Я так далеко від дому ще не була.
І так хотілось, як ніколи
Зірватись з місця та втікти.
Втікти далеко та додому,
Коли раніше добре все завжди було.
Не цінували ми, як виявилось щастя.
Не знали ми, що значить жить
Та ми постійно щось шукали,
Бо мало нам було чогось
Поняття в тому, що щастя є у всіх і так
І навіть в тих, хто сам того не розуміє
І щастя є навіть тоді,
Коли здавалось, що його немає.
Нема такого, щоб не було щастя.
Щастя є, це треба зрозуміть.
Бо щастя в тому, що ми всі живії з вами,
Що досі сяє сонце перед нами
Та маємо ми щось всередині незламне.
Незламне, так, бо це про нас
Незламні, бо це Україна!
Не було б щастя, не було б добра,
Якби не моя ненька Україна!
Для мене щастя є просте,
Бо просто я є Українка,
І це мене не омине
Бо я назавжди Українка.
Так хочу вже додому повернутися,
Так б'ється серце та хвилюються вуста
Та каже мама, каже мені тато,
Що треба трохи ще перетерпіть
І почекати треба трохи,
І буде наша сила навколо Європи.
Бо незламні, ми є Україна.
І скажу так, що щастя більшого уже не треба
Це просто, народитись в Україні.
Це просто дар,
Дарований мені від Бога.
Україна найкраща країна,
І буду я казати про це сто разів,
Бо Українці то є
сила,
То сила і слава
І слава навік!
