Мені наснився сон. Я пізно ввечері поспішав додому. Постійно споглядав на свій годинник, перевіряючи скільки часу залишилося до початку комендантської години. По дорозі мені зустрілися незнайомий чоловік з жінкою. Незнайомець завзято розповідав їй про садовий комплекс в якому вони зараз знаходяться. Я трохи незграбно оминув їх та став підійматися світлими сходами комплексу. Я дивився собі під ноги, тому в певний момент помітив на одній зі сходинок комплект прикрас моєї матері. Це були сережки та каблучка оздоблені перлинами та дрібними фіанітами. Декілька секунд я мовчки споглядав на них, усвідомлюючи, що той незнайомий чоловік – мій батько. Я був впевнений, що він викинув прикраси моєї матері задля нових знайомств з жінками.
Я зняв рюкзак зі спини, почав збирати покинуті прикраси з відчуттям осаду на душі. Окрім цього, побачив батькову цигарку і ще декілька дрібних речей, які також поклав собі до рюкзака. Паралельно з тим, я став чути батьків голос, ніби він підійшов ближче зі спини та почав виправдовуватись. Не пам’ятаю, що саме він казав, але пам’ятаю, як відповів йому з легкою саркастичною інтонацією: “так, напевно, це дуже зручно”.
Мене здивувала концепція зради в цьому сюжеті. Складно передати всі почуття, що викликав сон. Не певен в тому, як саме тлумачити побачені образи та символи. Вигляд цих прикрас на сходинках, залишив по собі дуже яскраве враження, як й батьківська цигарка. Тримав їх у руці так само як тримав би у реальному житті. Неодмінно ще подумаю над цим.
