Героїня одного відео з YouTube розповідає про свою боротьбу яка тривала 20 років. 8 спроб ЕКО. Три останні - не з власними яйцеклітинами. І жодного результату. А замість очікуваної дитини - пухлина в голові, спричинена гормональним втручанням. П’ять років боротьби, вже не за материнство, а за власне життя.
Ця історія про те, наскільки потужним буває тиск на жінку, щоб вона стала матір’ю - будь-якою ціною. Навіть ціною здоров’я.
Якби цій жінці хтось одразу чесно сказав, що може статися? Що її очікує така ціна? Чи погодилася б вона?
Не всі мають стати батьками, щоб бути повноцінними людьми.
Багато жінок чують зовсім інше: "Без дітей ти ніхто." І це - не просто кривда, це насильство над жіночою душею.
Цей пост - не проти материнства. Він за усвідомлений вибір. За жінку, яка має право сказати “ні” тому, що їй шкодить. За жінку, яка варта любові і поваги - незалежно від статусу “мама” чи “не мама”.
Використання донорських яйцеклітин - ознака крайньої відданості і готовності йти до кінця. Це вже був крок за межі власних ресурсів. Пухлина після гормональної терапії - це важкий наслідок. Гормональні втручання дійсно можуть мати побічні ефекти, зокрема ріст гормонозалежних пухлин (наприклад, пролактином, менінгіом, аденом гіпофіза тощо). Але однозначного причинно-наслідкового зв’язку у кожному окремому випадку встановити складно. Життя з пухлиною - це постійна боротьба. Медикаменти, гормональні корекції, обстеження, страх рецидиву... Це не менш болюче, ніж бездітність.
Багато жінок погоджуються на ЕКО не маючи повного розуміння довгострокових ризиків, бо лікарі іноді говорять тільки про статистику успішності, а не про потенційні ускладнення в майбутньому. Якби вона знала про пухлину наперед, чи зробила б усе це? Дуже людське і болюче питання. Багато жінок сказали б "ні", якби мали гарантії ускладнень. Але медицина таких гарантій не дає - ні в один, ні в інший бік.
ЕКО - це шанс, але й ризик. Якщо б держава або клініки чесно і чітко надавали повний спектр інформації про довготривалі ризики, жінки могли б робити більш зважений вибір.
Не кожен лікар говорить чесно. Комерціалізація ЕКО - це великий бізнес. А моральність таких клінік - не завжди на першому місці.
Такі історії мають бути почуті. Вони не мають налякати, але мають навчити - що "лікування безпліддя" це не лише про надію, але й про відповідальність за власне здоров’я.
Суспільний тиск величезний. Жінок часто змушують вірити, що їхнє головне призначення - бути мамами. І багато хто йде на все, не думаючи про наслідки, аби "виконати очікування".
Гідне життя без дітей - можливе. Не всі мають стати батьками, щоб бути повноцінними людьми.
Життя з собою - довше, ніж життя з ілюзією.
Ніхто не має права засуджувати вибір героїні з відео. Вона хотіла стати мамою - це святий мотив. Але її досвід має допомогти іншим не втратити себе в боротьбі.
Манія дітонародження у суспільстві іноді не має меж. Жінки перш за все повинні бути сильними, щоб чинити супротив цим суспільним думкам. Таким думкам, де є знецінення життя жінки через те, що вона не має дітей. Навіть родичі і нерозумні знайомі можуть чинити вплив на настрій жінки та її відношення до теми дітей. Жінки зазнають психологічного тиску.
Сила жінки - у здатності чинити опір цьому тиску. Справжнє кохання - це підтримка, а не вимога. Це не лише жіноча проблема - це проблема мислення суспільства. Воно повинне навчитись бачити в жінці особистість, а не біологічну функцію.
Бути цінною не тому, що народила, а тому, що є.
Матеріал підготовлено за допомогою ChatGPT.
Відео з YouTube https://youtu.be/JpMdWg1IaDk?feature=shared
Фото автора Jure Širić: https://www.pexels.com/uk-ua/photo/691919/
