Крізь сльози й крізь сон
Стабільності я несу свій поклон.
Хоч із часток я зібран на мить,
З хаосу ладен свій образ зліпить.
Світ змінюється, плавиться, тліє,
Миттєвість у попіл усе перетліє.
А я, хоч і смертний, та впевнений в тім:
Слід свій залишу, немов вічний грім.
Хто я? Пророк чи безглуздий дивак?
Відверто скажу вам — всім тим, хто є враг:
Ціль — це зламати ваші бажання,
Не прагнувши — здобудете мир без вагання.
Забудьте всі мрії, що кликали вас,
І шлях ваш прямий стане видимий враз.
Лише те, що в фіналі у долі в руках,
Прийміть ви з усмішкою — не смерть є ваш враг.
