«СКЛАДНО ПРЯМ ЯК DARK SOULS!!!» – ця теза вже давно стала навіть не оцінкою складності, а мемом. Якщо складно – то як Дарк Соулс. Бо Дарк Соулс це ж дуже складно. Там вороги нападають з усіх боків, боси мочать боляче, та взагалі треба бути мастером перекатів та мати неабиякий скіл, щоб пройти цю гру. А ще нема вибору складності щоб поставити, там, нормал якийсь чи ізі і всіх мочити.
Але чи правда це все? В тому то і справа що ні! Dark Souls – це НЕ складна гра. Вона досить середня по складності а місцями навіть дуже легка. Просто вона працює не так, як інші ігри і карає геймерів не за відсутність скіла, а за відсутність мозку.
Вибір і навчання
Dark Souls дає гравцю ВИБІР. І в залежності від цього вибору гра буде складнішою чи надлегкою. Якщо ти вирішуєш замочити Гавела напочатку гри, наносячи дуже мало дамагу та подихаючи від одного удару – це твій вибір. Якщо ти хочеш грати на стилі, ігнорувати броню і хп, так качати тіки дамаг – це твій вибір. Та навіть якщо ти хочеш пройти гру взагалі не отримуючи дамагу – це теж твій вибір.
Гра вчить цьому з самого початку. Коли ми потрапляємо у Храм Вогню – ми можемо піти в Новий Лондо, можемо полізти в катакомби, або піти в Андедбург. І в перших двох випадках нам дадуть пезди, якщо ми не досвічений гравець. Але все одно ми можемо зробити вибір і навіть пройти спочатку катакомби, після 100 траїв і смертей. Це можливо і це наш вибір.
Але є і інші варіанти. Можна піти в Андедбург з легкими ворогами. Можна використовувати бімби щоб вбивати ворогів здалеку. Можна не бігти вперед як очманілий, а просуватися потихеньку. Можна блокувати атаки щитом! І навіть розстрілювати ворогів з лука! І саме від нашого вибору і наших звичок буде залежати наш експірієнс від гри.
При цьому гра не каже все напряму. Вона хоче, щоб гравець ДУМАВ, ПРОБУВАВ, та робив цей ВИБІР. Гравець не знає яка зброя краще, не знає патернів босів, чи де ховається ворог. І Дарк Соулс з відкритими обіймами запрошує нас до себе, кидає нам купу зброї, ітемів, дає нам можливість помирати скіки завгодно і навіть ґріндити. Але для цього треба включити мозок та робити щось, а не битися головою об стіну, намагаючись вбити чорного лицаря непрокачаним ножем.
Це вже було
Найтупіше в тому, що все що є в Дарк Соулс, вже давно було в інших іграх. Гра в якій треба думати? Є купа пазлів і квестів. Гра, яка дає свободу вибору і мало чого говорить гравцю? Сендбокси. Ігри, де обмежені ресурси, сдохнути легко, а вороги дуже небезпечні та вискакують неочікувано? Горори та сурвайвали. Висока складність та гра на скілі? Платформери, файтинги.
Та що казати, купа старих ігор епохи PS2 і нижче часто давали мало інформації гравцю і всьому треба було навчатись самостійно. Розгадувати гру як загадку, випробовувати той чи інший ітем, щоб зрозуміти що він робить, тощо.
Тож постає питання: чому саме Дарк Соулс раптом почали вважати складним?
Проблеми сучасних гравців
Дарк Соулс карає сучасних гравців за їх звички, які ті отримали в інших іграх. Наприклад:
1. Туторіали. Звичка до того, щоб гра розповідала про всі свої механіки в міні-туторіалах. Дарк Соулс заставляє нас вчитись самостійно.
2. Поступова прогресія. Звичка до того, що гра не дає нам всі можливості напочатку, а поступово кидає нам нові механіки, нові виклики та нові приколи і вчить нас з ними поратись. Дарк Соулс одразу дає нам безліч можливостей.
3. Лінійність, маркери та цілі. Біжи куди кажуть, роби що кажуть. Навіть якщо це опенворлд – треба тупо бігти по маркерам та читати квестлоги і робити що кажуть. Дарк Соулс дає нам свободу волі.
4. Хоардинг. В легких іграх гравці просто не юзають ітеми, бо вони непотрібні. В складних іграх з ресурс-менеджментом гравці навпаки, економлять ітеми. А Дарк Соулс вчить нас просто брати і юзати те, що дає тобі гра.
5. Сила. Інші екшн ігри зазвичай вчать нас що треба лізти в бійку і мочити все навколо. А в Дарк Соулс раптово треба думати, що ти робиш і грати обережно, зовсім не як в класичному 3д-екшоні.
6. Ґрінд. Зазвичай прокачка пари левелів вирішує і робить гравця сильніше. Але тут це раптово не працює. Прокачка не має такого величезного імпакту і все одно треба думати.
7. Еквіп з циферками і рарністю. Крутіше стати – надягай і будеш сильніше! Але в Дарк Соулс це не працює. Майже будь яка зброя – хороша (за деякими винятками), нам просто треба знайти, що нам зручніше і чим цікавіше грати.
8. Чіткі рамки. Воїн – це воїн і в магії він лох. Маг – це маг і не може битися мечем. Хілки – на останній момент. Ітеми – тіки якщо їх потрібно заюзати. Якщо є ворог – його обов'язково треба замочити, а не пробігти повз нього. А в Дарк Соулс нема більшості цих рамок і можна робити все, що заманеться. Навіть смерть майже не страшна.
І це – лише частина звичок, які заважають звичайному кежулу грати в Дарк Соулс і роблять його «складним», хоча насправді гра – взагалі не складна. Просто треба відкинути старі звички та спробувати щось новеньке. Грати в Дарк Соулс як в свою першу гру, а не як в «черговий екшончік як і усі».
До Дарк Соулс в мене теж була купа поганих звичок. Наприклад, я з тих людей, що дуже люблять поґріндити та накопичувати ітеми не юзаючи їх. А ще вбивати абсолютно всіх ворогів, навіть складних, при першій зустрічі. І саме Дарк Соулс знов навчив мене грати інакше, по іншому. І гра стала доволі легкою!
Так як правильно грати?
Ніяк! В тому то і справа що можна робити все що завгодно в рамках гри. Не вбивати сильного ворога, доки не станеш сильніше. Не боятися використовувати ітеми. Прокачувати зброю, а не чекати потрібного момента. Пробувати магію, бо ніхто не забороняє і мечем битися і магію кастувати. Блокувати атаки щитом. Вбивати ворогів по одному, виманювати їх, чи взагалі пробігати повз. А може навіть просто включити голову та зачізити складну локацію, розстрілявши ворогів здалеку.
Доречі, навіть перший бос (не враховуючи демона з туторіалу) Таурус Демон вчить нас, що не обов’язково тупо бігти вперед на боса. В грі спеціально поставлені лучники на башті позаду нас. І гра напряму вчить нас чізити боса, атакуючи його в стрибку. Протягом всієї гри Дарк Соулс буквально кричить «ТА ПОДУМАЙ ВЖЕ ТИ ГОЛОВОЮ», але гравці чомусь не хочуть цього робити та позбавлятися старих звичок.
Тож складність Дарк Соулс – це не боротьба гравця з грою. В цьому плані гра хоч і не легка, але і не складна. Складність полягає в боротьбі гравця з самим собою. В боротьбі зі своїми звичками та підходом до ігор в цілому. Тож...
