Казахстан, Туркменістан і Узбекистан підписали резолюції ООН, згідно з якими Північний Кіпр вважається «окупованим».
Підписавши дві суперечливі резолюції ООН щодо Кіпру, три країни Центральної Азії дистанціювалися від Туреччини - крок, який може перетворитися на дипломатичну суперечку між союзниками.
Казахстан, Туркменістан і Узбекистан є членами Організації тюркських держав (ОТД) - групи, побудованої на спільних культурних та історичних засадах, яка була заснована в Азербайджані в 2009 році зі штаб-квартирою в Стамбулі.
Під час саміту Європейського Союзу та Центральної Азії, що відбувся в Самарканді на початку квітня, три країни підписали спільний документ, який підтримує дві резолюції, прийняті Радою Безпеки ООН на початку 1980-х років (541 і 550), які вважають проголошення незалежності Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРПК) і «всі сепаратистські дії» юридично недійсними.
Міжнародне право надає Республіці Кіпр, члену ЄС, повний суверенітет на всій території острівної держави.
Проте, з моменту приєднання до ОТС в якості спостерігача у 2022 році, ТРПК взяла участь у низці самітів, кульмінацією яких став минулорічний 11-й саміт у Бішкеку. На попередній саміт в Астані ТРПК не була запрошена.
Серед центральноазійських урядів Казахстан був найбільш вороже налаштований до визнання будь-якого суверенітету ТРПК.
З 2020 року країни Центральної Азії також акредитували послів на Кіпрі, що викликало здивування у решти тюркського світу. На думку Мурада Насібова, автора інформаційного бюлетеня Eurasian Geopolitical Reader, це рішення, яке відрізняється від простого встановлення дипломатичних відносин, знаменує собою дипломатичне зрушення.
«Країни Центральної Азії могли б залишити це рішення невизначеним і продовжувати взаємодіяти з урядами цих країн», - стверджує Насібов.
Замість цього вони вирішили скористатися можливістю першого саміту на вищому рівні з представниками ЄС, щоб висловити свою позицію з цього питання.
На думку оглядачів, це могло статися у відповідь на прохання з боку ЄС розблокувати кращі умови щодо візового режиму і торгівлі, а також з огляду на обіцянку інвестувати 12 мільярдів доларів у Центральну Азію.
Два роки тому Дітмар Крісслер, представник ЄС з питань зовнішньої політики, попереджав про потенційні «негативні наслідки» для країн, які підтримають рішення ОТС прийняти ТРПК в якості спостерігача.
Хоча турецький уряд не дав офіційної відповіді, ця новина облетіла дипломатичні канали і викликала ворожі заперечення з боку ТРПК і турецьких офіційних осіб.
Ерхан Аріклі, міністр транспорту ТРПК, і Мустафа Дестічі, голова дружньої до уряду Туреччини Партії великої єдності, назвали цей крок неприйнятним.
«Ми не можемо погодитися з тим, що тюркські республіки, яких ми називаємо друзями і братами, відкривають посольства на грецько-кіпрській стороні, ігноруючи при цьому ТРПК, країну, яка має статус спостерігача в Організації тюркських держав», - сказав Аріклі.
У свою чергу, сторона ТРПК зазначила, що Азербайджан і Киргизстан досі підтримують дружні відносини з сепаратистським регіоном.
За словами Насібова, тепер ОТС може або понизити статус ТРПК, щоб позбавити її можливості сидіти за столом спостерігачів, або запрошувати ТРПК лише на неформальні зустрічі та саміти, що проводяться в Туреччині або Азербайджані.
«І те, і інше було б сильним ударом по ОТС і турецькій репутації», - підсумував Насібов.
Майбутній саміт ОТС в Баку, запланований на жовтень, стане перевіркою цих гіпотез.
Джерело — The Diplomat
