Інтерв’ю підготовлено спеціально для телеграм-каналу «Паляниця від Бужі».
Ми взяли інтерв’ю у менеджера спільноти та соціальних мереж (Німеччина, Австрія, Швейцарія) у CD PROJEKT RED — Раяна Скоу, також відомий під псевдонімом “Годрік”.
Раяне, привіт! Дякуємо, що знайшов час. Багато глядачів знають тебе як члена команди CDPR, але для частини спільноти ти й досі «один із нас» — людина, яка виросла разом зі спільнотою ГВИНТа. Почнімо з цього шляху.
Мене звати Раян, я Менеджер спільноти та соціальних мереж у CD PROJEKT RED і опікуюся німецькомовною спільнотою в регіоні DACH (Німеччина, Австрія, Швейцарія). Коли я почав працювати в RED у квітні 2020 року, я зосереджувався на менеджменті спільноти ГВИНТа, аж поки наприкінці 2023 року повністю не перейшов на інші напрями.
Від гравця до ком’юніті-менеджера. Як ти вперше дізнався про ГВИНТ? Що тебе привабило у грі та спільноті? Коли ти зрозумів, що хочеш стати частиною команди CDPR? Як відбувався перехід від гравця до представника розробника?
Я виріс у Кельні, Німеччина, тож змалку мав можливість відвідувати gamescom — найбільшу ігрову подію Європи. Щороку я з нетерпінням чекав, що ж нового з’явиться на моїй улюбленій виставці. А під час мого першого проходження Відьмак 3: Дикий Гін я поїхав на gamescom і побачив стенд ГВИНТа.
Хоча тоді основна увага публіки була прикута до тизер-трейлера Cyberpunk 2077, я помітив цей стенд і закохався в увагу до деталей, неймовірні ілюстрації та в те, що на стенді працювали справжні люди з RED — дуже привітні й відкриті. Там же я познайомився з косплеєркою Єннефер (AshCosplay), яка розповіла, що стрімить гру на Twitch, — так я вперше відкрив для себе цю платформу. Також була велика сцена, де проходили шоу-матчі та інші події. Уже тоді я сказав другові: «Наступного року я буду на цій сцені», фактично сформулювавши свою мету — стати частиною цього захопливого проєкту.
Далі були два-три роки насолоди однією з найкращих ігрових спільнот. Дуже багато людей любили грати й дивитися ГВИНТ, але контенту створювали не так багато — і це дало новим креаторам, таким як я, чудову можливість зібрати власну аудиторію. Я досі пам’ятаю перший рейд від великого стрімера в пікові години, коли на мій стрім прийшло майже 1000 глядачів. Я не міг заснути кілька годин від захвату. Те саме відчуття драйву я пережив, коли приєднався до успішної кіберспортивної команди Team Aretuza як творець контенту, а потім — коли поїхав до Варшави й познайомився з розробниками ГВИНТа, за власний кошт знімаючи закулісний документальний фільм про кіберспортивне виробництво.
Я часто згадую той момент на gamescom. Мені було б достатньо бути на сцені як гравець чи творець контенту, але вже тоді я мріяв приєднатися до команди, яка відповідала за цей великий проєкт і створювала масштабні світи, пригоди й емоції. Тож коли CD PROJEKT RED у 2019 році відкрили вакансію — саме тоді, коли я завершив навчання, — я одразу подав заявку. Я не вірив, що маю шанси, але пройшов увесь відбір і дізнався, що мене беруть. Я не міг повірити в це. Це була мрія, що збулася. Звісно, багато чого змінилося: мені довелося залишити стару кіберспортивну команду й по-іншому взаємодіяти зі спільнотою, адже тепер я представляв компанію. Але міцні стосунки, які я вибудував заздалегідь, дуже допомогли на старті.
Робота зі спільнотою… Як за останні роки змінилася робота ком’юніті-менеджера?
Останнім часом люди все більше прагнуть офлайн-досвіду. Після глобальної пандемії знову стало можливим зустрічатися наживо, і здається, що прагнення до живого спілкування лише зростає. Водночас онлайн-спільноти, звісно, залишаються надзвичайно важливими, а люди шукають глибших емоційних зв’язків і в онлайні. Це означає, що побудова спільноти сьогодні важливіша, ніж будь-коли, якщо ви хочете мати справжній зв’язок зі своєю аудиторією.
Чи є момент у спілкуванні з гравцями, який ти особливо запам’ятав — той, що надихнув або змусив переосмислити підхід?
Працюючи над ГВИНТом, я навчився дуже багато чому про ком’юніті менеджмент. Саме тут я опанував усе — від абсолютних основ до унікального розуміння лайв-сервісних ігор і спільнот. Але головне, про що я завжди пам’ятаю, — що означають гра і спільнота для її учасників. Мені пощастило знати це відчуття ще з часів, коли я сам був частиною ком’юніті, і я ніколи цього не забуду. Чи працюю я над конкурсом косплею для Cyberpunk 2077, чи над ювілейною вечіркою Відьмак 3: Дикий Гін — я пам’ятаю, що ці ігри значать для людей і який вплив моя робота може мати на їхні спогади та досвід. Працювати з такими пристрасними спільнотами — велика честь, і я ніколи не сприйматиму це як належне. Конкретного одного моменту немає, але кожна жива зустріч — на івентах у Європі чи пізні нічні розмови в готельному лобі про ГВИНТ — запам’ятовуються саме своєю пристрастю.
Який турнір запам’ятався найбільше?
Ймовірно, Challenger #5. Він відбувся у вересні 2019 року — менш ніж за рік до мого працевлаштування. Там я вперше познайомився з багатьма членами спільноти ГВИНТа та співробітниками CD PROJEKT RED, записуючи інтерв’ю й закулісні матеріали. Зрештою відео було готове, і хоча, озираючись назад, я страшенно крінжую з «маленького Раяна», я пишаюся тим, що ми з моїм напарником Lotharie змогли зробити. Його досі можна подивитися на YouTube. Окрім цього, я дуже ціную всі турніри, які ми продюсували з офісу: перший спільний хостинг з Павлом Бужею, івенти з кумедними відео-вікторинами про гравців, а також фінальний турнір, де кастери знову працювали з офісу.
Чи вболівав ти за конкретного гравця?
Було багато моментів, коли я вболівав за якогось конкретного гравця. Часто — за гравців, які не були відомими до того, бо хто ж не любить разючі історії успіху? Але незалежно від результату я завжди радів за переможця — кожен учасник доклав величезних зусиль.
Твої з Павлом Бужею костюми на Masters справжні витвори мистецтва. Ви обирали їх самі? Чи у ГВИНТа була своя команда стилістів?
Я думаю, раніше для офлайн-івентів працював зовнішній стиліст, але з мого приходу наш івент-відділ пропонує образи, а ми лише затверджуємо їхні чудові ідеї.
Чи можеш ти розповісти нам про кумедний або сумний закулісний момент, який не потрапив у запис?
Немає одного конкретного, але за лаштунками сталося безліч чудових моментів. Насправді, коли працюєш із такими надихаючими людьми, як команда ГВИНТа, це трапляється постійно. Є один особливий випадок з поїздки разом із Бужею, який я ніколи не забуду — і добре, що його не записали!
Як це працювати з Павлом Бужею?
Працювати з ним — справжнє щастя. Я не міг побажати кращого керівника для входу в дикий світ відеоігрової індустрії. Він неймовірно добрий, підтримуючий і дуже позитивний. Від самого початку він створив для мене безпечний простір для зростання, навчив, що важливо у взаємодії зі спільнотою, і як справлятися з роботою, яка інколи може здаватися перевантаженою. Як ветеран ГВИНТа, він щедро ділився зі мною увагою, запрошував мене в кадр під час кіберспортивних подій і допоміг стати на цей захопливий шлях.
Які у тебе хоббі? Тобі подобається подорожувати? Якій кухні ти віддаєш перевагу?
Мене захоплюють усі види медіа. Я люблю фільми, музику, книги — так само, як і ігри, — за їхню здатність викликати емоції і ділитись ними з іншими людьми. Розповідати історії та створювати справжні почуття — це неймовірно і потужно. Серед улюблених фільмів: трилогія «Володар перснів», «Спогади про вбивство» і «Портрет дівчини у вогні». Я також люблю подорожувати, знайомитися з новими людьми й культурами та бачити, наскільки різноманітний і чудовий наш світ. Улюблена кухня — італійська: пасту й піцу важко перевершити. Але корейська — на почесному другому місці: бі́бімбап і все з гочуджаном — неймовірне. А ще я маю слабинку до бургерів.
Що ти відчував, коли дізнався про завершення підтримки ГВИНТа
ГВИНТ і досі працює та підтримується спільнотою, але так — це було дуже емоційно. Я розумів, що для мене закривається цілий розділ. І не просто будь-який, а той, що дав старт усьому цьому шляху. Водночас усі хороші речі колись завершуються, і мене надихнуло те, що команда знайшла спосіб передати гру спільноті — я не бачив нічого подібного в індустрії раніше.
Як ти ставишся до того, що деякі колекційні карткові ігри називають себе «новим ГВИНТом» під час запуску?
Чесно кажучи, я сам із таким не стикався, але, на мою думку, це лише означає, що ГВИНТ багато значить для людей. Якщо на нього посилаються інші — це, без сумніву, комплімент.
Як ти оцінюєш стан ГВИНТа через два роки після завершення активної підтримки?
Що мене справді приємно дивує і підтверджує з точки зору розробника важливість вкладеної в Раду Балансу роботи — це те, наскільки стабільною залишається база гравців із кінця 2023 року. За ці два роки багато людей грали в ГВИНТ, і за статистикою Steam добре видно, наскільки стабільною лишається аудиторія. Простіше кажучи: коли заходиш у гру й шукаєш матч, чекати доводиться лише кілька секунд, і ти розумієш, що навколо багато однодумців, які хочуть насолодитись партією у ГВИНТ. Reddit та інші форуми показують, що нові гравці й досі відкривають для себе гру і отримують від неї задоволення. Щодо рпди балансу й стану мети: від активних гравців я чую про велику кількість життєздатних архетипів і стилів гри — саме на це ми й сподівалися як розробники. Для мене це доказ, що додаткові зусилля в останній рік розробки були варті того.
Як команда ставиться до того, що спільнота продовжує жити — турніри, фан-контент, моди (сорочки карт)?
Це зовсім не дивує — і це найкраще відчуття. Це лише підтверджує мою віру в те, що спільнота ГВИНТа була й залишається особливою. Її пристрасть не має рівних, і я дуже радий, що люди й далі єднаються навколо спільної любові та роблять свій внесок.
Запитання від спільноти
Цікаво дізнатись: скільки колишніх розробників стежать за Радою Балансу?
Більшість дизайнерів, з якими я досі на зв’язку, час від часу слідкують за Радою Балансу і перевіряють. Для них так само цікаво спостерігати, як це розвивається.
Як ти ставишся до змін балансу, особливо до карт, що «гойдаються» вже понад рік — на кшталт Сержант «Наузікаа» чи Пан Прибій?
Кожну зміну можна аналізувати дуже глибоко. Зрештою, це певний соціальний експеримент — демократичне відображення бажаних змін і сприйняття балансу. Простими словами, це показує, наскільки складним є балансування гри.
Чи реально інтегрувати поточний ГВИНТ у Відьмак 4? де гравець починає грати, наприклад, з власником таверни і потім гра переносить гравця на сервер ГВИНТа, де він грає з реальною людиною з колодою схожою по силі?
Як би я не любив говорити про ГВИНТ, я нічого, на жаль, не можу коментувати про Відьмака 4!
Чи бачиш майбутнє для нового ГВИНТа від No Loading Games як конкурентної ККГ на кшталт MTG з повною синхронізацією офлайн і онлайн?
Фізична версія ГВИНТа від No Loading Games — надзвичайно цікава для фанатів. Вона відтворює ГВИНТа із Відьмака 3, водночас роблячи необхідні зміни для кращого мультиплеєрного балансу. Але вона не створювалася для онлайн-гри.
Розкажи про референс у карті Мадам Маркіза Ідилія.
Традиція додавати співробітників ГВИНТа в ілюстрації карт існує давно, тож можливість «увіковічнитися» в улюбленій грі мене дуже тішила. Під час роботи над останнім набором мені сказали, що я можу з’явитися в арті Мадам Маркіза Ідилія. Але після обговорення кількох варіантів команда вирішила залишити арт лише з жінками. Як компроміс художниця Рената Мровіньска запропонувала додати мене у вигляді оголошення «Розшукується» на стіні. Я, звісно, погодився й надіслав кілька фото, де намагався виглядати якомога суворіше. У фінальній версії постер прихований, але його видно в преміум-версії карти. Не дуже помітно, але я таки став частиною улюбленого всесвіту. Наскільки знаю, текст на постері такий: «Раян Скоу вкрав мою колоду для ГВИНТа»
Улюблена карта у ГВИНТі?
Моя улюблена фракція — Скелліге, а улюблена карта — Ульфгедінн.
Найпам’ятніший матч?
Ймовірно, той, де Pajabol убив власного дракона. Здається, це був Кельтулліс.
Одна порада для тих, хто сумує за ГВИНТом?
Якщо сумуєш за ГВИНТом — просто зіграй у ГВИНТ! Він тут, поруч, і такий самий хороший, як в той день, коли ти вийшов з нього. А якщо все одно бракує — можливо, ти сумуєш за спільнотою. Для мене ГВИНТ завжди був про людей, з якими ми потоваришували завдяки спільній дорозі (так, кліше, але це правда). Я досі спілкуюся з людьми, з якими познайомився через ГВИНТ понад вісім років тому, і впевнений: старі друзі з ГВИНТа будуть раді почутися, якщо ти вирішиш написати.
