Глава 12 -- неприємності

Ема: Значить вони...
Лі: Так, правильно думаєш
Ема: А якщо їх сюди?
Лі: О, ні, вони не готові.
Ема: Чого ти так думаєш?
Лі: З них двох тільки силою хоча б трохи може користуватися Ліліт, а Діа ти ще не вчила використовувати.
Ема: Погано. Тоді зрлзуміло чого ти вирішила з Діа посражатися.
*Діа прокинувся, і рядом бачить як лежить Максим*
Думки: Давно він так не робив.  Добре хай спить, а я ще полежу.
*Тим часом Ліліт практикується використовувати сили, раз за разом пробує создати більш сильну кулю, але раптово падає і просинається.*
Думки Ліліт: Походу я перестаралась. Піду подивлюся чи Діа прокинувся.
* Вона спустилась до кімнати Діа і побачила, зайшла у кімнату -- побачила, що Максим лежить і обнімає руку Діа. Ліліт розвернулася і пішла на кухню, найшла сковороду, вернулась в кімнату Діа.*
Діа: Так, Ліліт успокойся
Ліліт: Не переживай я почекаю поки він проснеться.
*Максим почав прокидатися від шуму*
Максим: Чого ви кричите
Ліліт: о, проснувся
*Ліліт легенько постукує сковородою по своїй руці*
Максим: Ліліт сьогодні сніданок готовить?
Ліліт: Да-Да, щас буде відбивна з яйцями.
*Максим ще не прокинувшись*
Максим: О, давай
Ліліт: Щас буде
*Ліліт хотіла стукнути сковородою Максима по нозі, но Лілі вовремя зупинила*
Лі: І що це ти робиш?
Ліліт: Відбивні щас будуть
Лі: І, що він зробив?
Ліліт: Я зайшла, а він спить з Діа, притому обнімає його руку.
Лі: Ввідай сковороду
*Лілі забрала сковороду в Ліліт*
Лі: Ти, що реанувати почала?
*Ліліт почервоніла*
Ліліт: Не правда
Лі: По тобі видно
Ліліт: Отстань
*Максим лежить і не понімаю, що як би не Лілі з нього зробили б відбивні.
Ліліт: А, що йому можна спати з Діа, а мені ні.*Ліліт склала руки і надула щоки*
Діа: Він давно так не робив.
Ліліт: Лі, тебе це не дивує?
Лі: Та ні, хай, що хоче те і робить. Він мій брат
Ліліт: Брат?
Діа: Я тобі пізніше розкажу
Максим: А відбивна буде чи ні?
Лі: З тебе відбивну хотіли зробити
Максим: Ее, за що
Лі: О, дійшло тільки.
Ліліт: І чого ти з ним спав?
Максим: А, то ми часто дивились разом фільми і аніме, тому я часто з ним засинав.
Діа: Лі, можеш замовити замки з кодом?
Лі: На шафи в кухні?
Діа: Так
Ліліт: А, то щось Ліліт дуже любить ними битися.
Лі: Добре, я сьогодні замовлю.
Ліліт: ти ще довго там будеш лежати?
*Лілі взяла Ліліт за вухо*
Ліліт: ай- ай, за що
Лі: ну не знаю, не я ж сковорідкою розмахую, і ще дещо, ти чого в одній білизні виперлась?
Ліліт: ой
Лі: стоп, чи ти хотіла залізти до Діа в кровать?
*Ліліт знову почервоніла*
Ліліт: Я зрозуміла тебе
*Лілі потягнула Ліліт за вухо до неї в кімнату. Розказала те, що розказала Діа*
Ліліт: Ого, то ти моя сестра.
Лі: Одягайся давай
Ліліт: В мене проблема
Лі: Яка вже?
Ліліт: В мене не так багато одягу... Новий треба купити.
Лі: А в дома є?
Ліліт: Діа весь забрав
Лі: Я з тебе не перестаю дивуватися.
Лілі: Хіхі
Лі: Це не смішно. Надягай шорти і футболку, поснідаємо купимо тобі одягу. Ти взагалі дівчина?
Лілі: Я ангелочок
Лі: Ти диявол во плоті
*Ліліт одягнулась і вони спустилися на кухню до хлопців на годиннику була 8.05*
Ліліт: Мася, а ти чого так рано приїхав.
Максим: О, вбити вже не хоче
Ліліт: Вбити в любий настрій я можу.
*Діа забрав всі ножі і гострі предмети*
*всі засміялися*
Діа: з нею треба бути обережним. А то не знаєш, що від неї ожидать
Максим: не спалося мені тому і приїхав.
Діа: Сідайте за стіл, будемо їсти
*Вони сіли за стіл і почали їсти*
Максим: Що ви сьогодні будете робити?
Лі: Оцій мадам поїдемо одяг купувати. А то вона мене шокувала
Діа: як?
Ліліт: В неї одягу майже нема
Діа: я це теж замітив.
Максим: мабуть ходила в одній білизни або піжамі.
Ліліт: угу, а тут не дають так робити.
Максим: Я не проти, щоб ти ходила так.
Діа: Дати Ліліт сковороду?
Максим: Та я пошуткував.
Діа: Наступний раз думай, що кажеш, а то зі мною вони тебе не будуть чіпати -- стоїть мені відійти щитай тебе нема.
Ліліт: послухай Діа, він діло говорить.
Лі: Ліліт їж давай швидше, нам ще в магазини їхати.
Діа: Ти замовила те, що я просив
Лі: А точно щас
*Лілі почала шукати, заодно  замовила*
Лі: Все замовила, сьогодні у вечері вже буде.
Діа: Чудово, а то ще трохи і нас не стане.
Ліліт: Самі винні будете
*Лі взяла Ліліт за вухо*
Лі: щоб більше так не робила, Діа ще живий треба, а Максим по случаю
Ліліт: Та, добре відпусти мене, больно ж
Ліліт: а ви, що будете робити?
Діа: Та, ще не знаю
*Ліліт і Лі доїли все і пішли до машини*
Діа: Ти привіз?
Максим: Так, а що ти вже на цей раз придумав? Що кувати будеш?
*Діа дістав з карману листок, положив на стіл*
Максим: Ого, о це ти даєш.
Діа: Дааа, він класний має бути.
Максим: Коли ти встигаєш все це робити ? Ти, що робот?
Діа: Хто знає
*Дівчата поїхала до магазину.*
Діа: Вони поїхали, тягни матеріали, до мене в майстерню.
*Максим пішов до машини, дістав з неї ящик з різними матеріалами і приніс в майстерню до Діа*
Максим: Добре креслення, а форму коли ти вспів
Діа: та форма одна й та сама тільки я її постійно корегую.
*Діа дістав з ящика сталь і положив у чашу – яку поставив в піч*
Діа: Дивись – це дуже просто
*Почав редагувати руками форму для заливки*
Максим: З кожного разу я починаю сумніватися чи ти людина.
*Діа засміявся*
Діа: Та, хто його знає, може і не юдина.
Максим: Та походу так і є, бо те, що ти іноді робиш – мене дивує.
*Діа надягнув фартух, чоботи, рукавиці, маску, взяв спеціальний хват – почав діставати чашу зі сталю, наливає у форму.*
Максим: Ще й з першого разу.
Діа: Та, не так все ідеально, його ще треба шліфувати і пофарбувати
Максим: А це, що?
*Максим показав пальцем на кругле місце в мечі*
Діа: А це, ти пізніше узнаєш.
Максим: Ти як завжди.
Діа: Не все зразу.
*Діа взяв шліфувальну машинку і почав убирати не рівності і те, що не вийшло. В ітозі вийшов з одної сторони гостре лезо з іншої зроблене хвилями. Він взяв спеціальну тканину і обмотав нею держак *
Максим: То все таки, що сюди.
*Діа пішов в будинок і приніс Емблему з силою*
Максим: А, це що таке
Діа: Сімейна емблема.
*Діа взяв вставив емблему в руки.*
Максим: Фарбувати будеш?
Діа: Так, але пізніше.
Максим: А зараз, що будеш робити?
Діа: Потрібно зробити ложи для меча, щоб ним випадково не поранитися. Пішли дещо покажу.
*Вони вийшли на вулицю Діа поставив на пеньок колодко і одним махом розрубив пеньок і колодко, Максим був шокований.*
Максим: Дай я спробую
*Діа дає меч Максиму і меч падає з рук Максима*
Максим: Я його підняти не можу…
Діа: Дивно, він не такий важкий має бути.
Думки Діа: А це не з-за емблеми? Треба спробувати вийняти її.
*Діа вийняв емблему*
Максим: Та важкий він буде
*Максим піднімає меч і пробує розбити колодку, але нічого не виходить, Діа знову вставив емблему і спробував розбити і він її розбив.*
Максим: Що за чортівня, не знаю.
*Тим часом дівчата приїхали в магазин, зайшли в розділ одягу, Ліліт вибрали білизну і вони почали міряти юбки і плаття*
Лі: От скажи мені, чому яку ти не візьмеш юбку або плаття, то воно коротке?
Ліліт: Та, так
Лі: Що та так ? Звабити Діа хочеш?
Ліліт: Та, ніі, з чого ти так подумала?
Лі: Та видно яку ти білизну купила, і короткі плаття, юбки.
Ліліт: Ну я ж не ти, щоб носити довге.
*В Ліліт появилися дивні відчуття*
Ліліт: Лі нагнись треба дещо сказати
*Лілі нагнулась*
Лі: Що сталося ?
Ліліт: А ти не відчуваєш? У мене появилися відчуття, такі як були коли вперше приїхала.
Лі: І так далеко вони ?
Ліліт: Вони на початку магазину.
Лі: Значить ми, беремо розрахуємо і змиваємося звідси
Думки Лілі: Вона ж не звільняла свої сили – це що її свої сили зросли ? Походу їхні емблеми переповнилися.
*Вони розрахувалися і Лілі їх теж відчула.*
Лі: Я їх теж почала відчувати.
Думки Лілі: У мене то теж не повністю сили звільнені, но те, що вона змогла відчути їх далеко – це дивує.
*Вони спустилися і вийшли до машини*
Ліліт: Ми ж правильно зробили?
Лі: Як би – це не зробили, то боюся, що мене б засікли б.
Ліліт: А чого тільки тебе ?
Лі: Бо вашу силу ніхто не може відчути, поки вона запечатана.
*Вони поїхали додому, а тим часом Діа доробив ложі, дзвінок Лілі, вона взяла трубку.*
Лі: Ало
Невідомий голос: Добрий вечір, ми вам привезли ваш товар, до будинку.
Лі: А, добре – зачекайте мене я скоро буду.
*В Діа появилися якісь дивні відчуття*
Діа: пішли до входу в будинок в мене дивні відчуття.
Максим: Пішли.
*Діа взяв меч який тільки-що зробив, вони вийшли і побачили машину.*
Діа: Добрий вечір, а ви хто ?
Невідомий: Ми привезли вам, ваше замовлення, ми телефонували до замовниці вона сказала, що щас буде.
Діа: Добре
*Дівчата були на під’їзді до будинку*
Ліліт: Лі
Лі: Що?
Ліліт: Я відчуваю когось біля нашого будинку.
Лі: Знову? І хто ?
Ліліт: Не, знаю, но вони трохи відрізняються від тебе, інша енергетика від них.
*Вони приїхали до будинку і вийшли з машини*
Діа: Ось вони приїхали
Лі: Все добре ?
Діа: Ось вони привезли те, що ти замовляли
Лі: Ти дивився?.
Діа: Ні, подивишся?
*Діа сказав пошепки Максиму: Збігай в підвал по ті кинджали, що я попередній раз робив. Максим побіг в будинок. Діа дістав меч з лож*
Лі: щас подивлюся
*Лілі почала дивитися в машину і тут зненацька один із доставщиків дістає ніж і замахується на Лі, але Діа встигає відбити ножа, і Ліліт відскакує до Діа*
Невідомий: От блін. Ти знаєш хто вона така?
Діа: і хто вона ?
Невідомий: Вона демониця
Діа: А ви ангели ?
Невідомий: Правильно.
Діа: І яка у вас мета ?
Невідомий: Ми маємо її вбити.
*Максим приніс кинджали *
Максим: Я приніс
Діа: Кинь їх Лілі
*Максим кидає їх Лілі і вона їх ловить*
Лі: О, звідки вони в тебе
Діа: Пізніше розповім.
Невідомий: У вас є два варіанта, перший – ви здаєтесь, другий – ви помираєте.
Діа: Є третій, ви здохните
Ліліт: Може в заложники їх залишати ?
Діа: Думаю, що це --- дуже погана ідея.
Невідомий: Ви думаєте у вас вийде нас вбити ?
Діа: А ти сумніваєшся в цьому ?
*Вони дістали з під одежі кинджали *
Невідомий: А ти переконайся в цьому.
*Кінець 12 глави*