Вітання всім! Пройшло вже декілька днів після гучної події, гадаю всі повернулися додому, голова трохи охолола, сили відновлюються та вже встигли попрацювати.
Розповісти є багато що, особливо тим хто пропустив цю подію, а іншим буде цікаво прочитати думки “рядового спортсмена“.
Текста, комусь може бути багато, або можливо 10-12 хв витраченого часу також, тому я розділю на декілька “розділів”, і якщо цікавий лише один розділ - гортай вниз до нього, але б я рекомендував все, щоб зрозуміти:
День змагань;
Суддівство;
Що необхідно змінити сьогодні;
Плюси та мінуси;
Передісторія. Одразу попереджу - це особиста МОЯ ДУМКА, і все що буде описано нижче також. Погоджуватися з нею, критикувати, чи взагалі ненавидіти за це - особисто Ваше бачення. Але, на самих змаганнях, я мав розмову “майже зі всіма учасниками“, з деякими суддями, Федерацією, Чемпіонами Світу (які стали місяць тому), організаторами, молодшими спортсменами(до 18 років), та глядачами. Більшість питань, майже кожному були одні і ті самі. Тому є думка в цілому від всіх.
Розділ 1. День змагань.
Змагання проходили у неділю. Поїздом до Трускавця, і далі необхідно було ще автобусом/таксі до гірськолижного комплексу "Буковиця" в м. Борислав, Львівської області. До Трускавця ходить лише один поїзд зі столиці (добре що хоч нічний), але на нього взяти хоч якісь квитки це той ще марафон. Власне авто як альтернатива - але дорога теж довга, доволі може бути коштовна та і розтягується по часу через комендантські години. Як виявилося досить багато спортсменів їхали на один день на змагання, тому в одному навіть купе могли бути багато скандинавів=)
По приїзду, нам необхідно були підійти до готелю “Трускавець 365”, де нас очікували 2 автобуси, які відвезуть спортсменів/суддів до місця проведення змагань. Це було дуже і дуже супер, шана і подяка за це.
Великий і комфортабельний автобус довіз нас за 30 хв до підніжжя гори, де були вже спортсмени з різних міст та проходила реєстрація.
На цій площі (гадаю вже всі побачили багато відео і фото), ми очікували на наш стартовий пакет, та старт спортсменів до 18 років. З видачею номерів ніби і була затримка, але не така як у минулому році на ЧУ, хоч і сперечалися, але зробили доволі все вчасно. Потім були декілька нарад для тренерів клубів, декілька організаційних питань і т.д.
Діти стартанули на 30 хв пізніше. Пройшли 2,5км (2 кола). По відгукам траса легка, їм все сподобалось. Більшість хотіла подивитися цей старт а потім підніматися і готуватися до своїх змагань.
Старт був з верху, на горі. Траса така:
Дистанція 4.5 км , на карті позначена червоним кольором (2 кола по 2250м, з загальним набором висоти до 300 м. Одне коло до 150 м набору висоти) 
По факту вийшло: 4,3км +/- , набір висоти 293м. Все як і озвучував організатор. На реєстрації нам давали талончик на підйомник (один раз у гору, та у зворотньому напрямку). На горі більш менш все було вже готово: камера схову, туалет, кафе, багато столиків та стільців, дитячий майданчик для дітей, місце для перевдягання. Тому за це дякую. Так як дітей затримали на пів години, розуміли що у дорослих буде так само. Але всі втигли зробити свої справи, розім’ятися, та підготуватися до старту.
Потім було відкриття, слова організаторів, подяки, настанова та гімн.
Згодом організатор оголосив що старт відбудеться по групах, по 2 чоловіки, і не по віковим категорія як написано у ТР. Що є досить великим плюсом. Бо лідери змагань стануть в перші ряди, ті хто теж хоче йти попереду, також, а не обганяти всіх учасників. Одним словом всі одразу погодились та вишикувалися. Якщо що, була чіпова система, тому не важливо яким ви будете на старті, на початку чи у кінці, результат у кожного особистий по чіпу.
Лідери “погнали”, всі інші також. Я не був цей раз у лідерах, і стартував один із останніх.
Перша половина траси був спуск, спочатку ½ спуску в лісі, це затяжні прямі по грунтовій накатаній дорозі машинами. Але він так розганяв тебе, що навіть необхідно було гальмувати палицями щоб не підбігати чи бігти. Далі друга частина спуску ми відійшли від грунтовки та пішли пішохідними стежинами по дрібному гранітному щебеню. Через те що серпантин, та прямі по 30-50 м і повороти на 180� то було важко когось обігнати і розігнатися, та і через крутий спуск тебе несло знову “бігти” Декілька поворотів на серпантині були дуже-дуже круті, що приходилося боком спускатися ніби по снігу. Нагадаю протягом спуску, кожні там 100-150м+ та на кожному повороті були судді. Але оцінку їх дамо нижче.
Далі нас очікував підйом. Крутих поворотів чи серпантину вже не було, зазвичай прямі та повороти з великим радіусом. Підйом поділимо на 3 частини також. Перша частина - доволі пологий підйом, де можна ще тримати темп та техніку, під ногами щебінь/трава і все чудово. Друга частина підйом вже нагато став крутіший, тримати спину прямо, та ступати прямою ногою на п’яту дуже важко, але в деяких ділянках можливо. Під ногами вже був грунт та великі каміння.
Проходили декілька грунтових лотків для відводу води, а по факту це траншея яку навіть мені важко було переступити. Їх якось позначали фарбою, але відверто коли їхав на підйомнику це видно, а на трасі все зливається з травою та грунтом. Ну і остання частина підйому - тут взагалі забудьте за техніку. Тулуб нахилений сильно, рука в лікті також, майже ніхто її не заводить назад. Коліно зігнуто у всіх, ступання на п’яту не можливо фізично. Ну а як по іншому, там дійсно ухил 30�+. Після підйому ми опиняємося на стартовій галявині біля арки, пересікаємо її, та йдемо на друге коло. Не розповів ще те, що на спуску ніби було 2 пункти гідратації, і на підйомі також. Це теж плюс. Під час проходження я бачив як людям важко, навіть дуже важко. Деякі учасники зійшли з дистанції після першого кола (вважаю що правильно, бо здоров’я важливіше). Але всі хто її подолав, великі МОЛОДЦІ!!!
Після закінчення проходження всіх, почали рахувати результати. Там вже підходили судді з картками (про це пізніше). У цей час як і обіцяв організатор, був безкоштовний обід, великий казан (чи не один) з пловом. Досить смачний, але чув що не всім вистачило. Потім було оголошення що є попередні результати для подання апеляції (якщо це комусь треба). Але через не працюючий мікрофон, це мало хто почув. В цей час вже всі відпочивали, фотографувалися, спілкувалися, та очікували на нагородження.
Потім відбулося нагородеження:
Тут особисто немає чого додати. Підрахунок результатів тривав не довго, нагородження також. Добре що не як у минулому році 4 год+, коли вже всі були злі, голодні та в темряві. Організатор (як і регламент) казав:
У випадку недостатньої кількості учасників у віковій підгрупі (менше 5), можливе об’єднання суміжних вікових підгруп в одну умовну вікову підгрупу.Є категорії які об’єднали. Справедливо це чи ні - вирішувати Вам. Але по силі 20 річний учасник може бути сильнішим ніж 38 річний. Досі не розумію чому немає категорії 80+ ? Бувають же учасники, як в цей раз 2-є дідусів, які доволі з гарним часом подолали 2 кола. Бо 70 років та 80 років - різниця у здоров’ї досить суттєва. Дай Бог всім ще дожити до їх віку і так змагатися, тому не бачу проблеми зробити зміни та дати ще пару медалей.
Після нагородження, всі зі всіма попрощалися. І всі пішли на підйомник щоб спуститися до низу. Деякі мали ще розмови до організатора, стосовно змагань, ну а потім допомога щоб забрати те обладання що було на горі.
З низу нас вже чекав автобус назад до Трускавця. Далі вечеря, спілкування та обговорення змагань з учасниками, та поїзд до дому, у вечері до Києва. Цікаво те що назад скандинавів їхало ще більше. Тільки у моєму вагоні було 11 чоловік, а ще були по іншим вагонах також=)
Приїзд у понеділок вранці і одразу на роботу.
Стосовно погоди, вона була чудова, тепла, без вітру та невелика вологість. Спекотно не було, тут ніби її “проплатили”, додам це також у +. Якщо був би дощ під час змагань - спуск/підйом міг би бути досить небезпечним.
Так що ось такий день змагань.
Розділ 2. Суддівство.
Я виведу це окремемим пунктом, воно того варто щоб обговорити.
Досить велика к-сть людей та клубів обирає “офіційні” змагання через те - що там буде представлено суддівство. Отже (можливо), там не буде бігунів, а як це станеться то їх покарають, учасники будуть дотримуватися техніки та правильної ходьби, і буде приємно змагатися між собою в рівних умовах. Бо на “фестивалі“ тебе обганяє бігун з палицею, а потім його ще нагороджують за перше місце (вже було не один раз). Тому навіть я, зараз “зазвичай” обираю змагання де є суддівство а не фестиваль. Мова буде йти саме про ці змагання. Це не буде стосуватися когось конкретно, бо нажаль я не маю змоги знати кожного суддю. Але гадаю судді самі зрозуміють про кого буде йти мова.
Суддів по всій трасі було десь 20-25 чол. Це досить багато (що є добре) на ділянці кола 2,5 км. Як і казав вище, їх було більше на спуску та на серпантині, і трохи менше на рівних ділянках на підйомі. Коли ти проходив одного суддю, вже міг бачити іншого. Тому ті хто їх розставляв та їх к-сть однозначно +. Деяких би я особисто, посунув по трасі для кращого суддівства, але це вже не принципово. Нам не раз наголошували:
Трасу обслуговувати будуть судді федерації спортивного туризму- скандинавська ходьба, також камери фото-відео фіксації. На це ще наголошували перед самим стартом. Так, звісно деякі судді знімали на телефон проходження учасника. Інші були без нічого.
В цілому суддівство було ок, але звичайно є вийнятки. Перед тим як описати це, я нагадаю, що всі ці судді мають мінімум 2 категорію, а отже вони не вчора отримали правила і сьогодні вперше суддять.
Так ось, деякі судді мають ну дуже розмите поняття судівства та правил технічного регламенту. Наведу приклад моїх 3-и жовтих карток(точніше була ще четверта, бо отримав ще від одного судді 2 попередження).
Розкид рук/палиць у сторони(в народі ялинка), а не паралельно корпусу тіла П.5.3.1.4.
За це було 2 шт, точніше на серпантині, на повороті на 180�. Як фізично можна повенути на 180� паралельно - напевно треба щоб судді з федерації нам це показали.
2-а попередження(1 жовта) за те що не маю опору(уколу) на палиці.
Це було у гору, на тих ділянках де без уколу просто не можливо, але якщо суддя це помітив, і гадав що так - то нехай.
А ось це те що, найбільше мене розсмішило - жовта картка (так ще демонстративно показана ніби ми на футбольному матчі). Нижче стоп кадр для прикладу, єдине коротке відео з іншої ділянки що я маю, так воно не ідеальне, але суть може передати:
Так ось, що тут не так. Лікоть за тулуб виніс, кисть також позаду тулуба, руки рухають паралельно копусу (хоч з боку і не видно). Є перекат з п’яти на носок та обидві ноги мають контакт з поверхнею землі. Тулуб та ноги рівні, номер відкритий, відштовхування акцентоване, можна придратися до уколу який буде менше чим через пів сукунди(але це майже у всіх хто йде в темпі, особливо на світових, і ніхто за це картки не дає, бо крім уповільненого кадру ти це не побачиш). Здаєтесь!?!?? Так ось - жовта за те що я “надто” сильно завів кисть назад, і це нагадаю на спуску, де це просто фізично виходить. Коли суддя озвучила це, я відповів щоб вона прочитала це раз правила, і що такого навіть пункту немає=))) На що мені дуже демонстративно просто тицяли у папку де напевно є правила, і лякали що я отримаю червону. Будь ласка - нехай цей суддя ще раз перечитає правила та покаже мені, я впевнений цей інциндент вона запам’ятала точно.
Повторилась історія з минулого ЧУ - я про те, що якщо немає відеофіксації, щось довести майже не можливо. Суддя побачила одне, і ти не знаєш, вона гарно знає правила чи ні, як на прикладі вище. Учасник каже що йшов правильно. А особливо коли ти в призерах і тобі дають додаткові хвилини - починаються ігри з апеляціями. І тут довести учаснику майже не можливо свою правду, як і суддя не може остаточно поставити крапку в цій суперечці. Так звичайно суддя правий, для цього він і є, але тільки відеофіксація одразу швидко вирішить цю суперечку. Бо є таке як людський фактор, і він часто буває на змаганнях. В минулому році ще були рекомендації щоб кожен суддя мав “Нагрудний відеореєстратор (боді камеру)”. Телефон не варіант: одиниці в цей раз знімали, в тебе може бути старий телефон без камери, не буде пам’яті, не зручно робити зйомку, бо в одній руці телефон, в іншій планшет з ручкою, а ще якось треба картку показувати, на штатив сумніваюсь що хто буде ставити телефон. А так боді повісив на пояс, чи на нагрудний карман і нехай знімає собі годину. Або робити паузи між учасниками. Якщо ви скажете що дорого - це приблизно 800-1000 грн +/-. З Китаю ще набагато дешевше, а партією так тим паче.
На будь-який гаманець. У всіх різних розмір, з дисплеями чи без. Всі вже мають доволі гарну якість та запис звуку. Живемо вже у 2024 році. Були спірні моменти, віддали картку пам’яті з боді, підключили до ноута і одразу подивились повтор і вирішили швидко питання. На самому пристрої також це можна зробити, але через малий екран не зручно.
Це інвестиція у майтнє суддівства, вона вирішить одразу просто безліч питань та суперечок. І ці 30-40$ зекономлять нерви та здоров’я всіх у майбутньому. І коли буде відеозапис - можна розуміти суддя був правий чи ні. Одним словом полегшує в десятки разів роботу суддям, а нерви організаторам.
Приклад який міг перевернути абсолют на цих змаганнях: Лідери змагань по позиціях Андрій Блануца та Іван Ісаков. Ісаков отримав на спуску червону картку за біг/підбігання. Але завершив змагання, напевно була апеляція, її розглянули і скасували червону. І він переможець абсолюту. Даю гарантію, якщо було б відео, ми точно побачили чи справедлива була червона. І якщо так, вже абсолют, вікова та весь рейтинг був би іншим.
Суддям необхідний досвід! Будь-які курси, семінари чи що там ще проводять, не надає реального досвіду змагань. А якщо суддя судить 1 чи 2 раза в рік, звідки він з’явиться?!?!?!!? Тоді і виникають такі спірні питання. Бо спортсмени як не як, набираються досвіду на будь-яких змаганях, навіть ті самі фестивалі. Не бачу проблеми щоб судді також по більше судили на заходах, у рік їх вистачає, домовляйтесь, для суддів буде практика та досвід, для учасників також свої переваги.
За похвалу додам що судді на підйомі досить сильно допомагали учасникам з водою та підбадьорювали їх, учасникам яким було важко йти або яким було вже погано.
Розділ 3. Що необхідно змінити сьогодні.
Розмови за це були досить давно, але після цих змагань питання стало вже прямо. Я зараз поясню про що я. Слова організатора:
Характеристики траси
Дистанція "Гірський рельєф", 4 клас, довжина 4,8 км, набір висоти 280 м. Передбачені два кола (спуск 1,6 км та підйом 0.8 км). Стрімкість підйому до 30 градусів (набір висоти 140 м).
Рельєф та покриття дистанції: гірська місцевість на якій трава, грунт, щебінь.Вище я вже описував що все так і було. Організатор написав що приймати участь можуть: не нижче ІІІ спортивного розряду (дорослі). І через це трохи почався бунт, бо багато у кого не оформлений навіть 3 розряд. Бо розряди мало кому цікаві у 2024 році, бо це вибачте “СОВОК“. В Європі над цим сміються, а ми далі це наслідуємо в деяких видах спорту. Але ж ми офіційні туристи, а там це прописано у ТР. Але дали добро, зареєструватися без розрядів.
Була досить довга та розмова по фактам з суддею міжнародної категорії, вельмишановною Пані Надією Сичовою. Всі її і так знають, і розуміють її статус у спорті. На краю гори, на вигляд де спортсмени як мурахи ледь трохи повзуть на ту гору, а більшість просто стоїть бо їм погано. Я вже мовчу про жіночку яку забрала ніби швидка, всім іншим кому також необхідна була допомога лікарів, та безліч літрів води яких не вистачало на підйомі. (з паном Ефіменко я не мав змогу поспілкуватися, в той і раніше/пізніше час він був зайнятий).
На моє питання, чи ми хочемо такий спорт, і чи це взагалі спорт по СХ що ми зараз бачимо, та на багато інших - були звичайні відповіді, точніше просто посилання на регламент та правила. А правила кажуть: на трасі 4 класу є умова: допуск спортсменів не нижче 1 розряду. На мою відповідь, що Ви хотіли бачити на ЧУ 10-15 спорстменів, а не 120+ як приїхало. Відповідь: так, якщо треба так і буде. Додам відео як перед стартом “голова” каже про шалений розвиток спорту, а потім згадую слова, про 10-15 спорстменів на головних змаганнях року =)))))
Також слова, що ми знали куди ми їдемо і треба було готуватися. Готуватися як? Коли ти живеш в центрі країни, чи на сході де майже все рівнини? Готуватися на інших змаганнях де набір висот 30-60м, ну може там 80м? А тут всі 300м. Добре, що ми всі взагалі змогли приїхати і зібратися під час повномасштабної війни, а ту про готуватися кажуть… Слова ніби і мають сенс, але і водночас він відсутній. Ось Вам приклад, що сенс просто відсутній: всі ми знаємо про III World Nordic Walking Championship, Poland 2024.(був місяць тому) З якого повернулися наші спортсмени та привезли багато нагород (вітали всі хто тільки міг), ось тут результати. Так ось, Микола Кулініч (шана та низький уклін), який зайняв перше місце (M 60-64) з часом 32:03, та 20 місце у абсолюті серед 800 учасників - сказав мені що має ніби 2 розряд, і то не точно))) Людина світовий чемпіон, а по факту навіть не може по регламенту приймати участь. Я не впевнений що у інших світових чемпіонів(шана та низький уклін кожному) також є перший розряд. Ось такі реалії, людина ЧС, але не може прийняти участь офф. у ЧУ.
Національний Чемпіонат (Чемпіонат України) проходить один раз у рік, це головна подія, і тому готовий ти чи ні, зайнятий роботою, давно не тренувався - треба робити все і їхати, це головна подія року, на якій точно зберуться всі спортсмени які тільки можуть туди приїхати.
Повернемося до 4 класу траси, гірський рельєф (бо персіченна місцевість має трохи нижче висоти).
Так ось, на моє питання що правила по технічному регламенті ходьби не можливо виконати на крутому підйомі, і виходить так що вони один одному суперечать. І тут питання, порушувати правила ходьби, або вносити зміни у висоти. Федерація обрала порушувати правила ходьби. На моє зверення що це, не скандинаська ходьба - сильний нахил тулуба, коли коліно зігнуто на 45�, бо по іншому не можливо, кисть не завжди назад заходить, відсутня постановка ноги на п’ятку і т.д. Один слово - порушення на порушенні. Організатор перед стартом попередив що прям за ці порушення не буде нараховуватися жовтих (на цих ділянках), але по факту навіщо тоді правила і судді якщо ми ходимо без цього. В голові якщось не сходиться, ти ніби на ЧУ, на офф. змаганнях, де куча суддів, але ти порушуєш, бо по іншому не як, і за це тобі також нічого не буде. Якщо так подумати, саме ця ділянка, це фестиваль який поєднаний з трейлом, по іншому не можу назвати.
Які б я приклади не наводив і як не аргументував, а краще це робити не через інтернет, а прям на трасі показуючи живий приклад - будь-яка відповідь була, посиланням на технічний регламент. Якщо ми були туристами, я і слова би не сказав, але СХ це інше, зовсім інше, і у світі це також інше. Нам не вистачало рюкзаку на спині під час сходження на гору і точно як туристи.
До речі, стосовно Світових змагань. Розмовляючи з переможцями світових змагань, звичайно я дізнавався кожний нюанс який мене цікавив (хоча і до цього вже багато чого знав), але особиста розмова вона завжди краще. Так ось, будь-який спорт, проводячи національний чемпіонат, готує спортсменів до міжнародних змагань, особливо до ЧС. Так ось, як наша траса 4 класу, яка по факту трейлова - може підготувати нас до ЧС, де траса швидкісна з мінімальними наборами висоти? Різна же підготовка, дуже різна. Можливо я чогось звичайно не розумію. Повторюсь, траса доволі була крута, вона гарно прокачає спортсмену витривалість, здоров’я та інші показники, але з правилами СХ як її поєднати без порушень я не уявляю. Якщо що, в наступному році(поки чутки), планують 5 клас, якщо це буде знову гірський рельєф - то це набір висоти 300-500м. Отже в 1,5+ рази вище чим в цей раз). 6 клас(максимальний) буде як кажуть: “не чіпай це на Новий рік“ 500-800м (Як приклад, Говерла від Заросляка 750-850м +/-)))))
З набором висот ніби зрозуміло що необхідно вносити зміни. Мене там просили, дай нам пропозиції, ну вибачте, я вище описав вже, а якщо Вам необхідні прям цифри, то навіщо взагалі вся рада та федерація якщо рядовий спортсмен буде виконувати вашу роботу. Я ще можу нагадати що була пропозиція (та подані документи на розгляд) внести естафету по СХ до ТР, по факту це лише одна/дві додаткові сторінки, і вони будуть стосувати лише коридору де передають цю естафету, все інше типове як зараз і проходить. І що? Закинули ще весною подалі на полицю, сказавши, що нехай спорстмени на фестивалях набираються досвіду, а судді якось то подивляться, напевно по відео вдома, бо щось лише бачив на одній естафеті їх, хоча в цьому році вже пройшло 6+ у різних містах. Проблем які можна і треба вирішувати вистачає, і є активні люди, які намагаються цей айсберг сунути, але їх не чують, чи просто ігнорують (я не відношусь до активістів, я всього лише спортсмен з власною думкою). Якщо вже описав що необхідні зміни у класах трас та ще додати естафету. Та додайте вже пункт щоб суддя мав обов’язвоково камеру, вище вже описав чому. І одразу це все буде. Це те що хвилювало саме на цих змаганнях, а що ще додадати, то вже окремою темою якось пізніше.
А ще, якщо дійсно не вистачає фінансування на ЧУ, чи інші офф змагання, то зробіть якийсь стартовий внесок, ну нехай там 500 грн (як для прикладу), покрийте якісь свої додаткові витрати та проведіть ще з більшим розмахом змагання!!! (бо один номерок замість двох, та ще 2 булавки на один номерок, виглядало дуже скупо…) Але якщо буде державне фінансування, стартовий внесок, а змін не побачимо, то будуть виникати багато питань.
І так, радив раніше і повторюсь - не треба щоб все скидували на організатора, і він тягнув всі етапи проведення змагань. Необхідно розподіляти роботу. Людину щоб працювала з суддями та розглядала апеляції, інша людина буде відповідати за реєстрацію, третя за інші організаційні моменти і т.д. Бо людина не може розірватися, і точно десь не встигає приділити увагу там де вона потрібна.
Розділ 4. Плюси та мінуси
Всі хто до цього моменту дочитали, низький уклін кожному.
Тут вже коротко та тезисно:
Плюс:
Локація (гори, свіже повітря, природа);
Автобус (з Трускавця до змагань та у зворотньому напрямку);
Організація змагань, хоч спочатку і фідбек від організаторів був повільний, але потів вирішили, були описані всі вимоги, показ траси на мапі та фото/відео, відповіді на питання учасників;
Стартове містечко (підйомник, роздягальні, туалет, безкоштовний обід, столики/стільці та багато іншого);
Чіпова система;
Багато суддів на трасі, яких правильно розставили;
Промаркована та підготовлена траса;
Майже все було по таймінгу, баз значних затримок;
Велика робота організаторів та всіх причетних до цих змагань;
Зустріч зі всіма, з ким давно не бачився, чудове проводження часу;
Погода.
Мінус:
Змагання у неділю ( у Пн багато хто повинен бути на роботі, тому деякі через це відмовилися їхати);
Відносно не легко дібратися до Трускавця (мало варіантів для приїзду);
В деяких випадках некваліфіковане суддівство, та трохи абсурдне;
Відсутність мікрофону (через що багато хто не чули оголошень);
Не вивішування попередніх результатів (їх озвучували у голос, але мало хто це почув, а після цих результатів є оскарження пів години);
Підйом на гору (так траса 4 класу, так вона відповідає ТР, але вибачте ми забуваємо про правила ходьби і це знущання зі спортсменів, особливо з людей похилого віку), але багато хто в захваті від неї, тому це індивідуально;
Об’єднання категорій вище вже наводив приклади);
Лотки для відводу води (гадаю щось та і можна було придумати з ними);
В деяких місцях була доволі висока трава, особливо на підйомі в кінці;
Відсутність фотографа (музика та відеооператор вже на любителя, але фото люблять всі);
Номерок лише один з переду (відсутніть його позаду, та всього 2 булавки на 4 отвори в номерку. Необхідність ламінування чи міцнішого паперу);
Скупий стартовий пакет.
Це головне. Але тут треба сказати, безмежний уклін Організатору Євгену Мацейко та всім хто йому допомагав, велика робота, дуже велика!!!
ВИ ВЕЛИКІ МОЛОДЦІ. Це на 2-і голови вище ніж минулий ЧУ. Ще раз всім подяка. Дякую всім кого побачив, з ким їхав у поїзді та в автобусі, туди та у зворотньому напрямку, з ким познайомився та зустрівся. Сподіваюсь ви безпечно дібралися, повні сил та енергії і до зустрічі на майбутніх змаганнях та бережіть себе!
Слава Україні!!!
