У нашому новому світі, що нагадує світ Гоббса, для виживання необхідно самостійно вирощувати врожай і виробляти енергію.
Війна в Перській затоці вдарила по ключовому центру світового виробництва добрив. Протягом 27 критичних днів сільськогосподарського календаря було перекрито постачання сечовини, аміаку та сірки.
Китай, Росія та Туреччина ще більше загострили дефіцит, нещодавно запровадивши власні обмеження на експорт добрив. Майже 45% світового експорту азотних добрив наразі заблоковано, порушено або під загрозою.
Криза почалася саме тоді, коли основні сільськогосподарські регіони Північної півкулі готуються до весняного посіву, а Австралія — до зимового. Це критичний період, від якого залежить майбутній урожай.
Абдольреза Аббасіан, колишній керівник відділу сировинних товарів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, заявив, що ринки ще не повністю усвідомили масштаб того, що відбувається.
«Навіть якщо Ормузьку протоку відкриють уже завтра, ситуація залишатиметься складною. Але якщо війна триватиме ще місяць чи більше, це переросте у справді масштабну кризу, якої ніхто з нас ще не бачив», — сказав він.
Паралельно розгортається друга криза, і обидві можуть зійтися у 2027 році. Кліматологи прогнозують формування Ель-Ніньйо в південній частині Тихого океану цього та наступного року, що призведе до спекотнішої погоди, тривалих посух і зниження врожайності.
Група вчених із Колумбійського університету попереджає, що у 2027 році світ може перевищити позначку в 1,7 °C понад доіндустріальний рівень. Це стане «зміною режиму», яка перевищить теплові пороги для пшениці та кукурудзи й підвищить ризик одночасних неврожаїв у головних житницях світу. Чи може ситуація стати неконтрольованою? Дізнаємося незабаром.
Жан-Марі Погам із Світової організації торгівлі вважає, що шок на ринку добрив є серйознішою та більш негайною загрозою, ніж шок на ринку нафти й газу.
«Це зараз головний сигнал тривоги. Уразливими є всі основні зернові культури, а також корми для тварин, і цей ефект лише накопичуватиметься протягом наступного року. Є країни, де люди помиратимуть від голоду, якщо не отримають імпорт», — зазначає він.
Зберігати добрива дорого, тому більшість країн працює за принципом «точно в строк». Світові запаси мізерні. Половина всіх запасів зосереджена в Китаї, який є єдиною країною, що системно готується до можливого дефіциту продовольства. Аналогу Міжнародного енергетичного агентства у сфері добрив не існує.
На відміну від енергетичного ринку, у сфері добрив немає механізму для централізованого використання резервів у кризових умовах. Тому країни змушені покладатися лише на власні ресурси.
Третина світового експорту сечовини та половина експорту сірки припадає на Катар і країни Перської затоки. Частина поставок надходить з Ірану, але більшість залишається заблокованою.
Джерело — The Telegraph
