Чи бувало у вас коли-небудь відчуття, що в той чи інший момент ви перестали подобатись людям… І все тільки через те, що ви сказали те, що думали, сказали правду… не промовчали як більшість, а висловили свою думку. От і я у свої 29 наважилася це зробити. І зараз почуваюся не найкраще. З одного боку не має значення, яка різниця, що про вас подумають люди, про яких в принципі не думаєте ви. Але виховання дає своє, з дитинства мама говорила: «А що ж скажуть люди!»… І це починає гризти зсередини… Ти просто стаєш незручною людиною, але в глибині душі більшість може бути з тобою згодні. Відчуття не з найкращих, я вам скажу. Отже, до чого я веду… я хочу сказати, що ти ніколи не будеш хорошим для всіх, якщо у тебе є власна думка. Таких не люблять, ці люди не дотримуються системи, вони не хочуть як всі… і за це є своя ціна… яка саме? Я думаю знайдуться ті, хто в курсі…
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Про мене, кому цікаво…
Я би просто хотіла розповісти вам про себе. Я інколи починаю задумовуватися, що «я реальна» несправжня «я». Як це трактувати, а просто.
Теми цього довгочиту:
ЖиттяЯ полюбила дощ
Побач в собі сяйво і освіти інших
Теми цього довгочиту:
Роздуми
Вам також сподобається
Мозаїка життя.
Життя – це нескінченний лабіринт зустрічей, які формують нас. Хтось стане супутником на довгі роки, хтось – лише миттєвим спогадом. Чи готові ви розплутати нитки своєї долі?
Теми цього довгочиту:
ЖиттяТеми цього довгочиту:
РоздумиРефлексія
Не маю уявлення що може бути принизлевіше усвідомлення власних помилок. Власної тупості,ядючості й не правоти. Хіба що повне їх заперечення.
Теми цього довгочиту:
Психологія