Chants of Sennaar – це гра-головоломка від інді-студії з Франції. Вона вийшла на Steam 5 вересня 2023 року. В ході гри вам треба розшифрувати символи п'яти мов, подорожуючи світом, який був натхнений міфом про Вавилонську вежу.
Гра починається з достатньо простих загадок, які знайомлять гравця з основними механіками; та поступово ускладняється, змушуючи проявляти уважність та аналізувати кожну риску незнайомої мови. Головний персонаж гри – людина невизначеної статі та з невідомою історією – прокидається в місці, про яке нічого не знає (чи знає, але гравцю цього не показують), і починає свій довгий шлях на верхівку вежі.
Кожен новий гліф (елемент письма), звідки він би не взявся, – ви з кимось поговорили, підслухали чужу розмову, або побачили напис, – заноситься у спеціальний журнал. Ви можете залишати примітки до гліфа, якщо у вас є припущення щодо його значення. Поступово з дослідженням світу ваш журнал наповниться різними символами мов, які ви вивчаєте.
Переміщення по території вежі відбувається за допомогою клацання мишкою або контролера. Єдиною проблемою для мене стала неможливість рухати камерою, як заманеться, таким чином мій персонаж інколи знаходився в незручному для огляду місці. Особливо це дратувало, коли треба було ховатися.
Гра пропонує не тільки філологічні загадки, а й елементи стелсу та маскування. Та не треба переживати. Найгірше, що може статися, – вас зловлять і кімнату треба буде проходити спочатку. Також в Chants of Sennaar є інші невеличкі головоломки та мініігри, які не стануть перешкодою на вашому шляху мовознавства та дослідження світу.
Коли ви знайшли достатньо інформації про певні гліфи, настає час, де вам треба перевірити ваші здогадки та заповнити чергову сторінку журналу. В грі немає української, тому після зіставлення гліфів з малюнками у вас є шанс дізнатися нові слова англійською. Починаючи з другої мови, вам декілька разів пропонується прирівняти символи нової мови до символів старої, вже вивченої.
Дуже зручно, що примітки (як і вже правильно визначені значення гліфів) підставляються над текстами, які ви бачите.
Буває і так, що ви ніби попадаєте у глухий кут: щоб ви не робили, нова сторінка не з'являється, а гліфи продовжують накопичуватися. Уважно придивляйтеся до світу навколо й слідкуйте, як він реагує на дії вашого та інших персонажів. Є можливість показати мітки на об'єктах (та персонажах), з якими можна взаємодіяти, якщо ви хвилюєтесь, що щось не побачили чи оминули увагою. Деякі предмети можна підібрати та використати пізніше.
Також про значення нових гліфів можна здогадатися, вивчаючи вже знайомі вам фрази та знаходячи певну послідовність та логіку. Не треба сильно мудрувати, гліфи позначають достатньо прості слова, які можна використовувати в різних ситуаціях, в початковій формі, а фрази майже не мають граматики. З іншого боку не варто квапитися з однозначними примітками; зайва впевненість приведе вас до десятихвилинних роздумів над сторінкою журналу або відчайдушного перебору.
Фрази поступово стають складнішими, тому рекомендую не тільки робити примітки у журналі, а й десь записувати в яких обставинах вам зустрілися гліфи та їх контекст. В якийсь момент можна забути звідки з'явилися певні гліфи та застрягти, розгадуючи чергову загадку. А якщо ви (як і я) можете загубитися у трьох соснах, то не завадить і замалювати мапу території, бо я декілька разів заблукала та ходила по колу (особливо в каналізації).
Авжеж, в грі є дуже корисна механіка – можливість подивитися спогад про ситуацію, яка сталася раніше, й учасники якої вже покинули локацію. Але для цього треба спочатку знайти місце, де ця подія відбувалася.
В грі дуже гарна графіка, з величною архітектурою, яка нагадує країни Близького Сходу. Світ вежі живий, тут є коти (але тільки одного з них можна погладити) й люди, які просто займаються своїми справами та не слугують інструментом для вирішення головоломки. Та найголовніше – це п'янке відчуття перемоги, коли ви легко читаєте, що написано на стінах довкола й що вам говорять інші персонажі.
Деякі речі стають зрозумілими й без перекладу – фігура, що кланяється у привітанні; дитина, що запрошує пограти у хованки; охоронець, що забороняє вам пройти різким вигуком; й карта бога, що перемагає карту людини.
Остання мова представляє нові механіки роботи з гліфами – зіставлення гліфів з усіх мов одразу та створення нових гліфів через змішування вже відомих. Я ці механіки вподобала, тому здалося, що загадок з ними було занадто мало.
Безперечно, гра зацікавлює не тільки мовознавчим викликом, а й своєю історією. Для відкриття "справжньої" кінцівки необхідно відновити зв'язок між різними поверхами вежі, виступивши як перекладач. Переходячи з одного поверху вежі на інший, ви не лише знайомитесь з новою мовою, а й відкриваєте частину сюжету. Також можна знайти телепорти, завдяки яким можна легко повернутися на попередню локацію та доробити (додивитися) те, що ви пропустили. Не треба переживати, щоб ви не зробили, у вас завжди буде можливість заповнити всі сторінки журналу та отримати всі досягнення.
Мені гра дуже сподобалася, і я рекомендую її тим, хто хоче спробувати себе в ролі мовознавця, кому цікаво досліджувати невідомі символи та шукати подібності; чи тим, хто просто хоче провести декілька приємних вечорів наодинці з грою. Можливо, після цього ви навіть захочете створити свою власну мову.
