Цього тижня Брайтон зіграв внічию з Манчестер Сіті, чим гарантував собі першу в історії участь в Лізі Європи. Надзвичайно важливим елементом в побудовах Де Дзербі є голкіпер. Саме з нього починається розіграш м'яча та від його рішень залежить, наскільки швидко та ефективно команда зможе пройти пресинг. Це підтвердилося і в матчі проти Сіті. Шедевр Хуліо Енсісо почався з чудової роботи Джейсона Стіла під пресингом.
До Брайтона Джейсон Стіл провів всю кар'єру в англійських низах: Нортгемптон, Мідлсбро, Блекберн, Сандерленд. В сезоні 17/18 Джейсон намагався рятувати Сандерленд, який замість повернення до АПЛ боровся за виживання в Чемпіоншипі. Боровся безуспішно. Команда грала жахливо, особливо в обороні. Пропускали кожну гру по кілька м'ячів. Хто винен? Звісно, воротар. Вболівальники освистували Стіла. Хоча в безвольній грі та відсутності будь-яких ідей на полі не було його провини.
Але вболівальників ще можна зрозуміти. Більш показово, що тренер також намагався повісити відповідальність на голкіпера. Його публічно критикували, його залишали на лаві, його замінювали прямо посеред матчу. Звісно, команді це не допомогло. Проблема того Сандерленда була точно не в голкіпері.
Взимку Джейсон хотів піти в оренду. Клуб майже домовився з Дербі Каунті. Гравець вже попрощався з усіма та поїхав. Тоді він казав:
«Мені треба просто грати в футбол. Треба просто знову закохатися в футбол».
Але в останній момент перехід зірвався. Стіл повернувся до Сандерленду та просидів весь залишок сезону на лаві.
Наступного літа Джейсон перейшов до клуба АПЛ — Брайтона. Але на роль резервіста. В перших трьох сезонах він вийшов на поле лише 1(!) раз. Все змінилось цього року, після приходу Роберто Де Дзербі. Санчес, якого високо оцінюють приблизно всі, не давав необхідної надійності та впевненості у грі під пресингом. Це не влаштовувало нового тренера і він вирішив довіритись 32-річному резервісту Стілу. Це рішення змінило і гру команди, і життя Джейсона.
З того часу, команда дуже додала у грі під пресингом біля своїх воріт. Стіл показав себе одним з кращих воротарів АПЛ у грі ногами. Гвардіола казав, що Брайтон має кращий в світі розіграш від голкіпера. Лише лінивий не хвалив команду Де Дзербі та роль голкіпера в цьому, але важливіше вердикт самого Роберто:
«Я не знаю, чи є в Європі інший воротар, настільки гарний та настільки розумний. Який так само розуміє лінії передач, розуміє тиск суперника. Джейсон грає фантастично. Я дуже-дуже щасливий з ним».
У квітні наприкінці матчу з Борнмутом Хуліо Енсісо забив красивий гол. Джейсон чомусь зробив забіг через пів поля, щоб відсвяткувати його разом з тренером.
Пізніше він пояснював:
«Знаєте, це був гарний гол. У цьому є невелика передісторія, але я не буду вдаватися в деталі. Я просто загубився, насолоджувався моментом. Хоча взагалі я не така людина, якщо чесно».
Джейсон став дуже важливим в потужній та революційній команді Де Дзербі. Отримав визнання, якого не було протягом кар'єри, і здавалося, що вже й не буде. Він каже:
«Мені 32 роки зараз. Але коли ти виходиш на газон разом з Роберто, відчуваєш ніби тобі 21. Я знову почуваюся живим. Я хочу бути частиною того, що він будує тут. Він абсолютно приголомшливий та працювати з ним — неймовірно. Ми продовжуємо прогресувати разом з ним, слухаємо та вчимося. З ним наша ментальність на топовому рівні».
В 32 роки Стіл вперше по-справжньому почав насолоджуватися грою. Йому просто треба було знову закохатися в футбол.
