Нелегальна мігрантка Тірслі бачиться зі своїм успішнішим братом, який переконує її зробити резервне копіювання особистості, попри її релігійні переконання. Також вона згадує рідну Бразилію та матір-вірянку.
Пляжний курорт Санта-Моніка :: 10 червня 0 року ДП
– Це слушна нагода, Тірслі. Втекти з цієї приреченої скелі. Зробити з себе щось. Ось і все. Перестань на мене косо дивитися, наче я це заради себе роблю.
– Ти завжди все робиш задля себе, Тернене. Ти просто такий.
– Авжеж. Але в цьому конкретному випадку я турбуюся про свою маленьку сестричку.
Цей текст – переклад першої частини повісті “Ганьба”, яка призначена для знайомства з сетингом науково-фантастичної НРІ жахів “Фаза затемнення” (Eclipse Phase). Інші теми, яких торкається сетинг – трансгуманізм, кіберпанк, анархізм, біоконсерватизм, постапокаліпсис, повстання машин, контакт з позаземним життям, віртуальна реальність тощо, і все це в рамках доволі жорсткої наукової фантастики.
Оригінал тексту (і, відповідно, цей переклад) поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License з боку Posthuman Studios; форматування та оформлення вихідного тексту зроблено Luiz Borges Gomide. Посилання на оригінал – в кінці тексту. Приємного прочитання.
Тірслі хотіла вірити братові. Вона до болю хотіла здобути промінчик надії. Життя в Мохавських наметових нетрях на околицях анклавів Лос-Анджелеса було жорстким: випалене Сонцем, сповнене смороду. Через жорстокість їхньої юності в фавелах Сан-Паулу, отруєної бандами та тайфунами, Мохаве здавалась Тірслі розкішними вихідними на елітному орбітальному курорті. Двадцять п'ять років існування, і Тірслі не досягла нічого, крім бідності та постійної безнадії. Тернен, з іншого боку, вибився з нижніх верств, добрався до Каліфорнії та вигриз собі заможне життя. Якимось чином, з відстані в десять тисяч кілометрів, він витяг Тірслі з Сан-Паулу, незадовго перед тим, як більшість міста опинилася під водою. Тернен не пояснив, як він забезпечив їй проїзд до Лос-Анджелеса, втиснувши дівчину до вантажного контейнера разом з сотнею інших зневірених кліматичних біженців, і Тірслі так і не стала вибивати з нього відповіді. Просто була вдячна за те, що жива. Майже всі, кого вона знала в Сан-Паулу, не мали такого щастя.
Коли Тірслі опинилася в Лос-Анджелесі, Тернен забезпечив її якраз на стільки, щоб вижити кілька тижнів. Після цього вона шукала їжу під стінами анклавів, поруч з мільйонами інших біженців, за якими наглядали бойові дрони, що роїлися в небі. Якби не творчий підхід до програмування та нелегальна робота, на якій знадобилися її вміння, Тірслі поглинув би голод.
Тернен жив за колючим дротом, серед привілейованих, серед тих, хто змінював тіло за тілом і стверджував, що переміг смерть. Швидка мова та сумнівні зв'язки наділили його способом життя, який мало хто з людей його походження хоча б схвалював, не те що міг собі дозволити: аугментації, кортикальний стек, часте резервне копіювання. Їхнє дитинство було просочене католицьким фанатизмом та строгим дотриманням біоконсерватизму, який їхній матері ніколи не надокучало проповідувати: "Твоє тіло — це дорогоцінний дарунок від Бога. Забруднювати його безглуздими іграшками, придуманими людьми, — це непрощенний гріх." У Тірслі ця доктрина міцно в'їлася, тісно переплетена з тканиною її світогляду. Тернен же відкинув її ще в підлітковому віці, через що його вигнали з родинного намету. Через рік їхня мати піймала випадкову кулю, повертаючись з ринку, ставши ще одним пунктом у статистиці злочинності. Тірслі було дев'ять. Вона тримала матір за руку, коли це сталося.
Терненова проповідь тривала.
– Земля – це втрата часу, Тірслі. Усі корпорати, що мають якийсь вплив, якісь бачення чи амбіції, втекли. На Марс, на Луну, дідько, навіть на Венеру. Це місця, де готують життя для таких, як ми. А коли я поїду, то вже не повернуся. Що ж ти будеш робити? Разом з тим нікчемним Монте блукати по вулицях, бо застрягла в традиціях?
– Монте – не нікчемний. Він просто мав важке життя, як і ми.
– Він злочинець найгіршого ґатунку, Тір. Дрібного. Нуль амбіцій, крім наркоманського виживання. В тобі забагато таланту. На Марсі, де капітал розливається рікою, корпораціям потрібен добрячий код. Я міг би підтягнути тебе, знайти тобі шлях. Ти могла б легалізуватися.
– Що? Легалізуватися, як ти? – Тірслі посміхнулася та підняла склянку за свого брата-злочинця. Він відмовився цокатися.
– Чи не вистачило тобі того, що ми пережили в дитинстві?
– Я маю свій погляд на Всесвіт, а ти – свій. Я вибираю залишатися чистою в очах Бога …
– Велика біла борода на небі тепер сліпа, сестричко. Йому вже давно вирвали очі. – Тернен блиснув своєю посмішкою старшого брата, поки Тірслі крутила головою.
Звідкись згори, із забрудненої смогом ночі, з-за світла курортних ліхтарів, прилетів і сів на стіл біля Тернена неоворон. Тірслі відштовхнулася від столу, відвернувшись.
– Заспокойся, Тір. Він зі мною.
– Ненавиджу птахів.
– Еге, а вони, напевно, так само не люблять тебе.
Розумний погляд неоворона пробігся по Тірслі, змішаний з нелюдською огидою. Між його очима виступав маленький шип, а на грудях, пробиваючись крізь пір'я, був нанотат, що зображував дев'ять переплетених червоних кіл. При кожному вдиху світилося наступне коло. Тернен і неоворон нахилилися один до одного й обмінялися шепотом. Тірслі відчула їхні погляди на собі, хоча й не зважала на них, зосередившись на мармуровій плитці під ногами.
– Мушу йти, Тірслі. Маю справи. – Тернен підвівся. – Подумай над моєю пропозицією. Резервне копіювання означає волю. Їхати, куди хочеш, бути ким хочеш. Волю від смерті. Немає сенсу триматися за казки, Тір. І пам'ятай: я просто турбуюся за тебе. Типу, завжди.
Тірслі кивнула, але не відповіла.
Неоворон злетів у нічне небо, а Тернен підійшов до блискучого входу в казино. Худий і вишукано одягнений чоловік із дев'ятикільним нанотатом збоку його голеної голови ступив із казино, щоб привітати Тернена теплими та рідними обіймами. Через мить біля столу Тірслі опинився охоронний дрон курорту, який ввічливо попросив її покинути заклад, оскільки її спонсор вже пішов.
Якщо буде інтерес – викладу тут продовження. Оригінал тексту доступний за посиланням:
INFAMY. A Proposal :: Santa Monica Coastal Resort :: June 10, BF 0
