Не дивлячись на те, що з самого початку існування незалежної України вилов дельфінів в нас заборонений, ми активно їх продаємо, інколи уступаючи лише декільком країнам, в яких є квоти на вилов, яких до речі в нас немає. Але давайте по порядку.
У 2000 році набрав законну силу підписаний Україною документ СІТЕС. База даних Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (CITES) - це міжнародна система контролю за торгівлею рідкісними та захищеними видами тварин. Оскільки дельфіни належать до видів, міжнародне переміщення яких регулюється Конвенцією, їхній експорт можливий лише за наявності спеціальних дозволів CITES, які видавало раніше Міністерство Довкілля, а зараз новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. База дозволяє відстежувати походження тварини, країни експорту та імпорту, статус особини й законність операції.
У декількох країн є квоти на вилов дельфінів по світу: Японія, Фарерські острови, Соломонові Острови, Індонезія та Гренландія. У всіх цих країн у традиціях існує поїдання дельфінів, а деякі регіони залежать економічно від цього промислу. У всіх інших країнах вилов заборонений ще з кінця 20ого століття. Оскільки у Японії найбільша квота на вилов, вже існують англомовні розслідування, які вказують, деякі японці мають подвійний «дохід», вони продають документи на виловлених дельфінів, а самих дельфінів окремо. Це зводить до нуля витрати по транспортуванню.
Нам експортувати дельфінів не завадила навіть війна. Якщо хтось «забув», то з кінця лютого 2022 року в нас немає авіа чи водного транспорту, але це не завадило Україні з 2022 по 2024 роки експортувати 20 дельфінів до Єгипту.
Взагалі, всі 26 років існування незалежної України, ми активно "розмножуємо дельфінів" і експортуємо по всьому світу. Чомусь не в кого не виникало питання як. Хоча точної “офіційної” максимальної цифри кількості дельфінів для перевезення у світі немає, тому що такі перевезення рідкісні й часто закриті, але за відкритими даними можна приблизно оцінити межу. Публічно підтверджені випадки:
1. 4 дельфіни на одному рейсі військового транспорту США.
2. 6 дельфінів на борту C-17 Globemaster III.
3. 8 дельфінів одночасно перевозили ВПС США.
Самих дельфінів перевозять не у воді “як в акваріумі”, а у спеціальних м’яких ложементах/капсулах, де тіло підтримується, а шкіру постійно зволожують. Але неймовірні "українці" ще у 2013 році винайшли невідомий нікому спосіб перевезти відразу 20 дельфінів в Україну із Японії (всього десь 8500 км). Тут треба зазначити, що якщо б ці 20 дельфінів дійсно перевозились, потрібно б було робити документи на кожен транспорт. Ціна такого транспорту для 8 особин, з урахуванням всіх міжнародних норм для перевезення подібних тварин - 350-500 тис дол США за декілька тисяч км.
Хочу також звернути увагу на дві останні позначки в таблиці. У системі CITES для міжнародної торгівлі тваринами використовуються стандартні буквені коди у графах Purpose (мета операції) та Source (походження тварини).
Основні позначення у графі Purpose:
• T — комерційна торгівля (commercial)
• Z — зоопарки та океанаріуми
• B — розведення у неволі
• S — наукові цілі
• E — освітні або виставкові цілі
• P — особисте використання
• Q — пересувні цирки або виставки
• M — медичні або біомедичні дослідження
• N — реінтродукція або повернення у природу
Основні позначення у графі Source:
• W — вилучено з дикої природи
• C — народжено у неволі відповідно до критеріїв CITES
• F — народжено у неволі, але без повної відповідності критеріям «bred in captivity»
• R — вирощено на ранчо або у напіввільних умовах
• D — розведено у спеціально зареєстрованих CITES підприємствах
• U — походження невідоме
• I — конфісковані або вилучені тварини
• O — передконвенційний зразок (отриманий до включення виду у списки CITES)
Як можна побачити в таблицях СІТЕС, багато експортованих дельфінів чи вилучені із дикої природи, чи нібито «народжені у неволі», але без повної відповідності потрібним параметрам. Але це нікому не завадило використовувати їх офіційно для комерційної торгівлі. А звідки могли взятись «із дикої природи», якщо Україна може виловлювати дельфінів виключно у наукових цілях та виключно у рамках державно-затверджених програм?
Перевезення дельфінів та їх походження на території України зовсім не контролюються. Про умови утримання тварин зовсім «забули», навіть скандал у одеському «Немо» з народженням дельфіна під час шоу у 2017 році, що зафіксували на відео, «подали» як щось «неймовірне» і забули. Хто взагалі допустив до «шоу» виконувати фізичні навантаження вагітну самку? Це більше ніж просто жорстоке поводження, це абсолютна недбалість і ветеринарів, і інструкторів, і адміністрації.
Зовсім інша картинка виходить, якщо поставити Україну як імпортера. Як виявилось, при перетині кордону, наша митниця не має доступу до баз СІТЕС інших країн. Якщо мене не підводить пам’ять, по законам економіки, імпорт і експорт повинні бути тотожні, але тут в нас знов магія чисел та робота з країною-агресором.
Ця серія розслідувань уже перетворилась на великий міжнародний кейс. Моя команда досліджувала питання дельфінів більше ніж пів року і ми вже “захистили” всі знахідки серед міжнародних організацій. Тож, дуже сподіваюсь, що скоро українська “лавка” по дельфінах прикриється. Якщо тобі цікаво, слідкуй, далі більше.
Лазуткіна Олена, журналістка-розслідувач у сфері диких тварин
