Фензин «ШУМ»: історія та концепція
Історія створення літературно-музичного фензину «ШУМ» сягає 2008 року у Львові. Його перший номер (січень 2008) вийшов у форматі чорново-білого журналу з кольоровою обкладинкою, обсягом 68 сторінок та додатком – DVD-диском. Головним редактором і засновником був поет та публіцист Андрій Откаленко (псевдо Silver Anxell). Видання було самвидавним, поширювалося через мережу фанатів і концерти, як це характерно для DIY-культури: українські фензини друкувалися власними силами фанів (на друкарських машинках, через ксерокопії), невеликим тиражем (зазвичай 5–300 примірників) та мали значний вплив на андеграундне середовище. У 2008–2010 рр. вийшло понад десять випусків «ШУМу» (сім номерів у 2008‑му, по одному в 2009–2010 рр.
Зміст основних випусків (2008–2010)
ШУМ №1 (2008)
Перший випуск фензину започаткував музично-літературну платформу для обговорення незалежної культури. У ньому з’явилися інтерв’ю з Joy Division та HellStreet, аналітична стаття «Industrial and Punk (Pro and Contra)», тексти Silver Anxell та добірка поезії з постіндустріальною тематикою.
Номер було доповнено DVD-диском з музичними матеріалами, відео та додатковими текстами.
Загальний обсяг — 68 сторінок.
Основна тематика — індустріальна естетика, панк-філософія, пошуки сенсу мистецтва у добу технокультури.
ШУМ №2 (2008)
Випуск присвячено пам’яті Егора Лєтова (гурт «Гражданская Оборона»), що стало символічним жестом підтримки панк-спадщини й опору системі.
У номері — інтерв’ю з гуртом FireHead, тексти проекту Surgical Penis Klinik, добірка поезії та прози українських і російських авторів андеґраундного кола.
Тематика випуску — протест, пострадянський контекст, етична й естетична незалежність митця.
Цей номер закріпив фензин як платформу для вільного культурного висловлення.
ШУМ №3 (2008)
Особливо показовий у контексті еволюції фензину. Тут поряд з аналітикою і музичними матеріалами розміщено вірші Данила Плахова — співзасновника фензину «ФонтарЪ» та проєкту DIYclab (DIY Creative Lab), присвяченого андеграундній поезії та незалежній культурі. (Водночас журнал співпрацював із Арсеном Кривенком, також причетним до «ФонтарЪ» і DIYclab, що створювало горизонтальну мережу незалежних авторів із Києва, Харкова, Полтави, Дніпра та Львова.)
У змісті — інтерв’ю з Cocteau Twins і Evidence, стаття «Хард-рок. Истоки. Развитие. Сущность», поезія Silver Anxell і Георга Тіньового.
Тематика — зв’язок літератури й музики, філософія звуку, етика творчої свободи.
ШУМ №4 (2008)
Музично-історичний випуск, що фокусується на класичному рокі та його філософських вимірах.
Матеріали присвячені гуртам The Beatles, Led Zeppelin, Deep Purple, Scorpions; поряд — філософські тексти, роздуми про міфологію звуку, та поезія Silver Anxell.
Номер демонструє перехід «ШУМу» від радикального андеґраунду до рефлексії над історією культури та її тяглістю.
Візуальна складова — колажі, графіка, артфото у стилі постгранжу.
ШУМ №5 (2008)
Заключний випуск фензину, що підсумував трирічний період діяльності.
У ньому зібрано статті про Metallica, Patti Smith, цикл поезій «Грязные симфонии», тексти про андеґраунд початку 2000-х, рецензії, літературні есеї та соціально-культурні замітки.
Цей номер завершує історію «ШУМу» як одного з найяскравіших прикладів українського літературно-музичного самвидаву постіндустріальної епохи.
Тематично — це роздуми про роль митця в добу цифрових трансформацій і кінець ери «паперового» фензину.
ШУМ №6 (2008)
Зміст охоплює широкий спектр тем — від інтерв’ю з Mekong Delta і Das Ich до статей про постіндустріал, біографії Хорхе Луїса Борхеса, аналізу творчості Nine Inch Nails та Paprika Korps.
У номері поєднано музичну критику, коротку прозу, поезію (зокрема Каті Луганської, Юлі Смаль, Даріне Софіне).
Наявна рубрика «Підгорецький замок» і матеріали з історії архітектури, що демонструють філософський інтерес до простору.
Загалом — найнасиченіший за змістом випуск, що поєднав літературу, містику й культурологію.
ШУМ №7 (2008)
Тематично номер балансує між рок-критикою, альтернативною поезією та експериментальною прозою.
У центрі — аналітика Laibach, Thin Lizzy, Телевизор, Van Der Graaf Generator, а також розповіді та поезія Юлі Смаль, Каті Луганської, Марини Крохіної і Максима Савчука.
Присутні тексти про Хотинську фортецю, фемінізм, філософські роздуми.
Змістовно цей випуск фіксує широку естетичну палітру та поєднує музику, історію, поезію і соціальну критику.
ШУМ №8 (2009)
Випуск, що репрезентує внутрішню зрілість видання.
Основні матеріали: Silver Anxell — «Графоманія», аналітика про Amon Düül, тексти Кошки Сашки та Олега Смирнова, легенди про вовків і замки Волині, поезія Оксани Настас, проза Котика Романа та Мар’яни Невиліковної.
Зміст балансує між урбаністичною лірикою, міфологічними алюзіями й соціальною сатирою.
Помітне зростання рівня авторської присутності та стилістичної різноманітності.
ШУМ №9 (2008)
Номер містить огляди Therion, Dead Can Dance, Lamia Culta, Collection d’Arnell-Andréa, Big Black, Pigface, а також есе про французьку сцену.
Окрема рубрика присвячена замкам Львівщини (Старе Село).
У літературній частині — поезія Рокси, Юлі Смаль, Молодожені Олени, Георга Тіньового, Лілії Габрієль, Вікторії Листопадської та інших.
Тематика: історія, міф, фемінізм, самотність, апокаліптична образність.
ШУМ №10 (2010)
Фінальний номер серії (паралельно з №5) — концентрований огляд музичного та літературного андеґраунду кінця 2000-х.
Матеріали: Faith No More, Scorn, Sparks, Big in Japan, Adam and the Ants, Pedro Almodóvar, а також поезія Рокси, Світлани Васильченко, Ірини Дементьєвої й Степана Карачка.
Наявна рубрика «Літературне читання» — анонс реальної події, організованої редакцією фензину у Шевченківському гаю (Львів, 8 жовтня 2011 року).
Цей номер символічно завершив історію «ШУМу» як живої спільноти незалежної культури.
Загалом формат видання був скоріше літературним, ніж чисто музичним.
Ідеологія фензину
Вже в «Первому слові» було чітко проголошено ідеологічний курс «ШУМу». Редакція акцентувала увагу на добровільності, відкритості та непропаганді: як записано в журналі, «в цьому журналі ніколи не буде ні політики, ні попси, ні цензури, ні розпалення ворожнечі між людьми з різними уподобаннями та ідеалами». Такий відмовний принцип підкреслює дистанцію від офіційної та комерційної культури. Водночас свобода самовираження й багатство ідей вважалися перевагою: «Ми назвали свій журнал “ШУМ”, адже шум є візитівкою епохи, де сам шум задає інформаційні потоки, абсолютно різних напрямків та характеру. Як і в шумі, в нашому журналі Ви знайдете найрізноманітніші статті, твори, поезії, мистецтво різних стилів та напрямків». Тут слово «шум» виступає метафорою культурного плюралізму: фензин прагне вмістити всі можливі голоси андеґраунду без жодних цензурних обмежень. Оголошена «відкритість до всіх авторів» означала, що кожен охочий міг надати свої тексти: «Ми готові надати можливість публікувати свої роботи у журналі кожному, хто хоче цього…» (з редакційної статті). Таким чином ідея видання – не просувати певну ідеологію, а створити майданчик для самовираження місцевих активістів, музикантів і митецьких «шумахерів».
Унікальність «ШУМу»
Фензин «ШУМ» був одним із перших українських видань, які зробили головним акцент саме на літературному жанрі в межах панк-онтології, а не лише на музичній частині сцени. На відміну від багатьох традиційних зінів, що більше висвітлювали концерти й релізи, «ШУМ» спеціалізувався на художніх текстах – поезії, прозаї, колажній та концептуальній графіці. Саме така спрямованість підкреслювалася назвою: шум як «культурний гул» епохи, а також засобами оформлення з таким жартівливо-тривожним стилем, що й самоіронічним слоганом «Шум у ваші голови». Фензин став першою українською спробою узгодити панк-літературу з концепцією DIY-видання.
Андрій Откаленко (Silver Anxell): ідеолог і автор
Ключовою фігурою «ШУМу» є Андрій Откаленко – поет, публіцист та громадський активіст, більш відомий під творчим псевдонімом Silver Anxell. Як свідчить одна з біографічних довідок, Silver Anxell – це львівський поет, “один із засновників та інструкторів спортивно-історичного клубу ‘Триглав’” і член старої рок-н-рольної школи. Відтак, його діяльність виходить за межі суто літератури: він організовував історичні фехтування, брав участь у метал- та панк-сцені Львова, та був одним із найактивніших промоутерів альтернативної культури міста. Саме Silver був головним ідеологом «ШУМу». Більшість матеріалів фензину – поетичні чи есеїстичні твори Silver Anxella, або ж тексти його спільників, тому наратив видання відображає його творчий пошук. Для прикладу, уривки поезії з його збірок («Алaрм! Фак єм алл!») поєднують сарказм і лірику; один із таких віршів починався рядками «Вот и оно, окно – во тёмный мир твоих грёз…», демонструючи загалом спрямування «ШУМу» — уявну «революцію за допомогою слова».
Контекст DIY і самвидаву 2000-х
Незважаючи на невеликий наклад, «ШУМ» став помітним явищем локальної культури. Він не лише акумулював тексти субкультури, але й виходив за рамки друкованого формату. Зокрема, випуски «ШУМу» супроводжувалися лайв-презентаціями та читаннями, де музиканти та автори читали свої тексти наживо. В одному з таких заходів (наприклад, згадуються літературні читання 8 жовтня 2011 року у музеї під відкритим небом «Шевченківський гай» у Львові) прозвучали твори із фензину та аналогічні тексти з іншої андеграундної моди. Також, як вказують оглядачі, видання «ШУМ» трактується як «мистецький жест»: перший випуск навіть експонували на виставках, присвячених DIY-культурі. Це підкреслює нестандартний статус журналу: «ШУМ» слугував своєрідним мостом між літературною самвидавною традицією та музичною субкультурою Львова 2000-х.
Загалом «ШУМ» виник у час, коли в Україні відроджувалася культура самвидаву і самостійного видавництва. Подібні фензини були частиною третьої хвилі DIY-проявів (2006–2015). За аналогією з попередніми поколіннями зінів, «ШУМ» відповідав базовим ознакам самвидаву: він розповсюджувався малим тиражем, мав незалежне авторство та некомерційну природу. У довоєнну епоху інтернету малі журнали «поєднували людей зі спільними інтересами» і слугували єдиним джерелом інформації про новітні течії. Як зазначають публіцисти, DIY-журнали «презирливо оминали комерцію» й іноді мали вагу, що перевищує їхній скромний формат. «ШУМ» продовжував цю традицію в локальному масштабі: коли офіційних майданчиків для альтернативної творчості не вистачало, ентузіасти просто «робили свій журнал», аби зафіксувати імена нових груп і думок.
Таким чином, «ШУМ» став унікальним культурологічним феноменом Львова кінця 2000-х – одним із перших (якщо не першим) повністю україномовним (плюс російськомовними вставками) фензином, який просував не лише музику, але й літературну панк-культуру. Він є яскравим прикладом того, як дух DIY-панку поєднувався з ідеями вільного самовираження й авангардної художньої самоорганізації в незалежній Україні.
за цим посиланням можна переглянути номери феноменом «ШУМ»
