Гарячий напій із червоного вина з додаванням прянощів, поширений у період Різдва у Фінляндії, Швеції, Естонії та Латвії.
Напій з'явився у Швеції та Фінляндії в період пізнього Середньовіччя, коли у вино низької якості почали додавати корицю, кардамон, гвоздику й апельсинові скоринки. Згідно з переказами, шведський герцог Юхан III у різдвяний вечір 1562 року привіз до Або свою дружину, польську принцесу Катерину Ягеллонку, яка, щоб зігрітися, пила гаряче червоне вино з корицею. У XVI-XVII століттях вино, приправлене медом і прянощами, підігрівали і використовували як зігрівальний напій у холодну пору року. Первісна назва напою була "хіппокрас", а найменування "глег" напій отримав у Швеції наприкінці XVIII століття.
У середині XIX століття ціна на цукор стала доступною і для простого народу, у зв'язку з чим мед у приготуванні гльога замінили на цукор. У новій технології вино, змішане з прянощами, нагрівали в спеціальному казані, над яким у ситі поміщали цукрову голову, поливаючи її невеликою кількістю горілки. Під впливом тепла цукор прожарювався, танув і стікав у напій. Технологію приготування напою відображає шведське слово "glödga" ("розжарювати", "відпалювати"), внаслідок чого виходило гаряче вино ("glödgat vin").
