Людина вважає себе вищою за тварин, але саме вона найчастіше проявляє жорстокість, байдужість і нищівну силу без причини. Бути справжньою людиною — це не лише належати до людського роду, а й обирати доброту, співчуття та відповідальність за слабших.
Маленький пес тремтів від холоду, забившись під старий бетонний парапет. Його викинули. Колись у нього був дім, можливо, навіть ім’я, можливо, його гладили теплі руки. Але одного дня він став непотрібним — і його просто позбулися, як зламаної іграшки.
А поруч проходили люди. Хтось відвертався, хтось кривився від огиди, хтось сміявся, кидаючи в нього каміння.
Вони називали його «тварюкою».
Але хто тут справжня тварина?
⸻
Людина — найдосконаліша істота на планеті. Вона будує міста, винаходить машини, створює музику, пише книги, мріє про космос. Їй властиві високі почуття: любов, співчуття, відданість.
Але хіба це тільки про людину?
Хіба не собака, якого били і морили голодом, все одно повертається до господаря, сподіваючись на крихту ласки?
Хіба не слон оплакує мертвого друга, стоячи над його тілом?
Хіба не кіт, якого рятують, приходить потім до рятівника і треться об його ногу, дякуючи?
А тепер подивимося на людей…
Людей, які б’ють своїх дітей, бо «так виховали мене».
Людей, які принижують тих, хто слабший, бо це змушує їх почуватися сильнішими.
Людей, які обманюють, зраджують, нищать все, що не здатне захиститися.
⸻
«Він повинен страждати, бо він слабкий» — так не говорить ні лев, ні вовк, ні навіть хижий птах.
Так говорить тільки людина!
Людина — єдина істота, яка вбиває не заради виживання, а заради розваги.
Єдина істота, яка мучить не для того, щоб отримати їжу, а щоб відчути свою владу.
Єдина істота, яка здатна вигадати жорстокість без причини.
І тоді постає питання: хто тут справжня тварина?…
⸻
Одного разу я побачила, як хлопчик підібрав на вулиці пораненого кошеня. Він ніс його на руках, загорнувши у свою куртку, шепочучи:
— Я не дам тобі померти!
І знаєте, тоді я подумала: може, не все ще втрачено.
Може, бути людиною — це не про біологію, а про вибір.
І може, найвища форма людяності — це вміння залишатися нею.
