Згідно зі статтею, адміністрація президента Реджепа Таїпа Ердогана визнає стратегічний імператив зміцнення дипломатичних відносин з Єреваном. Передбачуване зближення, каталізатором якого є військові успіхи Азербайджану та орієнтовані на Захід реформи прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, є критично важливим компонентом ширшої геополітичної стратегії Анкари.
Амбіції Туреччини щодо зміцнення своїх позиції на Південному Кавказі, встановлення прямих торговельних шляхів до тюркських республік Центральної Азії, а також запланований «Зангезурський коридор», що з'єднає материковий Азербайджан з його Нахічеванським ексклавом, залежать від виваженої дипломатичної рекалібровки. Анкара має намір мінімізувати російський, іранський і західний вплив у регіоні, і ця мета зумовлює збалансовані відносини як з Єреваном, так і з Баку.
Протидія Ірану до Зангезурського коридору, який він сприймає як загрозу своїм сухопутним зв'язкам з Росією через Вірменію і Грузію, є ще одним важливим фактором, що впливає на дипломатичні махінації Туреччини. Повідомляється, що уряд Ердогана розглядає можливість надання Ірану розширеного логістичного доступу через Вірменію та Азербайджан, щоб розвіяти побоювання Тегерана.
Відносини з Вірменією, історично напружені через темні сторінки примусових депортацій і вбивств вірмен під час Першої світової війни, вступають у фазу обережного оптимізму. Зустрічі на високому рівні між Ердоганом і Пашиняном за сприяння турецького дипломата Сердара Кіліча свідчать про відхід від історично антагоністичної позиції.
США і Франція, які колись виступали посередниками у врегулюванні конфлікту в Нагірному Карабаху через Мінську групу, відійшли на другий план після перемоги Азербайджану в 2020 році. Анкара, остерігаючись військових дій Вашингтона в Іраку та Сирії і прагнучи тримати союзників по НАТО на відстані витягнутої руки, спрямовує свої дипломатичні зусилля на обмеження зовнішніх впливів у регіоні.
В аналізі підкреслюється, що зі зміною геополітичного ландшафту перспектива досягнення миру між Туреччиною, Азербайджаном і Вірменією більше не є нездійсненною мрією. Переосмислення турецьким урядом своїх стратегічних пріоритетів і нова регіональна динаміка можуть відкрити нову еру дипломатичних зусиль і рішень в історично нестабільному кавказькому регіоні.
Джерело: Al-Monitor
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Казахстан стає привабливим «ядерним» гравцем
У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаЩо Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом
«Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаТурецький режим підтримує тероризм
Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.
Теми цього довгочиту:
Геополітика
Вам також сподобається
Що стоїть за "зірковим десантом" проросійських політиків Європи до України?
Вчора в Ужгороді пройшла зустріч премʼєрів Словаччини та України, на яких було ухвалено декілька важливих рішень. Окрім того скоро буде зустріч з представником Угорщини. Так чому ж проросійські політики пійшли на поступки Україні?
Теми цього довгочиту:
Війна В УкраїніКонцерни ФРН ризикували у Росії, а тепер хочуть компенсацій — DW
Меркель щедро видавала гарантії, Шольцю доведеться платити. Компанії, які довго заробляли в РФ, вимагають мільярди. У перших рядах - вірний партнер "Газпрому" Wintershall Dea.
Теми цього довгочиту:
АналітикаА. Квасьневський: Польща є однією з найважливіших країн НАТО
Цього тижня Польща святкує 25-ту річницю вступу до НАТО. Дослідження CBOS показують, що 60 відсотків поляків вважають це подією історичного значення, а 90 відсотків підтримують членство в Альянсі.
Теми цього довгочиту:
Аналітика