Не дивлячись вже ні на що.
Я хочу нею бути,
Хоч і не знаю як,
Я буду лиш благати,
І бачить світло в небесах.
І буду, і ти мене не зміниш,
Бо лише я цей світ у фарбах бачу цих
Мене не зміниш, я така,
І лише зараз я зрозуміла,
Яка прекрасна ця моя земля,
І те, що в світі є живу,
І я така, яка я є.
Я буду перш за все вже я,
Людиною, і навіть після всього цього,
Буду думу мать в душі,
Я буду, хочу й буду,
Людиною стати, не знаю насправді,
Що треба в душі мати,
Але я стану на той шлях,
І сподіватись буду, що він вірний.
Я буду людиною,
І вчинки людські треба,
І нехай би скільки болю тобі не зробили,
Ти просто пам'ятай, хто ж ти є,
І ким ти народився,
І тебе благаю,
Я себе благаю,
Ти просто не забуть те джерело,
Ізвідки так швидко усе проросло.
Бо роби добро, і буде пісня в серці,
Живи для себе,
І не чіпляй,
Нікого більше в цьому світі,
Залиш мене,
То я живу для себе,
І буду я простіше навіть бачить світ,
І я людиною вже буду,
Такая моя мета,
І слово на сьогодні.
Люблю писать такі слова,
І роздуми лиш дивні,
Вони мої,
Й нікому їх не дам,
Тож так, людиною я маю бути,
Бо то моя мета.
