У 20 сторіччі двома основними протидіючими ідеологіями були лібералізм і соціалізм. Вони, декларуючи радикально протилежний підхід до розподілу матеріальних благ, по факту, обидві ставлять матеріальне вище за все.
Комуністи відверто демонструють своє принизливе відношення до всього духовного. Релігії, культура, традиції, все це не важливо. Цінність має лише матерія. Робітники та колгоспники. Заводи та фабрики.
Для лібералів духовне життя також неважливе. Будь-які релігійні обмеження здаються їм жахливими. Ліберали вихваляють культуру споживання. Вони обирають модні тенденції замість вічних цінностей.
Важливо пояснити:
Ідеалізм — напрям філософії, що стверджує: духовне, свідомість, ідея — первинне. Духовне породжує матеріальне. Ідеалізм — відданість ідеям, високим моральним цінностям.
Матеріалізм — протиставлення ідеалізму. Він стверджує, що буття, матеріальне породжує думку, ідею, дух. Матеріалізм — споживацтво, егоїзм.
Ми, як прихильники традиції, обираємо наш особистий шлях. Здоров'я та силу української нації повинен забезпечити підхід, коли головною цінністю нації є не матеріальні, а духовні, сімейні, релігійні цінності. При цьому ми залишаємося прихильникам капіталізму. Не через якесь поклоніння капіталу, а лиш тому, що капіталізм працює. Він є ефективним та може допомогти Україні розвивати свою економіку та підвищувати рівень життя населення.
Нам потрібен баланс. Коли ми не відмовляємося ні від духовного, ні від матеріального. Тоді ми отримаємо багату і здорову націю.
«Людина, з огляду нової етики,- це не якась абсолютна вартість, що її не можна порушувати, це існуючий факт із своїм окремим світом, зі своїми малими втіхами та смутками, що їх треба шанувати. Людина — це тимчасова потенційна сила, це сума безмежних можливостей, можливостей реалізації ідеї. Лише ідея, яка (єдина) визначає напрямок волі, має абсолютну вартість» — Дмитро Донцов
