Історія Cirque du Soleil: від вуличних артистів до світового шоу

Відомий цирк Дю Солей виник завдяки мрії канадця Гі Лаліберте. Цирк, який став еталоном жанрового шоу та створив унікальну нішу, в якому нікому не має рівних. Історія цирку, це історія Гі Лаліберте — вуличного музиканта, який покинув коледж, переконаного філантропа, першого канадського космічного туриста, який заплатив «Роскосмосу» $35 млн, за що звичайно ми йому не вдячні, але притому, що він перевернув нашу уяву про циркове мистецтво.

Невпевнений СТАРТ

Гі Лаліберте народився 2 вересня 1959 року в місті Квебек однойменної франкомовної провінції на сході Канади в сім'ї медсестри та менеджера зв'язків із громадськістю в компанії виробника алюмінію. Батьки Лаліберте були типовими представниками середнього класу. Нестачі в грошах батьки Гі не відчували, тому несвідомо своїм способом життя та симпатією до видовищних уявлень прищеплювали синові з юних літ любов до виконавського мистецтва.
У середній школі він почав створювати власні творчі номери та організовувати вистави, освоїв гру на акордеоні та гармоніці. Батьки очікували, що син стане лікарем чи юристом. Тому, коли він заявив, що не збирається вступати до коледжу, а має намір стати артистом, батьки довго відмовляли його від цієї ідеї. На вимогу батьків у 1975 році він все ж таки вступив до одного з юридичних коледжів Квебеку, проте незабаром кинув навчання, віддавши перевагу сфері вуличних розваг.

Деякий час Гі Лаліберте працював на вулицях міста як артист-одинак, виконуючи музику та жонглюючи, але через пару місяців був помічений колегами і прийнятий у трупу «бродячих артистів». Проте старт не склався. Якийсь час Гі жив у Європі, перебиваючись випадковими заробітками, але грошей не вистачало. Не отримавши ні доходу, ні визнання. Але після недовготривалої роботи на гідро-електростанції, Лаліберте приєднався до трупи ходулістів, якою керував його канадський колега, вуличний артист Жіль Сте-Круа. Відомо, що Лаліберте три роки поспіль, з 1979 проводив зими на Гаваях. За офіційною легендою, саме там завдяки гавайському сонцю, йому вперше прийшла в голову думка про створення масштабного шоу — Cirque du Soleil («Цирк Сонця»).

На шляху до створення цирку

У 1982 році Лаліберте і Сте-Круа проводять свій перший по-справжньому великий захід - карнавал циркового мистецтва La Fête Foraine в провінції Бе-Сен-Поль. Ярмарок приваблював вуличних артистів з усієї Канади та США і миттєво став дуже популярним. Карнавал, що проводився протягом трьох років поспіль, зазвичай закінчувався масштабним шоу, яке збирало всі найкращі номери на одній сцені і у нього народилася ідея гастрольного «цирку без тварин».

Щоб справити враження на уряд, у 1984 році Лаліберте пройшов на ходулях 56 миль до Квебеку. Трюк спрацював, на нього звернули увагу та дали можливість створити кочовий цирк. Так Лаліберте отримав свій перший контракт від уряду: влада провінції Квебек виплачує трупі близько 1,5 млн. канадських доларів на організацію святкування 450-ї річниці відкриття Канади Жаком Картьє. Лаліберте вирішив повести шоу в турне по всій провінції, даючи людям можливість зазирнути в майбутнє циркового мистецтва, розмірковуючи над історією своєї нації. Це мандрівне шоу запропонувало унікальний погляд на циркове мистецтво: щоб виділитися та запам'ятатися глядачам, він вирішив використати три компоненти: екстравагантні костюми, незвичайне освітлення та оригінальну музику. Також замість різних номерів та пауз між виступами, типовими для класичного цирку, Лаліберте об'єднав виставу наскрізним сюжетом та прибрав навіть мінімальні проміжки між виступами. Під синьо-жовтим дахом намету, який згодом став товарним знаком цирку, містилося 800 глядачів. Для Лаліберта це було ще одним кроком у бік мрії. Лаліберте назвав цю нову мобільну трупу Cirque du Soleil, оскільки, за його власними словами, «Сонце символізує молодість, енергію та силу». Підходяще ім'я, коли сонце Cirque du Soleil зійшло вперше. На той час йому було лише 24 роки.

Взлет до успіху та визнання

1985 року трупа Лаліберте вперше виступила за межами Квебеку, провівши шоу в сусідній провінції Онтаріо. Позитивний відгук глядачів спонукав Гі почати виводити Cirque du Soleil за межі Квебеку. Поступово цирк став брати участь у різноманітних фестивалях та конкурсах, звідки регулярно привозив призові місця. Однак Лаліберте розумів, якщо він хоче досягти серйозного успіху, йому необхідно вийти за межі Канади, щоб мати можливість виступати взимку.
Наступним поштовхом стало запрошення на Фестиваль мистецтв у Лос-Анджелесі. Артист погодився приїхати до США, але за однієї умови — його цирк мав виступати на відкритті заходу. На виступ артист запросив голлівудських зірок Арнольда Шварценеггера, Сільвестра Сталонне та інших.

Ставка була на те, що якщо цирк сподобається таким впливовим людям, то вони зможуть вирушити в тур США, а якщо ні — Лаліберете обіцяв продати все, що в нього було, і відправити трупу додому. Шоу було помічено американською кінокомпанією Columbia Pictures, яка виступила з пропозицією створити фільм про шоу Лаліберта. Особисто він не дозволив компанії укласти контракт, його дуже збентежили обмеження та нав'язливі побажання, на яких наполягав кіногігант. Наступного року цирк почав виступати у Санта-Моніці та Нью-Йорку — головних точках, куди всі їхали за розвагами. Ці шоу принесли мільйони доларів. Бізнес зростав на очах, перетворюючись із маленької сімейної компанії на бренд середнього рівня з міжнародною популярністю. Дю Солей запросили виступити на Олімпіаді-88 у Калгарі. На цей час Лаліберте вже розробив свою систему масштабування — одночасних гастролей кількох труп з однією і тією ж програмою і зупинялися у містах приблизно чотири-п'ять тижнів.

Наступною вершиною, у 1991 році яку мав намір підкорити Лаліберте, була Європа. Дю Солей розпочав тур із шоу в Лондоні та Парижі. Європа прихильно прийняла новий вигляд цирку, тому Лаліберте спокійно зайнявся підготовкою гастролей Азією. Відправною точкою стала подорож до Японії. Він зміг переконати одну з канадських телекомпаній спонсорувати тур Cirque du Soleil країнами Азії на $40 млн.

Після одного такого шоу до Лаліберта підійшов продюсер із Лас-Вегаса. На той момент це була територія казино — ніяких розваг там не було. За виставами люди їхали до Нью-Йорка та Лондона. Але продюсери хотіли це змінити та залучити до Лас-Вегасу не лише любителів азартних ігор. Угода була укладена з готельним власником казино Стів Вінн — Mirage Resorts. Першого року цирк провів там 480 шоу Mystere із залами, заповненими на 92%. То справді був грандіозний успіх. Завдяки успіху Mystere Дю Солей стало найпопулярнішим шоу у Лас-Вегасі. Лаліберте зберіг за собою право повного творчого контролю всіх вистав, але підписав договір, що шоу можна побачити лише у цьому місці. Цю виставу й досі можна побачити в Лас-Вегасі.

Зрозумівши, що знайшов золоту жилу, 1994 року власник казино побудував цілу будівлю для Cirque du Soleil, інвестувавши в неї близько $20 млн. Це допомогло шоу Лаліберте остаточно стабілізувати фінансове становище свого проекту. Шоу у Лас-Вегасі стали основним та стійким джерелом доходу. Cirque du Soleil також отримував значну суму від продажу Мерчу під час своїх виступів. Завдяки успіху Mystere Cirque du Soleil стали найспекотнішим та найпопулярнішим шоу у Вегасі.

ЗАКРІПЛЕННЯ УСПІХУ

У 1995 році Cirque du Soleil відкрила свою першу європейську штаб-квартиру в Амстердамі та розпочала масштабне європейське турне з новим шоу Saltimbanco. Наступною постановкою в 1994 стала легендарна Alegria, яка показувалася по всій Європі більше двох років. У цей час прибуток Cirque du Soleil, за даними The New York Times, збільшився в рази: з $30 млн у 94-му до $110 млн 1996-го.

1997 року той самий власник казино Стів Вінн побудував цілий театр у Лас-Вегасі, витративши на нього ще близько $60 млн. The Walt Disney Company також звела ще один стаціонарний театр для розміщення Cirque du Soleil у центрі розваг Walt Disney World у Каліфорнії. У тому ж році в Монреалі було організовано репетиційну базу, яка і зараз служить штаб-квартирою компанії.

У жовтні 1998 року в Лас-Вегасі світло побачило нове шоу під назвою «O» . Ця постановка увійшла в історію як одне з перших повноформатних шоу, що проводяться у воді — під час вистави артисти, танцюристи та акробати виступали біля гігантського басейну об'ємом 5,5 тисячі кубометрів, спеціально зведеного для Cirque du Soleil. Вартість виробництва шоу склала колосальні $90 млн, а вартість квитків сягала $100.

На початку 2000-х Cirque du Soleil перейшов на повністю автономний режим роботи: у монреальській штаб-квартирі було запущено власне виробництво костюмів і реквізиту для всіх 12 труп цирку, що існували на той момент. Нові стаціонарні театри подібні до сцен Вінна в Лас-Вегасі зводяться міжнародними інвесторами в Європі та Азії, річний виторг досягає $1 млрд. Команда Гі Лаліберте ж продовжує випускати одну сенсаційну постановку за іншою, створюючи колаборації з легендарними брендами, артистами та кінематографічними командами , присвячені творчості та особистості Майкла Джексона, Ліонеля Мессі, The Beatles та багатьох інших.

Цирк Дю Солей в наші дні

Зараз у трупах цирку працює близько п'яти тисяч людей майже із 60 країн світу, важко уявити, що колись Дю Солей налічував лише 20 виконавців. Незважаючи на канадське походження, офіційна мова вистав — англійська, при цьому артисти розмовляють 25 різними мовами. Щоб перевезти шоу, цирку потрібно від 50 до 75 вантажівок. На встановлення всього обладнання для деяких вистав потрібно більше тижня. Вже багато років тому цирк вирішив перейти на повне самообслуговування. Близько 300 дизайнерів та майстрів з пошиття одягу працюють над створенням власних костюмів у штаб-квартирі Дю Солей у Монреалі. Виконавців ретельно вимірюють з голови до ніг та шиють кожне вбрання строго під конкретного артиста. До того ж у шоу немає двох однакових костюмів.
Також усі артисти проходять процедуру зняття гіпсового відбитка голови, далі бюсти позначаються та зберігаються на спеціальному складі. Під кожного виконавця розробляється набір головних уборів, підбирається грим, при потребі виготовляються маски. Зберігається це в Монреалі, тому якщо на гастролях артист ушкоджує якусь деталь, у Канаді швидко робиться дублікат.

Крім того, артистів годують кухарі, які подорожують разом із ними по всьому світу. На майданчику завжди присутні фізіотерапевти, масажисти та вчителі з пілатесу. За контрактом багато артистів можуть гастролювати зі своїми сім'ями.

Незважаючи на запаморочливі трюки, цирк упевнений у безпеці виконавців, тому номери виконуються без страховки, а артисти практично ніколи не мають дублерів. Коли колектив приходить новий виконавець, решта членів трупи займаються його підготовкою, допомагаючи йому освоїти трюки. Цирк має власні тренувальні бази для відпрацювання номерів і трюків, вони вважаються унікальними і не мають аналогів у світі. Частою практикою останніх років стало запрошувати до себе на роботу олімпійських чемпіонів та призерів із гімнастики після завершення їхньої спортивної кар'єри. Також представники Дю Солей нерідко звуть до себе артистів, яких помічають у телевізійних виступах, на змаганнях чи різних шоу.

Справи йшли успішно, але неймовірний масштаб бізнесу спонукав до великих змін. 20 квітня 2015 року Гі Лаліберте продав Cirque du Soleil: компанія офіційно перебуває в руках іноземних інвестфондів. За інформацією Radio-Сanada, за підсумками операції 60% акцій компанії було продано американському фонду TPG Capital, 20% викупив китайський фонд Fosun, ще 10% придбав інвестфонд Квебеку Caisse de depot та Place du Québec. 10% Лаліберте зберіг у себе разом із правом брати участь у стратегічному та мистецькому плануванні діяльності компанії. Передача акцій міжнародним фондам стала кульмінацією процесу, який він запустив ще в 2006 році, коли Cirque du Soleil почав активно зростати за кордоном. Нові партнери дозволяють його цирку продовжувати зростання, диверсифікувати та активно розвивати нові ринки. Він пояснив, що ніколи не збирався залишати бізнес у спадок своїм п'ятьом дітям, а TPG Capital зможе гарантувати найкраще майбутнє для Cirque du Soleil. Нині 59-річний бізнесмен — непостійний гість у публічному просторі. Відомо, що нині Лаліберте займається приватними інвестиціями і мало втручається у справи цирку, а Cirque du Soleil продовжує представляти шоу-програми по всьому світу. На даний момент під цим брендом на п'яти континентах працюють 20 шоу, а прибутки компанії не розкриваються.