На дні Каховського водосховища через два роки після знищення Каховської ГЕС - густий ліс, лабіринти проток і вирує життя. Енергетики хочуть відновити станцію, але екологи проти.

Дном колишнього Каховського водосховища сьогодні можна пройти пішки. Ще два роки тому на цьому місці було кілька метрів води. Після руйнування Каховської ГЕС 6 червня 2023 року, в якому Україна звинувачує Росію, територія перетворилася на спустошену місцевість. Однак нині тут спостерігається активне відновлення природи — густа рослинність і різноманіття тварин.
Так відроджується Великий Луг — великі річкові плавні, що існували до будівництва Каховської ГЕС у 1950-х роках. Ця місцевість вважається колискою українського козацтва. Запорожці називали Великий Луг батьком, а Січ — матір'ю. Русло річки тут розділяється на рукави, формуючи заплавні острови і протоки. Еколог Вадим Манюк стверджує, що таких проток тут безліч. Він зазначає, що, хоча основна частина Великого Лугу поки що недоступна для спостережень, там, ймовірно, також збереглися протоки з швидкою течією і вузькими каналами — своєрідні лабіринти, по яких колись запорожці плавали на «чайках».

Мешканці дна Каховського моря
Повітря насичене співом птахів. Манюк вказує на орлана-білохвоста, називаючи його «володарем Дніпровських плавнів». За кілька годин спостережень також були помічені іволга, чапля, мартин, змії, ондатри і сліди диких кабанів. Місцеві жителі кажуть, що тут водяться косулі та олені. У заростях вирує життя комах — мурахи, оси, жуки, клопи, метелики і богомоли.
На дні водосховища знаходять скам'янілі кістки стародавніх тварин і фрагменти кераміки. Манюк демонструє одну зі знахідок — кістку, що нагадує копито, і пояснює, що вона належить доісторичній тварині. У цих місцях зустрічаються кістки волохатих носорогів, мамонтів та інших великих представників фауни.
Як змінився Великий Луг за рік
Рік тому Манюк вже проводив екскурсію по дну колишнього водосховища. За цей час помітно збільшилася кількість видів квіткових рослин — з 200 до майже 500. Там, де раніше був лише голий пісок, тепер розкинулися зелені галявини, де цвітуть мак, будяк, дике жито, скерда і козелець.

За словами еколога, з часом тут можуть формуватися лугові ділянки, а не тільки ліс. Історично предки, які жили біля Великого Лугу, цінували його за можливість косити відмінне сіно і використовувати луки як пасовища.
Замість води тепер виріс густий ліс — верби і тополі піднялися на метр за рік. Однак всередину лісу проникнути важко — він став щільнішим і вищим. Манюк пояснює, що такий молодий ліс називають «жердняком» — від слова «жердь».
Минулий рік став випробуванням: посушлива друга половина літа і початок осені 2024 року осушили ґрунт і викликали в'янення дерев. Однак навесні природа відновилася. Еколог підкреслює: Великий Луг пройшов перше випробування посухою, але є занепокоєння через майбутній сезон.
Майбутнє Каховської ГЕС: розбіжність думок
Питання про відновлення Каховської ГЕС викликає гострі суперечки. Еколог і аграрний історик Петро Вольвач, який бував у Великому Лузі до будівництва ГЕС, виступає проти відновлення станції. На його думку, це має вирішуватися на загальнонаціональному рівні, адже мова йде про екологію, мільйони життів і історичну спадщину.
Еколог Вадим Манюк погоджується з Вольвачем:
«Це буде найгірший злочин, який може скоїти сучасне українське суспільство».

Він переконаний, що на місці Великого Лугу можна створити національний парк, здатний увійти в десятку кращих в Європі.
Аргументи енергетиків за відновлення
Представники енергетичної галузі наполягають на відновленні Каховського водосховища. За словами директора філії «Каховська ГЕС» Олега Пащенка, зникнення водопостачання загрожує існуванню регіону. Рівень ґрунтових вод падає: відразу після руйнування станції він був на 5 метрах, зараз — на 15 і глибше. Прогноз на 2025 рік тривожний: приплив води в Дніпро в 3–5 разів нижче норми.
Пащенко підкреслює, що в умовах війни наслідки пом'якшені через зменшення населення і господарської активності. Але при відновленні економіки води буде бракувати ще сильніше.

У компанії «Укргідроенерго» вже розробляють експериментальний проєкт відновлення ГЕС і водосховища. Перший етап — дослідження руйнувань і аналіз дна. Потім — будівництво тимчасових споруд і саме відновлення станції. На все може піти до шести років, з яких два — тільки на наповнення водосховища.
Виконуючий обов'язки гендиректора компанії Богдан Сухецький впевнений: водосховище потрібно відновлювати, в тому числі заради безпеки Запорізької АЕС.
«Якщо державі буде потрібно, ми побудуємо там велику станцію. Все залежить від економічної ситуації», — каже він.
Джерело — DW