. Шпигуни займалися збором інформації про ворожі плани, розташування військ та обладнання, що дозволяло планувати ефективніші наступи та оборону. Завдяки розвитку техніки, збір інформації став більш ефективним та швидким.
Розвідка також займалася пошуком нових місць для базування військ та джерел ресурсів, таких як паливо, харчі та медикаменти. Це дозволяло більш ефективно планувати та проводити військові операції.
За часів Другої світової війни військові держави створили великі розвідувальні служби, які займалися збором інформації про військові та політичні дії противника. Такі служби, наприклад, були створені в США (Управління стратегічних служб), Великої Британії (UKSF) та Німеччині (Абвер). Розвідка та шпигунство стали надзвичайно важливими компонентами військової стратегії, які дозволяли забезпечити успішну війну та зменшити людські та матеріальні втрати.
Наприклад, коли німці вторглися в Польську Республіку, то в Абвера вже був список з 60 000 «неблагонадійних» з усієї Польщі, що показує розмах і ефективність німецької розвідки в Польщі.
Критика та обмеження застосування "Бліцкригу"
Негативні наслідки для місцевого населення
Наслідки "Бліцкригу" для місцевого населення були надзвичайно негативними. Рух військ та бомбардування, які супроводжували "Бліцкриг", призвели до великих людських та матеріальних втрат.
Місцеві жителі були змушені залишати свої домівки та міста через загрозу життю. Багато людей загинуло внаслідок бомбардувань та пожеж, а інші були вимушені жити в надзвичайно важких умовах.
Наприклад, під час наступу на Польщу в 1939 році німецькі війська наказали місцевому населенню залишити свої домівки та міста. Це призвело до масштабної евакуації, яка призвела до більше ніж 1 мільйона переселенців, багатьох з яких померли внаслідок голоду та хвороб.
Також внаслідок "Бліцкригу" було знищено велику кількість історичних та культурних пам'яток, які не можуть бути відновлені. У багатьох випадках це були пам'ятки світового значення, що мали велике історичне значення та були символом культури та цивілізації.
Отже, можна зробити висновок, що "Бліцкриг" мав важкі наслідки для місцевого населення та культурних пам'яток, і що воєнні дії, що супроводжували цю стратегію, призвели до багатьох жертв та матеріальних втрат.
Переоцінка можливостей та недооцінка ризиків
Це радше типово для диктатури, але це може бути дуже великою проблемою яку стратегію ти б не обрав.
Переоцінка можливостей та недооцінка ризиків - це досить поширені проблеми військового стратегічного планування, особливо в диктаторських режимах. Так, Фашистська Італія, Третій Рейх та Радянський Союз недооцінювали ризики та переоцінювали свої можливості в ході Другої світової війни.
Наприклад, Третій Рейх планував завоювати весь світ та створити Гегемонію, але недооцінив силу Радянського Союзу, що призвело до війни на два фронти та поразки військ Третього Рейху.
Радянський Союз також переоцінював свої можливості та недооцінював ризики, зокрема, у 1941 році, коли СРСР не прийняв попереджень про можливість наступу Німеччини, тому не було підготовки до війни, що призвело до великих втрат на початку війни.
Італія також переоцінила себе та недооцінила суперника у війні проти Франції, Греції та в північній Африці і як результат Німеччині довелося виручати свого партнера по нещастю майже всюди.
Схожі проблеми виявилися і в нинішніх диктаторських режимах. Наприклад, в Російській Федерації. Далеко за прикладами ходити не треба, можна згадати війну в Україні та Чечні, де режим переоцінив свої можливості та недооцінив ризики, що призвело до тривалих бойових дій та величезних втрат.
Загалом, диктаторські режими мають тенденцію переоцінювати свої можливості та недооцінювати ризики, що може призвести до небезпечних наслідків для народу та держави.
Використання військ без відповідного підготовки
Використання військ без відповідного підготовки є ще одним наслідком стратегії "бліцкригу". Це означало, що військові частини були відправлені на фронт без достатньої підготовки, що призводило до зниження бойової ефективності та значного ризику для життя солдатів.
Диктаторські режими, такі як Фашистська Італія, Третій Рейх, Радянський Союз та Російська Федерація, мали тенденцію використовувати свої війська без достатньої підготовки, зокрема, використовуючи недосвідчених новобранців або недостатньо навчених резервістів(наприклад використання Гітлером молоді з Hitler-Jugend або «могилізація» на Росії).
У Фашистській Італії та Третьому Рейху зосереджувалася увага на політичній ідеології та національній пропаганді, що призводило до того, що військові зазнавали недостатньої підготовки. У Радянському Союзі було багато підготовчих програм, але військові навички не були достатньо практиковані, що стало причиною великої кількості жертв на початку війни.
У Російській Федерації з досвіду війни в Чечні та Україні, було показано, що використання малопідготовлених військ призводить до значних втрат і зниження морального дусі та військової дисципліни.
Отже, використання військ без відповідного підготовки є ще одним наслідком стратегії "бліцкригу", який може призвести до негативних наслідків для військових та мирного населення.
Вердикт
Отже, "Бліцкриг" - це військова доктрина, яка полягала у швидкому та агресивному наступі з упором на розвідку, механізовані, моторизовані та танкові зʼєднання при потужній підтримці винищувальної, тактичної, штурмової та стратегічної авіації для розгрому ворожих сил. Ця доктрина виникла в Німеччині в міжвоєнний період та була успішно застосована німецькими військами на початку Другої світової війни.
Однак, застосування "Бліцкригу" мало також негативні наслідки, такі як загибель великої кількості людей, знищення міст та інфраструктури та поширення страху та жаху серед місцевого населення.
Крім того, диктаторські режими, такі як Фашистська Італія, Третій Рейх, Радянський Союз та російська Федерація, часто переоцінювали свої можливості та недооцінювали ризики використання такої доктрини, що призводило до трагічних наслідків.
Таким чином, використання "Бліцкригу" дозволяє перемогти ворога у короткий термін, але може мати негативні наслідки для місцевого населення та військових, які беруть участь у бойових діях. Для ефективного застосування такої доктрини необхідна належна підготовка та обмеження використання військ у мирний час.
