Твій кожен доторк -
Вказівник на шляху.
Відчуваю на шкірі лагідний подих вітру -
Це ти торкаєшся.
Ніби пальцями повітряними за руку береш
І мене за собою в майбутнє ведеш.
Підштовхуєш.
Шепочеш: "...ссссміливішшше ступай-но..."
Що залишається?
Довіритись Твоєму голосу?
Чи відмахнутись свавільно?
Вибір за мною.
От тільки доторки Твої не дають спокою.
13.06.2025 © Ірина Вірна
А як було раніше?
Відправ собі в майбутнє лист про світлу й теплу радість. А як прочитаєш, себе спитай: чи виконала настанови й завдання?
Я торкаюсь душі твоєї струн Пальцями віршів римованих. Ти шукаєш мене серед рун, Читаючи ворожіння приховані. Я сховалася серед вільних дум. Знайди одну серед сполоханих. @irina_virna
Вдається, подолати сум шляхами тутешніми. Ігри, книги, образ мрійливий. А що, як це ближче чим вдається? Без доріг і поглядів шумних, озирнувшись.
Вперше викладаю вірші на друкарню. До речі, цей я вперше в принципі показую в люди. Відпускаю від потаємних закаулків душі
Вдається, подолати сум шляхами тутешніми. Ігри, книги, образ мрійливий. А що, як це ближче чим вдається? Без доріг і поглядів шумних, озирнувшись.
Вперше викладаю вірші на друкарню. До речі, цей я вперше в принципі показую в люди. Відпускаю від потаємних закаулків душі
