Прокинутись вранці, відкрити повіки,
Ковтнути повітря — цілющі ліки.
Відчути, як сонце лоскоче за ніс,
І знати: цей день для тебе підріс!
Це круто — мати дві руки і дві ноги,
Щоб бігти крізь ранок, долать береги,
Щоб міцно обняти, щоб весла тримати,
Щоб світ цей великий на дотик пізнати.
А в голові — справжній космос, дива!
Там думка іскриться, там мрія жива.
Ми можемо вчитись, читати, писати,
І з попелу знову сади вирощувати.
Ми можемо сміятись — до сліз, до нестями,
Ділитися радістю з друзями й мамами.
А якщо засумуєм — то теж не біда,
Бо сльози проходять, як в річці вода.
Це круто — творити: картину чи вірш,
І знати, що ти у житті не лиш гість.
Ти — майстер, ти — зодчий, ти — сила й любов.
Ти дихаєш, любиш, ти диво знайшов!
Тож плесни в долоні, всміхнися сильніше,
Сьогодні твій день, і життя — наймиліше.
Підстрибни до неба, гукни на весь світ:
«Бути людиною — це круто! Привіт!»
