Dumy

в полі тихім стояв я серед ночі

виглядав у безоднім небі зорі

вітер легким поривом шелестів

увірвались думи неясні, чужі

вирішують чим буть мені, а чим ні

і вихором зірвали у ліси

вигукував німі, всі ті звуки нечіткі, глухі...

звучали відлунням лиш вони...

17.01.2024


Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Eonirota
Eonirota@eonirota

шо

714Прочитань
5Автори
30Читачі
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • …..

    а що, якщо писать не твори?

    Теми цього довгочиту:

    Кохання
  • дяка

    завдяки тобі, кохана

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • кохаю

    моя прекрасна й чарівна

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається